16 січня: свята і події в цей день

16 січня в Україні відзначається День пам’яті Кіборгів, в світі – Всесвітній день гурту The Beatles, Міжнародний день гострої та гарячої їжі та День лідовара.
16 січня 1992 року був підписаний наказ про створення підрозділу міліцейського спецназу «Беркут».
16 січня 2007 року був смертельно поранений Євген Кушнарьов — один із найяскравіших політиків сучасної України.
У 2014 році Верховна Рада України ухвалила так звані «диктаторські закони 16 січня».
День пам’яті Кіборгів
Це свято героїв, які стали символом мужності, стійкості й незламності українського духу. Воно присвячено пам’яті захисників Донецького аеропорту, які боронили його протягом 242 днів під час активної фази російсько-української війни у 2014–2015 роках. Захисників аеропорту назвали «кіборгами» за їхню надзвичайну витривалість, бойовий дух і здатність протистояти ворогу навіть у найскладніших умовах.
Бої за Донецький аеропорт стали однією з найбільш запеклих і драматичних сторінок сучасної історії України. Захисники тримали оборону в умовах постійних обстрілів, браку ресурсів і надскладних погодних умов. Навіть після того, як аеропорт було майже повністю зруйновано, вони продовжували боротьбу. Загиблі герої залишили після себе приклад безмежної відданості своїй країні й її свободі.
Цікаві факти
Назва «кіборги» виникла від ворогів, які з подивом і повагою почали так називати українських захисників через їхню незламність, додаючи, що вони «не люди, а кіборги».
Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні — з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.
Окрім військових, до оборони аеропорту долучалися добровольці, медики та волонтери.
Бої за Донецький аеропорт стали знаковою подією, яка привернула увагу світової спільноти до російської агресії.
Щороку в День пам’яті Кіборгів проводяться меморіальні заходи, виставки, перегляди фільмів і зустрічі з ветеранами, щоб вшанувати тих, хто захищав країну.
Всесвітній день гурту The Beatles
Цей день нагадує про вплив легендарного колективу The Beatles на музичну культуру та історію людства. Гурт, що складався з Джона Леннона, Пола Маккартні, Джорджа Гаррісона та Рінго Стара, вважається однією з найвпливовіших груп в історії музики. Їхній творчий спадок охоплює десятки культових пісень, які й досі залишаються актуальними та надихають нові покоління.
The Beatles виникли в Ліверпулі у 1960-х роках і швидко здобули популярність у всьому світі. Їхній стиль поєднував рок-н-рол, поп-музику, психоделіку та експериментальні жанри, створюючи унікальне звучання, яке підкорило серця мільйонів. Гурт не лише задав нові стандарти в музиці, а й активно впливав на моду, мистецтво та соціальні рухи своєї епохи.
16 січня1957 року відкрився легендарний клуб Cavern Club у Ліверпулі, де The Beatles зробили свої перші кроки до слави. Саме тут гурт виступав сотні разів, формуючи свою ідентичність та здобуваючи популярність серед місцевої публіки.
Цікаві факти
Гурт встановив рекорд за кількістю альбомів, які очолювали британські чарти — це число сягнуло 15.
Альбом «Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band» вважається одним із найкращих в історії музики та отримав 4 премії «Греммі».
The Beatles першими провели телетрансляцію свого концерту на весь світ, що стало революційним кроком у музичній індустрії.
Їхня пісня «Yesterday» є найбільш каверованою в історії, адже її виконували понад 2000 різних артистів.
Гурт розпався у 1970 році, але їхній вплив не згас: вони залишаються символом епохи 60-х і джерелом натхнення для музикантів і слухачів по всьому світу.
Міжнародний день гострої та гарячої їжі
Щороку 16 січня традиційно відзначається Міжнародний день гострої та гарячої їжі, свято, присвячене стравам, які наповнені яскравими смаками та вражаючим відчуттям гостроти. Це свято дає змогу поціновувачам пікантної кухні вшанувати різноманітність страв із різних куточків світу, що відзначаються своїми пряними й пекучими інгредієнтами.
Гостра їжа має не лише особливий смак, а й багато корисних властивостей. Перець чилі, основний «винуватець» гостроти, містить капсаїцин — речовину, яка стимулює обмін речовин, сприяє спалюванню калорій і навіть підвищує рівень ендорфінів, забезпечуючи гарний настрій. У багатьох культурах світу гостра їжа не просто є кулінарним вибором, а стає важливою частиною традицій, символізуючи енергію, силу та яскравість життя.
16 січня є чудовою нагодою для гурманів спробувати нові рецепти з додаванням пекучих спецій, насолодитися екзотичними стравами або просто пригадати улюблені гострі страви, які заряджають енергією.
Цікаві факти
Найгострішим перцем у світі вважається «Каролінський жнець», який перевищує 2 мільйони одиниць за шкалою Сковілла.
Капсаїцин, що міститься в перці чилі, використовується не тільки в кулінарії, а й у медицині, зокрема в кремах для знеболення.
У деяких країнах гострі страви є традиційними засобами для лікування застуд і поліпшення кровообігу.
Тайська кухня є однією з найгостріших у світі, її страви часто включають чилі, часник, імбир і лимонну траву.
Любителі гострої їжі мають особливий «поріг гостроти»: чим більше вони споживають пекучих страв, тим краще їхній організм адаптується до спецій.
День лідовара
Це свято людей, які створюють ідеальну поверхню льоду для спортивних і розважальних потреб. Це професійне і водночас неофіційне свято, що вшановує майстерність і зусилля заливників льоду, чи то на великих спортивних аренах, чи на невеличких ковзанках у дворах і парках.
Лідовари — це фахівці, які відповідають за створення рівної, гладкої та міцної поверхні льоду, необхідної для катання на ковзанах, хокею чи фігурного катання. Їхня робота вимагає не лише технічних знань і навичок, але й уважності, терпіння та любові до своєї справи. Вони використовують спеціальну техніку, зокрема машини для заливання льоду (Zamboni), і дотримуються строгих вимог до температури, вологості та товщини льоду.
Однак День лідовара є не лише святом професіоналів, воно також для ентузіастів, які щороку заливають ковзанки у дворах, парках чи просто на замерзлих водоймах. Завдяки їхній праці діти та дорослі можуть насолоджуватися зимовими розвагами на льоду.
Цікаві факти
Найбільша штучна ковзанка у світі знаходиться в Оттаві (Канада) і займає площу понад 16 000 квадратних метрів.
Температура льоду для хокею та фігурного катання різниться: для хокею лід роблять твердішим (приблизно -5°C), а для фігурного катання – трохи м’якшим (близько -3°C).
Професійна заливка льоду передбачає нанесення кількох шарів води, що забезпечує міцність і прозорість покриття.
Машина для заливання льоду Zamboni була винайдена у 1949 році та стала революційним пристроєм для створення ідеальної льодової поверхні.
У багатьох країнах створення ковзанки вважається традицією, що збирає сусідів разом, особливо під час зимових свят.
Історичні події в цей день
929 – Абд Ар-Рахман III, успадкувавши титул еміра Кордови, проголосив халіфат, що став важливим етапом в історії ісламської Іспанії.
1780 – Англійський флот під командуванням адмірала Джорджа Родні здобув вирішальну перемогу над іспанськими військами біля мису Сан-Вінсент, що дозволило британцям утримати контроль над стратегічно важливим Гібралтаром.
1918 – Центральна Рада ухвалила закон про створення української добровольчої армії, що стало важливим кроком у боротьбі за незалежність України в умовах Першої світової війни.
1919 – Розпочалася друга фаза українсько-радянської війни. Директорія УНР оголосила війну більшовицькій Росії. У той же день більшовицький уряд України ухвалив рішення про націоналізацію цукрової промисловості.
1920 – У США набув чинності «сухий закон», який на багато років змінив соціально-економічний ландшафт країни, спричинивши активізацію організованої злочинності.
1924 – Іспанський льотчик Пабло Пескара встановив рекорд, протримавшись у повітрі на гелікоптері власної конструкції 8 хвилин 13 секунд і подолавши відстань понад кілометр.
1954 – Місто Проскурів перейменували на Хмельницький, а Кам’янець-Подільська область отримала назву Хмельницька.
1963 – Вперше пілотом авіалайнера на міжнародній лінії стала жінка. Англійка Івонн Поуп керувала рейсом із Лондона до Дюссельдорфа.
1964 – У Каліфорнії на бульварі Сансет відкрився клуб Whisky a Go Go, що став важливою точкою для розвитку рок-музики, зокрема для гуртів The Doors, Led Zeppelin, Kiss, Guns N’ Roses та інших.
1969 – Чеський студент Ян Палах здійснив акт самоспалення на Вацлавській площі в Празі, протестуючи проти радянського вторгнення до Чехословаччини в 1968 році.
1980 – У Токіо заарештували Пола Маккартні після того, як у його багажі виявили пів фунта марихуани. Його ув’язнили на 10 днів.
1984 – Майкл Джексон отримав 8 статуеток «Ґреммі» за свій легендарний альбом Thriller, який став однією з найбільш продаваних платівок в історії.
1991 – Розпочалася війна в Перській затоці. Коаліція з 28 країн під керівництвом США вступила у збройний конфлікт проти Іраку у відповідь на вторгнення Саддама Хусейна до Кувейту.
1992 – Буркіна-Фасо офіційно визнала незалежність України.
1997 – Компанія Microsoft випустила програму Office 97, яка одразу здобула величезну популярність і зайняла 80% ринку офісного програмного забезпечення.
2002 – Рада Безпеки ООН проголосувала за введення санкцій проти організацій Аль-Каїда та руху Талібан.
2003 – Верховна Рада України ухвалила новий Цивільний кодекс, який став важливою подією у правовому розвитку держави.
2006 – Елен Джонсон-Серліф склала присягу як президент Ліберії, ставши першою жінкою-главою держави на Африканському континенті.
2014 – Верховна Рада України ухвалила так звані «диктаторські закони 16 січня», що обмежували громадянські права і свободи, викликавши хвилю протестів у країні.
Створення підрозділу спецназу «Беркут»
16 січня 1992 року був підписаний наказ про створення підрозділу міліцейського спецназу «Беркут». Це був підрозділ міліції спеціального призначення, що діяв при територіальних управліннях Міністерства внутрішніх справ України з 1992 до 2014 року. Ініціатором його створення виступив тодішній Міністр внутрішніх справ України, генерал внутрішньої служби Андрій Василишин.
Назва підрозділу «Беркут» мала символічний характер, відображаючи його місію. Беркут — єдиний птах, здатний перемогти вовка, що у метафоричному сенсі представляв злочинця. Ця ідея була закладена в основу діяльності підрозділу як образ безкомпромісної боротьби зі злочинністю.
Гасло підрозділу звучало: «Безпека народу — найвищий закон». Неофіційно ж «Беркут» використовував інше, не менш символічне гасло: «Вище беркута ніхто не літає».
Після трагічних подій 2013-2014 років і розформування «Беркута» підрозділ перестав існувати у його початковій формі. Проте частина колишніх працівників, відданих своїй професії, стала на захист України. В умовах війни з Росією багато колишніх «беркутят» виконують свій обов’язок, продовжуючи боротьбу вже на передовій, як воїни українських сил оборони.
Смертельне поранення Євгена Кушнарьова
16 січня 2007 року стало трагічною датою для України. Цього дня під час полювання поблизу села Красний Шахтар в Ізюмському районі Харківської області був смертельно поранений Євген Петрович Кушнарьов — один із найяскравіших політиків сучасної України. Він офіційно помер 17 січня в міській лікарні Ізюма, не доживши лише дванадцяти днів до свого 56-річчя.
Його смерть стала справжнім потрясінням і породила багато запитань, адже Кушнарьов був знаковою постаттю української політики. Він мав великий вплив, вирізнявся принциповістю, глибоким розумінням суспільних процесів і власним баченням майбутнього України. Багато хто вважає, що його життя могло б змінити хід української історії, а фатальний постріл на полюванні символізував не лише втрату політика, а й переломний момент для країни.
Кушнарьов був людиною, яка не боялася брати відповідальність за свої рішення. Його слова, сповнені життєвої філософії, залишаються актуальними і сьогодні:
«Я не зраджую друзів і не боюся відповідальності… Фразою «я люблю життя» я хотів передати своє світосприйняття, яке полягає в тому, що я не люблю пристосовуватися ні до життя, ні до обставин. Не можна ні до чого пристосовуватися. Дуже легко знайти компроміс із власною совістю і навіть з оточуючими, якщо поставити спокій і життя без проблем на перше місце. Але я так жити не хочу і не буду. Я докладаю чимало зусиль для того, щоб залишатися собою, щоб не розчаруватися в житті, не втратити віру в себе і в людей, зберегти сили. Можливо, у моєму світі стало менше рожевих фарб, але я все одно залишаюся самим собою…».
Ці слова відображають його цілісну натуру, незламність перед обставинами і прагнення залишатися вірним власним принципам.
Смерть Кушнарьова залишила після себе багато питань і незаповнену порожнечу у політичному житті України. Багато хто з сучасників і досі вважає, що його життя могло суттєво вплинути на подальший розвиток країни. Постріл, який обірвав його долю, став символом змін, які могли бути іншими, якби Євген Кушнарьов залишився живим.
Ухвалення «диктаторських законів»
16 січня 2014 року стало одним із найсуперечливіших і найнапруженіших днів в історії сучасної України. У цей день Верховна Рада ухвалила пакет законів, які пізніше отримали назву «Закони 16 січня» або «Закони про диктатуру». Ці законодавчі акти були спрямовані на обмеження прав і свобод громадян, а їхнє ухвалення стало відповіддю влади на масові протести Євромайдану і Автомайдану, які тривали в країні.
Процес ухвалення законів викликав величезні сумніви щодо його легітимності. Голосування відбулося без спікера, без використання електронної системи «Рада», а підрахунок голосів здійснювався підняттям рук. Такі дії порушували як внутрішні регламенти, так і демократичні принципи. Уже наступного дня президент Віктор Янукович підписав цей пакет законів, надавши їм юридичної сили.
Серед положень, передбачених «Законами 16 січня», були жорсткі обмеження щодо свободи протесту та громадянських прав. Закони забороняли носіння шоломів чи інших засобів захисту на мітингах, встановлювали суворі покарання за наклеп, спрощували блокування інтернет-ресурсів і дозволяли значні обмеження діяльності громадських організацій. Ці норми фактично спрямовувалися на придушення протестів і створення атмосфери страху серед громадян.
Прийняття цих законів спричинило хвилю обурення серед населення і стало переломним моментом протестного руху. Масові акції, які раніше переважно проходили в Києві, поширилися на всю територію України. Протестувальники та правоохоронці вступили у жорстке силове протистояння, що призвело до численних жертв і загибелі людей.
Через два тижні, під тиском протестів і міжнародної спільноти, Верховна Рада скасувала частину законів, визнавши дев’ять із дванадцяти ухвалених актів такими, що порушують права і свободи громадян та суперечать демократичним цінностям. Проте залишилося багато суперечливих аспектів, адже деякі норми згодом були прийняті знову, іноді у ще жорсткішій формі. Наприклад, положення про заочне кримінальне провадження, блокування веб-сайтів та контроль за діяльністю організацій, визнаних «іноземними агентами», залишаються актуальними.
Події 16 січня 2014 року стали символом боротьби між авторитаризмом і демократією, залишивши глибокий слід в історії України. Вони стали нагадуванням про те, як важливо відстоювати права людини, свободу слова та інші базові цінності, які є основою демократичного суспільства.