12 квітня в Україні святкується День працівників ракетно-космічної галузі України, в світі – Всесвітній день авіації і космонавтики, Міжнародний день польоту людини в космос, Всесвітній день дій у сфері військових витрат та Міжнародний день безпритульних дітей. В цей день також відбулися події, які залишили слід у культурній, політичній і технічній історії України та світу.
День працівників ракетно-космічної галузі України
Це професійне свято тих, хто стоїть за складними розрахунками, інноваційними розробками й технологічними проривами, що дозволяють Україні залишатися космічною державою. Це день подяки інженерам, конструкторам, технікам, ученим і працівникам виробництв, які присвятили своє життя освоєнню космосу й розвитку національного аерокосмічного потенціалу.
Свято було започатковане указом Президента України Леоніда Кучми 13 березня 1997 року. Ця ініціатива мала на меті підкреслити значення вітчизняної ракетно-космічної галузі як одного з визначальних напрямів національної науки та промисловості. Вибір дати — 12 квітня — не є випадковим: саме цього дня 1961 року відбувся перший у світі політ людини в космос — польот Юрія Гагаріна на кораблі «Восток-1». Відтак Україна, як одна з республік колишнього СРСР, брала безпосередню участь у підготовці цього історичного прориву, зокрема через потужну школу ракетобудування в Дніпрі.
Після здобуття незалежності Україна зуміла зберегти і розвинути низку технологій, що дозволяють їй залишатися серед країн із повним циклом виробництва космічної техніки — від проєктування до запуску. Національні підприємства, зокрема КБ «Південне» та «Південмаш» у Дніпрі, продовжують проєктувати і виготовляти ракети-носії, супутники та іншу складну техніку. Українські фахівці беруть участь у міжнародних космічних програмах, зокрема в проєктах NASA, ESA, Sea Launch, Antares, Vega.
Цікаві факти
Україна входить до топ-10 космічних держав світу — країн, здатних розробляти, виготовляти та запускати космічні апарати.
Космічні ракети «Зеніт», створені в Дніпрі, вважаються одними з найнадійніших у світі. Їх використовували у рамках міжнародного проєкту «Морський старт» для запусків з плавучої платформи в Тихому океані.
Двигуни українського виробництва стоять на озброєнні космічних агентств США та Європи. Зокрема, модулі ракети-носія Antares для NASA створювались за участю конструкторів з КБ «Південне».
Україна має власне державне космічне агентство (ДКАУ) та реалізує довгострокові космічні програми, серед яких — створення національних супутників дистанційного зондування Землі.
У 1997 році, коли було засноване це свято, Леонід Кучма був не просто президентом, а колишнім директором заводу «Південмаш». Тобто він глибоко знав цю галузь ізсередини. Перший український супутник зв’язку «Либідь», попри затримки, залишається одним із головних проєктів у сфері незалежного інформаційного забезпечення країни.
В Україні діє унікальна Національна академія наук з відділенням фізико-технічних проблем енергетики й космосу, яка підтримує фундаментальні дослідження у сфері астрономії, гравітації, космології та дистанційного зондування.
Всесвітній день авіації і космонавтики
Щороку 12 квітня людство святкує Всесвітній день авіації і космонавтики — день, коли вперше людина подолала земне тяжіння і вийшла в космос. Це не просто історична дата, а потужний символ епохи, яка відкрила нову главу в науці, техніці та уявленні людини про Всесвіт.
Це свято було встановлено в 1968 році Генеральною конференцією Міжнародної авіаційної федерації, а у 2011 році Генеральна Асамблея ООН офіційно проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос.
Причиною обрання саме цієї дати став історичний політ Юрія Гагаріна 12 квітня 1961 року на борту корабля «Восток-1», який облетів Землю за 108 хвилин і довів, що людина здатна перебувати в умовах невагомості, орієнтуватися, керувати апаратом і повертатися живою на планету.
Політ Гагаріна став не лише технічним проривом, а й могутнім політичним і гуманітарним знаком: він продемонстрував здатність людства підкорювати нові горизонти, а також викликав хвилю ентузіазму, натхнення й мрій по всьому світу. За цією першою місією пішли десятки, сотні інших — із дослідженням Місяця, Венери, Марса, з запуском орбітальних станцій, із виходами у відкритий космос, будівництвом Міжнародної космічної станції.
Цікаві факти
Юрій Гагарін не керував польотом «Востока» вручну, оскільки радянські інженери побоювались непередбачуваної реакції людського мозку в умовах невагомості. Але у кабіні був конверт із кодом для розблокування управління — на випадок, якщо знадобиться.
Гагарін злетів і приземлився не в кораблі, а катапультувався на висоті кількох кілометрів. Це не афішували, бо згідно з міжнародними стандартами, повноцінний політ зараховувався тільки тоді, коли пілот приземлявся разом із апаратом.
Україна має безпосередній стосунок до польоту Гагаріна, адже головний конструктор космічної програми СРСР — Сергій Корольов — був родом з міста Житомир. Саме він втілив технічну концепцію ракети-носія, яка вивела Гагаріна в космос.
Першою людиною, яка здійснила вихід у відкритий космос, був Олексій Леонов у 1965 році. Під час цього виходу у нього ледь не стався нещасний випадок: скафандр роздувся, і він не міг повернутися в шлюз без ризику.
Символічним є те, що того самого дня, 12 квітня, але у 1981 році, NASA здійснила перший політ космічного шаттла «Колумбія». Таким чином, обидва польоти — радянський у 1961 та американський у 1981 — відбулися 12 квітня з інтервалом у 20 років.
Українець Леонід Каденюк став першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України, здійснивши політ у 1997 році на шаттлі NASA «Колумбія» в межах місії STS-87.
Міжнародний день польоту людини в космос
12 квітня світ відзначає Міжнародний день польоту людини в космос, офіційно проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2011 році. Це свято встановлено на честь першого польоту людини в космос, який здійснив Юрій Гагарін 12 квітня 1961 року на кораблі «Восток-1». Він тривав 108 хвилин і став історичним моментом не лише для Радянського Союзу, а для всього людства: вперше людина залишила межі Землі й повернулася з космосу живою.
Це не просто відзначення окремого технічного досягнення, а день, коли світ уперше побачив, що людський розум, інженерна думка й прагнення до зірок — не утопія, а реальність. У 1961 році мільйони людей по всьому світу завмерли перед радіо та телевізорами, слухаючи повідомлення про те, що людина вийшла в космос.
Міжнародний день польоту людини в космос має глобальне звучання. Він не належить якійсь одній країні — він належить людству як видові. Саме тому Генасамблея ООН ухвалила рішення відзначати цю дату як символ наукового прогресу, технічного прориву та міжнародного співробітництва в галузі мирного освоєння космосу.
Цікаві факти
«Поїхали!» — перше слово Гагаріна на старті — стало символом початку космічної ери. Цей вислів і досі використовують на запускових майданчиках, мемах і плакатах.
Ракета, що вивела Гагаріна, була варіантом бойної балістичної ракети Р-7. Унікальність у тому, що радянські інженери адаптували військову технологію до мирної місії.
Корабель «Восток-1» не мав можливості керованого приземлення. Гагарін катапультувався з нього на висоті 7 км і приземлився окремо — на парашуті.
Після посадки Гагарін привітався з місцевими жінками в селі поблизу Саратовської області, які були налякані його появою в скафандрі. За легендою, він сказав: «Я свій, з Союзу!».
Символічно, що у 1981 році, в ту саму дату — 12 квітня — США запустили перший багаторазовий космічний корабель-шаттл «Колумбія».
Українець Леонід Каденюк здійснив свій космічний політ у 1997 році, ставши першим космонавтом незалежної України. Його місія була присвячена біологічним дослідженням на борту шаттла «Колумбія».
Всесвітній день дій у сфері військових витрат
Це міжнародна ініціатива, що щорічно проходить у квітні (дата змінна), щоб привернути увагу громадськості, урядів і міжнародних організацій до проблеми надмірних витрат на армію у світі. Його започаткували Інститут міжнародних досліджень (International Peace Bureau) та Міжнародне бюро миру (International Peace Research Institute) як відповідь на зростаючу мілітаризацію державних бюджетів.
Ініціатива стартувала у 2011 році — саме тоді вперше було організовано глобальний день протесту та акцій у понад 40 країнах світу. Головна мета GDAMS — перенаправити частину військових витрат на вирішення нагальних гуманітарних, соціальних і кліматичних проблем: подолання бідності, розвиток охорони здоров’я, освіти, захист довкілля.
Організатори обирають день, що збігається або наближається до дати публікації щорічного звіту SIPRI (Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру) про глобальні військові витрати. Це дозволяє вивести проблему в інформаційний простір на хвилі публічного обговорення.
GDAMS — це не просто дата в календарі. Це кампанія з десятками подій у всьому світі: флешмоби, виступи в парламентах, вуличні акції, лекції, публічні дискусії, студентські дебати. Головне гасло — «Cut Military Spending, Fund Human Needs!» («Зменшіть військові витрати, фінансуйте потреби людей!»).
Попри те, що реалії безпеки змінюються в різних регіонах світу, організатори наполягають: збільшення бюджету на озброєння не веде автоматично до більшої безпеки. Навпаки — воно часто стимулює гонку озброєнь, знижує рівень довіри між державами й забирає ресурси у сфер, що справді формують стабільність — охорони здоров’я, освіти, боротьби з голодом.
Цікаві факти
За даними SIPRI, світові військові витрати у 2023 році сягнули понад 2,2 трильйона доларів США, що стало історичним максимумом.
США, Китай, Росія, Індія та Саудівська Аравія стабільно входять до п’ятірки країн з найбільшими оборонними бюджетами.
За підрахунками GDAMS, щодня на озброєння у світі витрачається близько 6 мільярдів доларів, тоді як для повного подолання голоду потрібно близько 330 мільйонів доларів щодня.
Кампанія GDAMS підтримується сотнями організацій у понад 35 країнах: від екологічних рухів до антивоєнних коаліцій і правозахисників.
Міжнародне бюро миру, співорганізатор кампанії, є лауреатом Нобелівської премії миру. Його позиція — мирна безпека важливіша за силову.
В Україні GDAMS поки що не має широкого представництва, однак у мирний час низка антивоєнних і правозахисних ініціатив також привертали увагу до теми мілітаризації державного бюджету.
Міжнародний день безпритульних дітей
Цю подію було започатковано у 2011 році міжнародною коаліцією Consortium for Street Children — глобальним об’єднанням організацій, активістів, юристів і правозахисників, які борються за права мільйонів дітей, змушених жити і виживати на вулицях міст. Мета цього дня — привернути увагу до проблеми дітей, які живуть або працюють на вулиці, позбавлені базових прав і захисту, часто виключені з системи освіти, медицини, соціальних служб, піддаються насильству, експлуатації, криміналізації. У всьому світі таких дітей — десятки мільйонів, але їхнє точне число досі неможливо зафіксувати через постійну мобільність і правову невидимість.
Від самого початку ініціатори Дня безпритульних дітей поставили за мету не лише інформування, а й лобіювання змін у законодавстві, політиках та міжнародному праві. У 2017 році, після кількох років кампаній, Комітет ООН з прав дитини визнав право дітей, які перебувають на вулиці, на спеціальний захист. Це стало проривом: держави-члени ООН отримали конкретні рекомендації, як працювати з цією вразливою групою.
Цікаві факти
За оцінками ЮНІСЕФ, на початку 2020-х років у світі було понад 150 мільйонів дітей, які живуть або працюють на вулиці. Війни, бідність, домашнє насильство, сирітство — основні причини їхнього положення.
У Латинській Америці та Африці вуличні діти часто стають жертвами поліцейської жорстокості або примусових вилучень без правової процедури.
У багатьох країнах, включно з Україною, діти з вулиці часто потрапляють під криміналізацію, а не отримують соціальну допомогу — їх затримують за жебракування, дрібну крадіжку чи «порушення порядку».
Міжнародний день безпритульних дітей підтримують Amnesty International, Save the Children, UNICEF, Red Nose Foundation, Railway Children та інші глобальні гравці у сфері прав дитини.
Гасло кампанії 2024 року — «Діти з вулиці мають право на місце у світі» — підкреслює, що їх не потрібно «повертати в суспільство», бо вони — його частина.
Історичні події в цей день
1204 – цього дня учасники Четвертого хрестового походу штурмом узяли Константинополь, столицю Візантійської імперії. Ця подія не лише ознаменувала тимчасову ліквідацію однієї з найстаріших християнських держав, але й символізувала глибокий розкол між Сходом і Заходом у християнському світі.
1633 – Римська інквізиція офіційно розпочала розгляд справи проти Галілео Галілея. Його ідеї щодо геліоцентризму, засновані на спостереженнях, суперечили вченню церкви, й процес проти нього став яскравим прикладом конфлікту між наукою та теологією в епоху Ренесансу.
1709 – війська шведського короля Карла XII досягли околиць Полтави. Це був переддень знаменитої Полтавської битви, яка змінила хід Північної війни й започаткувала занепад шведської військової гегемонії.
1820 – Олександра Іпсіланті було офіційно проголошено головою таємної грецької організації «Філікі Етерія», яка боролася проти османського ярма. Цей день став символом нової хвилі визвольної боротьби греків за незалежність.
1908 – український студент Мирослав Січинський вбив графа Анджея Потоцького, намісника Галичини. Він пояснив свій вчинок як протест проти польського національного гніту українців у Галичині. Цей акт резонансно сколихнув і українське, і польське суспільство.
1912 – у Львові українські підлітки, учасники скаутського руху, вперше склали Пластову Присягу. Так народився «Пласт» — українська скаутська організація, яка згодом виховала десятки поколінь активної молоді.
1917 – канадські війська здобули стратегічну перемогу в битві при Вімі в межах Першої світової війни. Цей успіх став переломним моментом у військовій історії Канади та сприяв формуванню її національної ідентичності.
1934 – на горі Вашингтон у США зафіксували рекордний порив вітру на земній поверхні — 372 км/год. Цей феномен увійшов у метеорологічну історію як найбільш потужний природний вітер у документованому спостереженні.
1945 – після смерті Франкліна Рузвельта Гаррі Трумен склав присягу й став 33-м президентом США. Саме під його керівництвом завершилася Друга світова війна і були скинуті атомні бомби на Японію.
1955 – світ отримав надію на перемогу над поліомієлітом: вакцина, розроблена Джонасом Солком, була офіційно визнана безпечною та ефективною. Це стало революційним кроком у медичній боротьбі з однією з найнебезпечніших інфекцій століття.
1970 – Оркестр Народних Інструментів України виступив уперше на сцені Національної опери. Ця подія стала відправною точкою для розвитку народно-інструментального мистецтва на найвищому академічному рівні.
1980 – у Ліберії стався переворот, внаслідок якого Сем’юел Доу прийшов до влади. Це поклало край понад столітній традиції демократичного передавання президентської влади в країні.
1992 – відкрився Євродиснейленд у передмісті Парижа — перший великий парк розваг Disney у Європі. Незважаючи на суперечки, його поява ознаменувала початок американської масової культури у Франції.
1999 – президент США Білл Клінтон був визнаний винним у зневажанні суду через неправдиві свідчення у справі щодо сексуальних домагань. Це стало однією з найгучніших політичних криз у сучасній американській історії.
2002 – у Венесуелі під час спроби військового перевороту проти Уго Чавеса бізнесмен Педро Кармона оголосив себе тимчасовим президентом. Але за кілька днів після масових протестів Чавес повернувся до влади.
2014 – російський диверсійний загін під проводом Ігоря «Стрєлкова» Гіркіна захопив будівлю управління МВС у Слов’янську. Цей епізод став початком збройної фази конфлікту на сході України, який триває досі.
