Злотий, крона, фунт: чи реально заробити на “некласичних” валютах в Україні (продовження)
У сучасному світі, де втрачають стабільність традиційні опори інвесторів, передусім, золото, долар і євро, дедалі більше уваги привертають альтернативні валюти — злотий, форинт, крона. Вони пов’язані з реальним сектором економіки й менш піддаються глобальним спекуляціям, але в Україні їх важко придбати або інвестувати в них через валютні обмеження, великі курсові спреди, обмежений банківський функціонал і низьку ліквідність.
Попри ці складнощі, попит на “екзотику” поступово зростає, передусім, серед ІТ-фахівців, заробітчан, фрілансерів та мандрівників. Але інвестиції у такі валюти потребують обережності: прибуток від курсової різниці підлягає оподаткуванню, а ризики ліквідності, обмежень НБУ і невигідних курсів можуть перекреслити весь фінансовий зиск.
Чому “екзотичну” валюту легко купити, але важко вигідно продати
На екрані все просто: натиснув кнопку в додатку — і ти вже власник злотих чи крон. Але коли хочеш їх повернути у гривню, починається квест: де продати, за який курс, і чи куплять узагалі?
У великих містах знайти обмінник, що працює зі злотими чи фунтами, ще можна. Але зі шведською кроною чи форинтом усе складніше: ці валюти в Україну майже не завозяться. Їхня поява в касах — випадковість, часто після того, як туристи повертаються й здають залишки з поїздок. У банках ще гірше. Так, в Ощаді злоті та фунти можна лише купити, а не продати. І то лише готівкою. Онлайн — немає.
Щодо можливих форс-мажорів, то багатьом пам’ятний прецедент, коли у 2022-у Нацбанк за одну ніч закрив доступ до валютних переказів, зупинив конвертацію та встановив фіксований курс. Іноземна валюта миттєво зникла з обмінників. І якщо тоді були проблеми навіть із доларом, то про злоті чи крони годі й казати.
В умовах воєнного стану НБУ може оперативно вводити валютні обмеження: ліміти на купівлю, заборону переказів, заморожування ринку. Тобто будь-які ваші плани можуть зупинити за одну ніч і ви опинитеся з “мертвими” грошима, які не можна ні продати, ні перевести.
Самі валюти теж не завжди стабільні. Так, угорський форинт у 2022–2023 роках пережив сильні коливання через політичний курс Орбана, конфлікти з ЄС та нестабільну інфляцію. За останній рік шведська крона втратила позиції на фоні рецесії в економіці та слабкого експорту. На думку експертів, найбільш волатильна валюта Центральної Європи саме форинт. Шведська крона губить позиції через інфляцію та зниження експорту. Тобто курс може “просісти” навіть без українських обмежень. І замість очікуваного прибутку ви отримаєте втрати.
Ось приклад із життя. Киянка купила 1000 шведських крон у червні минулого року по курсу 3,80 грн за крону. Через півроку планувала поїздку до Стокгольма, але плани змінилися. Пішла здавати валюту назад — у банку їй запропонували лише 3,35 грн. Тобто дівчина втратила майже 500 грн — і це без комісій.
Хочете інвестувати у злоті чи крони? Прямо в Україні не вийде
Це звучить логічно: замість тримати польські злоті чи шведські крони “про запас”, краще дати їм працювати: як варіант, через інвестування у фонди чи боргові інструменти. Проте в українських реаліях усе значно складніше. Доступу до облігацій або портфельних рішень у таких валютах практично немає. Усі офіційні державні папери в Україні номіновані винятково у гривні, доларах або євро. Навіть банки, що технічно приймають депозити в злотих, не мають інвестиційних програм у цій валюті. Такі можливості радше виняток, ніж системна опція.
І тут на допомогу приходять міжнародні платформи. Через зарубіжних брокерів українці можуть інвестувати в ETF, пов’язані з певними валютами чи економіками, не купуючи активи напряму. Зокрема, фонд Xtrackers II з хеджем до PLN дає змогу вкладатися у держоблігації єврозони, нейтралізуючи валютний ризик для тих, хто має справу із злотим. А iShares MSCI Poland ETF — фактично вхід у польський ринок акцій, хоч і через доларову обгортку. Аналогічно працює SEK Government Bond ETF, що тримається на шведських облігаціях, він цікавий тим, хто прагне отримувати дохід саме в кронах.
Такі фонди дозволяють диверсифікувати валютний портфель без прямої купівлі валюти. А отримати до них доступ можна, відкривши рахунок у міжнародного брокера. Найбільш відомі — Interactive Brokers (понад 100 бірж у різних країнах), польський XTB, зручний для українських клієнтів, або такі гравці як Saxo Bank і eToro. Живий приклад: харків’янин, який щомісяця інвестує гонорари в PLN через XTB у фонд, що відстежує польський ринок. Йому не потрібно конвертувати валюту, і за рік він отримав близько 6% прибутку — більше, ніж на банківському вкладі.
Поки українці купують злоті “на чорний день”, у США, ЄС чи Азії це вже давно інвестиційна практика. Американці не шукають франк в обмінниках. Натомість вони купують FXF, фонд, прив’язаний до курсу швейцарської валюти. Є подібні ETF і на єну, фунт, песо. Інституційні інвестори додають опціони та хеджі, знижуючи ризики й роблячи інвестиції більш передбачуваними.
У Польщі фонди, орієнтовані на локальну валюту, вже стали стандартом. У Швеції, Норвегії та Ізраїлі активи в національних валютах — звична частина стратегії, а не екзотика. У Південній Кореї, Сінгапурі чи Тайвані населення активно користується фондами в місцевій валюті — переважно облігаційними, з коротким терміном і фіксованим доходом.
Це не винятки, а нова фінансова культура. У Нью-Йорку інвестор купує ETF на франк, не думаючи про обмінні пункти. У Варшаві щомісячно відкладають на польські ETF, як на пенсію. У глобальному світі інвестують не в готівку, а в фонди, що відображають стан економіки країни та захищають від курсових коливань.
Сьогодні валютні інструменти — не лише долар і євро. І хоч в Україні злотий і крона ще сприймаються як рідкісна готівка, на світових ринках це повноцінні фінансові інструменти. Щойно відкриваєш рахунок у XTB чи Interactive Brokers — і вже не просто тримаєш валюту, а граєш у тій самій лізі, що й глобальні інвестори.
Євро замість долара, багатовалютні рахунки — майбутнє, яке вже тестується
Україна поступово дрейфує у бік Європи не лише політично, а й фінансово. Один із сигналів — розмови про те, що гривня у майбутньому може бути прив’язана не до долара, а до євро.
Поки що це не означає миттєвої зміни курсу або різких рішень. Але стратегія очевидна: рухатися в бік європейського валютного простору, де євро стає основою фінансової стабільності.
Українські банки вже потроху готуються до цього переходу. Так, у ПУМБ та Кредобанку можна відкрити рахунки в злотих і фунтах, а не лише в доларах чи євро.
Мобільні додатки типу Wise, Revolut, Monese дозволяють українцям отримувати та зберігати десятки валют на одному акаунті.
Ще минулоріч НБУ зробив перші кроки до валютної лібералізації: послабив обмеження на перекази, дозволив купувати валюту онлайн у більших обсягах, спростив операції за кордон.
Крім того, у Нацбанку готують впровадження цифрового аналога національної валюти. Е-гривня має потенціал інтегруватися з іншими валютними платформами і спростити міжнародні розрахунки.
Що це означає для українців? Хоча відкрити рахунок у шведських кронах у державному банку поки не можна, але шанс, що це стане можливим, зростає з кожним роком.
Платформи типу Wise або Revolut уже зараз дозволяють зберігати PLN, CZK, HUF, GBP тощо. І українці ними активно користуються, особливо ті, хто виїхав або працює з ЄС.
Експерти вірять, що після перемоги є велика ймовірність, що банки в Україні зможуть працювати із ширшим валютним кошиком.
Тетяна Вікторова
