З 24 лютого в українських онлайн-медіа з’явилася топ-тема: війна. Відтоді було опубліковано сотні новин про ракетні удари та смерті. Кожного дня новинна стрічка рясніла жорсткими новинами про обстріли, загибель людей та руйнування. На перший погляд здається, що ця тема завжди має бути в центрі уваги журналістів. Проте, з часом намітилася дивна тенденція – кількість новин про війну поступово зменшується. Це свідчить про втому суспільства від війни, а також небажання людей постійно читати і бачити негативну інформацію, яка впливає на їх психоемоційний стан.
Як війна вплинула на сучасну журналістику?
Згідно з дослідженням Інституту масової інформації, у квітні 2024 року 30,7% новин у популярних українських онлайн-ресурсах були написані про військові дії, але порівняно з попередніми роками кількість публікацій на цю тему зменшено. Про це свідчать результати моніторингового дослідження ІМІ, проведеного серед десяти онлайн-медіа України, які, за даними Similarweb, мають найбільшу аудиторію. Ідеться про “Обозреватель”, “Цензор.НЕТ”, ТСН, “РБК-Україна”, “Українська правда”, “24 канал”, УНІАН, NV, “Кореспондент”, “Фокус”. Найбільше інформації про війну публікує сайт “Цензор.НЕТ”, журналісти якого присвячують цій тематиці значну частину новин у своїй стрічці (у травні 2023 року їх було 71%). Натомість найменше матеріалів про військові події в Україні публікує сайт NV — 17%. Як показує дослідження ІМІ, більш ніж половина новин про війну ґрунтується на офіційних джерелах інформації (47,2%), невелика частка видань використовує джерела партнерів (13%), а ще 11,4% видань беруть інформацію з російських ресурсів інформації. Ця інформація стосується результатів обстрілів або інших важливих подій.
Інфографіка ІМІ
Українські медіа у більшості випадків довіряють власним джерелам. Така інформація становить близько 10% новин про війну. Думки експертів використовуються, як джерела у 8,5% матеріалів. На жаль, на даний час дуже мало унікальних повідомлень з місць подій, що вже можна вважати “зниклою” інформацією. Можливими причинами цього є обмежені ресурси ЗМІ або недостатні можливості для збору інформації про військові дії. Більша частина медіа посилається на перевірені джерела: органи влади, зокрема Міністерство оборони, повідомлення Генерального штабу, спеціальних служб, речників та командирів родів військ, військових угруповань та підрозділів.
Однак для аналізу та контексту подій важливі експертні оцінки, але вони не завжди є компетентними. Висока якість та авторитетність експертів має бути пріоритетом, щоб уникнути маніпуляцій та дезінформації. Близько чверті “фронтових” новин ґрунтуються на коментарях експертів різного рівня компетенції. До правдивості та сенсу їхніх висловлювань виникає багато запитань, адже нерідко колишні пілоти оцінюють дії артилерії, а оглядачі прогнозують дати наступу ЗСУ.
Слід зазначити, що більша частина новин у ЗМІ присвячена успішним діям ЗСУ – вдалим операціям, відбиттям штурмів, знищенню ворожої техніки. Разом з тим, іноді ЗМІ інформують і про невдачі нашої армії та загибель військових.
Спекуляції та неякісна журналістика на тему війни в українських медіа
На жаль, дослідження ІМІ виявило не лише зменшення кількості новин про бойові дії, але й низку проблем, пов’язаних з висвітленням війни в українських онлайн-медіа. Деякі публікації просто спекулюють на темі війни, замість того, щоб надавати важливу та зрозумілу інформацію. Мають заголовки, які не відповідають змісту, що вводить в оману читачів. Містять ознаки замовлення, де свідома спекуляція на темі війни використовується в політичних цілях. Не мають джерел інформації, що ставить під сумнів їх вірогідність. Ці проблеми свідчать про те, що не всі українські медіа дотримуються принципів якісної журналістики під час висвітлення війни. Є такі новини, де взагалі немає посилань на джерела інформації, що взагалі неприпустимо і ставить під сумнів правдивість викладених фактів.
«Загальна картина війни Росії проти України, що змальовується новинами українських медіа, виглядає менш оптимістичною, ніж улітку минулого року, що кореспондується з реальним станом справ», — відзначають автори дослідження.
Приклади спекуляцій в українських ЗМІ:
“ЗСУ розбили колону танків росіян біля Авдіївки: Світан пояснив, завдяки чому це вдалося” (24 канал)
“Готуються до штурмів: експерт спрогнозував, коли ЗС РФ почнуть новий наступ” (Фокус)
Тим часом, найбезсоромнішою спекуляцією на темі війни, що дезінформує аудиторію, маніпулюючи її емоціями, відповідно, порушує всі професійні стандарти й просто не має стосунку до журналістики, є прогнози астрологів щодо закінчення війни у стрічці новин, як це буває на УНІАН.
Також часто можна побачити новини про вибухи на території Росії та окупованих нею територій, які стали другими за популярністю темою про війну в українських онлайн-медіа, здобувши понад 22% від загального числа публікацій. Цей акцент частково пояснюється тим, що дослідження ІМІ проводилося в період, коли активно поширювалася інформація про влучання безпілотника в підприємство в місті Єлабуга, Татарстан.
Більшість новин на цю тему (понад половину): посилаються на “джерела в ГУР”, вживають російські джерела для підтвердження інформації, стають предметом аналітики та експертних оцінок. В цілому, висвітлення українськими медіа обстрілів на території Росії свідчить про прагнення тримати в курсі подій, що стосуються тилу ворога, та аналізувати їхні можливі наслідки.
Який прогноз на майбутнє української журналістики у воєнний час?
Журналісти, які працюють в зонах бойових дій, ризикують своїм життям та безпекою. Не забуваємо і про те, що в інформаційному просторі міститься дуже багато фейкової інформації, і в наших реаліях це є справжньою проблемою. Крім цього, через війну журналіст все більше стикаються з економічними проблемами. З одного боку – попит на інформацію є завжди, але фінансування ЗМІ все більше зменшується.
Зараз складні часи люди більше потребують якісної та неупередженої інформації. Це може призвести до зростання довіри до журналістики. Війна може стимулювати розвиток нових форматів журналістики, таких як мобільна журналістика та розслідувальна журналістика. Всі події, які зараз відбуваються в державі, згуртували українських журналістів та змусили співпрацювати один з одним. Також сучасна українська журналістика очікує на отримання міжнародної підтримки у вигляді фінансування, навчання та захисту.
Війна в Україні стала безпрецедентним викликом для наших журналістів: з одного боку, вони відіграють життєво важливу роль в інформуванні суспільства та документуванні подій, а з іншого – працюють в умовах небезпеки, цензури та дезінформації.