Карпатоцентризм, безпековий мінімум у готелях, оздоровлення: як війна змінила туристичні пріоритети українців
Війна змусила українців переглянути своє ставлення до відпочинку. Якщо на початку повномасштабного вторгнення більшість людей навіть не замислювалися про поїздки, пляжі й відновлення сил, то нині внутрішній туризм починає відроджуватися, набуваючи нових форм і пріоритетів. Попри складні обставини, що обмежують можливості для подорожей, українці все ж знаходять способи розслабитися, адаптуючи свій відпочинок до умов воєнного часу. Яким став туризм в Україні під впливом війни та які тенденції формують цей ринок сьогодні, розглянемо далі.
Як змінився туризм?
Перш за все, змінився демографічний профіль відпочиваючих. Нині це переважно жінки з дітьми, або сімейні пари похилого віку. По-друге, змінилися пріоритетні місця проведення відпусток. За даними опитування Ribas Hotelsgroup, найчастіше для внутрішнього туризму українці обирають Закарпаття (12%) та Львівську область (11%), що дозволяє говорити про карпатоцентризм відпочинку українців. Мальовничі гірські ландшафти, свіже повітря, цілющі джерела, м’який клімат – це те, що приваблює українців у карпатських селищах. Щоправда, місцеві скаржаться: рівень вимог до відпочинку у приїжджих зріс. Певно, дається взнаки брак традиційного пляжного відпочинку, до якого звикли українці у довоєнний час. Тож туристи вимагають у господарів садиб облаштовувати басейни. В туристичних Facebook-групах усе частіше трапляються запити на відпочинок у горах з басейном. Традиційні для гірського відпочинку прогулянки лісом поступаються купанню в імпровізованих водоймищах. Коли “пропливаєш”, сидячи у кабінці канатної дороги селища Славське, над подвір’ями, бачиш, наскільки басейний відпочинок вкоренився тут за останні два роки.
Відомо, що до початку повномасштабної війни в Україні налічувалося понад 350 пляжів біля річок і озер та близько 190 пляжів на узбережжях Чорного і Азовського морів. Нині, за даними обласних адміністрацій, доступними залишилися лише 168 пляжів у 15 регіонах. Тож потреби залишилися, а спосіб їх задоволення став іншим.
У прагненні відновити ментальне здоров’я
Змінилася і мотивація тих, хто під час відпустки вирішив не залишатися вдома. 41% українців, за даними вже цитованого опитування, вдався до відпочинку, аби підтримати психічне здоров’я, 38% тимчасово покинули рідні домівки, аби набратися свіжих вражень та побачити нові місця. Нині усвідомлення важливості збереження ментального здоров’я стало ключовим фактором для багатьох українців. В умовах постійного стресу та невизначеності, спричинених війною, можливість змінити обстановку, хоч ненадовго, стала необхідною для відновлення внутрішнього балансу та збереження життєвої стійкості.
Безпековий мінімум туристичних об’єктів
В умовах війни зросла також вимогливість до “безпекового мінімуму” готелів, баз відпочинку, санаторіїв, де зупиняються на відпочинок українці. Йдеться, перш за все, про укриття або бункери поблизу туристичних об’єктів (75% респондентів); запаси води та їжі на випадок екстрених ситуацій (64%); системи екстреного зв’язку та оповіщення (62%); інформування гостей про безпекові заходи (60%); плани евакуації (59%); навчання персоналу наданню першої медичної допомоги (57%) та організації евакуації у разі надзвичайної ситуації (56%).
Відпочинок +
Можна навіть говорити і про збільшення вибагливості українських туристів до місць проведення відпочинку. Найбільшим попитом серед додаткових послуг готелів користуються дегустація місцевих продуктів і страв (41% відпочиваючих), екскурсії до визначних місць та культурних пам’яток (35%), програми оздоровлення та лікування (33%), а також мобільний додаток готелю з розширеним функціоналом (28%). Крім того, 85% респондентів заявили, що готові обрати невідомий їм раніше готель, якщо той запропонує хоча б одну з цих додаткових послуг.
Загалом 85% українців позитивно оцінюють можливість відпочити в Україні, не виїжджаючи за кордон. За даними Державного агентства розвитку туризму в Україні, лише перший квартал 2024 року приніс понад 50 мільйонів туристичного збору. Це майже втричі більше порівняно із минулим роком.
Який регіон збирає туристів найбільше
До п’ятірки лідерів за сплатою туристичного збору увійшли місто Київ та 4 області. Найбільше турзбору надійшло до бюджету столиці – 10 млн 978 тис. грн проти 6 млн 808 тис. грн за той же період у минулому році. Львівщина отримала рекордні 10 млн 921 тис грн, що на 13% більше ніж торік (9 млн 660 тис. грн). Цьогоріч більш ніж на третину порівняно з минулим роком, зріз туристичний збір і в Івано-Франківській області – 5 млн 516 тис. грн проти 4 млн 185 тис. грн у 2023 році. Закарпатська область заробила 4 млн 72 тис. грн, що трохи менше ніж за аналогічний період торік (4 млн 281 тис. грн). Замикає п’ятірку лідерів Дніпропетровська область, до бюджету громад якої надійшло 3 млн 281 тис. грн, що на третину більше, ніж за перші три місяці торік (2 млн 475 тис. грн). Як бачимо, протягом останніх двох років Львівщина є найбільш привабливим місцем для внутрішнього туризму українців.
Відпочинок важливий
Загалом туристична галузь в Україні після занепаду потрохи відновлюється. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль за період повномасштабної війни оцінив її втрати у майже 20 мільярдів доларів (https://www.epravda.com.ua/news/2024/02/29/710578/). Водночас, умови воєнного часу — заборона на виїзд за кордон для військовозобов’язаних чоловіків, логістичні труднощі через відсутність цивільного авіасполучення, а також стрес, спричинений війною — сприяли певному зміцненню внутрішнього туризму.
Попри складнощі, українці знаходять нові способи відпочинку. Адаптація до нових умов і зміна пріоритетів у туризмі демонструють, що потреба в розслабленні та психічному відновленні залишається життєво необхідною. Тож, як бачимо, навіть у кризові часи відпочинок є потрібним для збереження емоційного балансу та життєвої стійкості.
