У цей день

17 лютого: свята і події в цей день

17 лютого відзначаються Всесвітній день людського духу, Всесвітній день стійкості туризму, День спонтанного прояву доброти та День кота в Європі, а також відбулися цікаві історичні події.

Всесвітній день людського духу

Це свято присвячене стійкості, силі волі та здатності людини долати труднощі. Цей день нагадує, що незалежно від обставин, внутрішня міць і віра в себе допомагають знайти вихід навіть у найскладніших ситуаціях.

Ідея відзначення цього дня виникла як спосіб вшанувати незламність людини перед викликами життя. Він присвячений тим, хто не здається перед труднощами, хто бореться за свої мрії та підтримує інших у важкі моменти. Це нагадування про те, що дух людини сильніший за будь-які перешкоди.

Дослідження психологів підтверджують, що внутрішня стійкість – це не лише вроджена риса, а й здатність, яку можна розвивати. Оптимізм, віра у власні сили та підтримка інших допомагають долати життєві труднощі й відкривають нові можливості. В різних культурах людський дух символізує силу добра, правди та гармонії, а в історії є чимало прикладів того, як внутрішня міць допомагала людям змінювати світ.

17 лютого – чудовий привід нагадати собі про силу власного духу та підтримати тих, хто цього потребує. Це день для натхнення, мотивації та переосмислення власних можливостей.

Цікаві факти

Дослідники з Єльського університету виявили, що люди з високим рівнем психологічної стійкості краще справляються зі стресом і мають міцніше здоров’я.

В історії відомі випадки, коли сила духу допомагала людям виживати у найекстремальніших умовах – наприклад, історія Ернеста Шеклтона та його екіпажу, які змогли вижити в Антарктиді після загибелі корабля.

У буддизмі внутрішня сила людини пов’язується з практикою медитації та контролем над емоціями.

Відомий мотиватор Нік Вуйчич, який народився без рук і ніг, став символом незламного духу та можливості досягати мрій незалежно від обставин.

Всесвітній день стійкості туризму

Щороку 17 лютого світ відзначає Всесвітній день стійкості туризму (Global Tourism Resilience Day). Це відносно нове міжнародне свято, проголошене Генеральною Асамблеєю ООН у 2023 році, яке наголошує на необхідності зміцнення туристичної галузі перед сучасними викликами. Його мета – підвищити готовність країн до кризових ситуацій, сприяти швидкому відновленню та сталому розвитку індустрії.

Туризм є важливою складовою економіки багатьох країн, створюючи робочі місця, розвиваючи інфраструктуру та підтримуючи культурний обмін. Однак ця галузь особливо вразлива до глобальних потрясінь – пандемій, природних катастроф, економічних криз і геополітичних конфліктів. Саме тому визнання необхідності її стійкості на міжнародному рівні стало важливим кроком до забезпечення її майбутнього.

ООН закликає уряди, підприємства та громадян активно працювати над тим, щоб туризм ставав більш адаптивним, екологічним і безпечним. Це включає диверсифікацію туристичних напрямків, підтримку місцевих громад, впровадження технологічних рішень і створення ефективних стратегій реагування на кризи.

17 лютого – це можливість для туристичних компаній, урядів і мандрівників замислитися над тим, як зробити подорожі не лише захопливими, а й відповідальними. Стійкий туризм означає не просто виживання в кризових умовах, а й здатність розвиватися, не руйнуючи природні та культурні ресурси.

Цікаві факти

За даними Всесвітньої туристичної організації, під час пандемії COVID-19 глобальний туризм зазнав збитків у розмірі понад 4,5 трильйона доларів, що підкреслило важливість його адаптації до криз.

Уряди деяких країн, як-от Бутан, обмежують кількість туристів та запроваджують екологічні збори, щоб зменшити вплив на довкілля.

Концепція «повільного туризму» набирає популярності – це практика подорожей, що передбачає більше часу на знайомство з місцевою культурою та мінімальний вплив на природу.

Карибські країни, особливо вразливі до ураганів, активно впроваджують стратегії відновлення туристичної інфраструктури після стихійних лих.

День спонтанного прояву доброти

Щороку 17 лютого світ відзначає День спонтанного прояву доброти. Це неофіційне свято, яке не має прив’язки до жодної країни чи культури, але нагадує про те, що доброта не потребує особливого приводу. Головна ідея цього дня – робити добрі справи без очікування подяки чи вигоди, просто тому, що це змінює світ на краще.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  17 квітня: перегляд подій, що сформували історію

Ініціатива виникла в 90-х роках завдяки міжнародному руху Random Acts of Kindness, що поширює ідею несподіваних добрих вчинків. З того часу свято набуло популярності й стало чудовим приводом для того, щоб підтримати когось, подарувати щиру усмішку чи просто бути уважнішими до людей навколо.

Дослідження доводять, що навіть маленькі акти доброти – комплімент, допомога в побутових справах або благодійність – не лише покращують настрій отримувачу, а й позитивно впливають на самопочуття того, хто їх чинить. Психологи пояснюють це тим, що добрі вчинки активують ділянки мозку, пов’язані з відчуттям радості та задоволення.

Хоча доброта не повинна мати графік, саме 17 лютого багато людей свідомо нагадують собі про її важливість. Хтось залишає мотиваційні записки в громадських місцях, інші – допомагають незнайомцям або долучаються до волонтерських ініціатив. Маленькі жести турботи можуть змінити день, а іноді й життя іншої людини.

Цікаві факти

Вчені з Університету Сассекса з’ясували, що люди, які регулярно допомагають іншим, мають міцніше здоров’я та живуть довше.

У 2012 році дослідники з Гарварду довели, що акти доброти можуть бути «заразними» – побачивши добру справу, інші частіше повторюють її.

В Японії є традиція «онігірі дії» – люди готують рисові кульки для тих, хто опинився в скруті, що є проявом турботи без очікування винагороди.

Доброта – це проста і водночас потужна сила, яка змінює світ. І хоча 17 лютого є чудовим приводом згадати про неї, важливо пам’ятати, що робити добро можна щодня.

День кота в Європі

Це особливе свято, присвячене вшануванню цих граційних і загадкових тварин. Воно було започатковане в 1990 році за ініціативою італійської журналістки Клаудії Анджелетті, яка працювала з журналом про тварин. Мета свята – привернути увагу до захисту котів, їхнього благополуччя та важливості відповідального ставлення до домашніх улюбленців.

Коти здавна супроводжують людину, водночас залишаючись незалежними й гордими створіннями. У різних культурах вони символізують мудрість, таємничість, грацію та навіть містичні сили. В Європі їх шанують не лише як домашніх улюбленців, а й як корисних помічників у боротьбі з гризунами та носіїв затишку.

Цей день є чудовою нагодою нагадати про важливість турботи про котів, особливо безпритульних. Багато європейських організацій, що займаються захистом тварин, проводять спеціальні заходи, спрямовані на допомогу бездомним котам і пошук для них нових домівок.

Любителі пухнастих друзів відзначають цей день по-різному: хтось балує свого улюбленця улюбленими ласощами, інші допомагають притулкам чи діляться фотографіями своїх котів у соцмережах. Це нагадування про те, що коти є важливою частиною життя мільйонів людей і заслуговують на любов та піклування.

Цікаві факти

Вчені довели, що муркотіння котів позитивно впливає на психічне здоров’я людини та навіть може сприяти загоєнню ран.

Коти можуть стрибати на висоту, що у п’ять разів перевищує довжину їхнього тіла.

У Стародавньому Єгипті коти вважалися священними тваринами, а їхній убивця міг отримати смертний вирок.

Найстарішим відомим котом був Крі́м Пафф із Техасу, який прожив 38 років і 3 дні.

У котів унікальний відбиток носа, подібно до того, як у людей унікальні відбитки пальців.

Вуса котів (вібриси) допомагають їм орієнтуватися у просторі та навіть визначати напрямок вітру.

Коти можуть видавати понад 100 різних звуків, тоді як собаки – лише близько 10.

У середньому коти сплять 12–16 годин на день, а деякі навіть до 20 годин, що робить їх одними з найсонливіших істот на планеті.

Найстаріша порода домашніх котів – єгипетська мау, яка існує понад 4 000 років.

Попри поширений міф, не всі коти бояться води – наприклад, турецькі ванські коти відомі своєю любов’ю до купання.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  24 червня: свята і події в цей день

Котячі лапи виділяють піт, особливо через подушечки, що допомагає їм регулювати температуру тіла.

Найбільший у світі домашній кіт – мейн-кун на ім’я Барівель, який має довжину 120 см.

Найменша порода котів – сінгапурська, дорослі особини якої важать усього 1,5–2 кг.

Коти можуть повертати свої вуха незалежно одне від одного, обертаючи їх на 180 градусів.

Котяча сеча світиться в ультрафіолетовому світлі.

У середньому кіт може розвинути швидкість до 48 км/год на короткій дистанції.

Вважається, що коти «притираються» до своїх господарів, коли труться об ноги, – але насправді вони залишають на людині свій запах, позначаючи її як свою власність.

Історичні події в цей день

1720 – закінчилася війна четверного альянсу, яка точилася між Іспанією та коаліцією європейських держав. За умовами мирного договору Іспанія відмовилася від своїх територіальних претензій в Італії. Натомість Савойський дім отримав у володіння острів Сардинію, що заклало основу для майбутнього створення Королівства Італія.

1753 – Швеція офіційно перейшла з юліанського на григоріанський календар. До цього країна користувалася юліанським літочисленням, але через розбіжності в датах із більшістю європейських держав вирішила синхронізувати свій календар із сучасним.

1795 – у Великій Британії викопали рекордну картоплину вагою майже 8,5 кг. Ця знахідка вразила фермерів і викликала численні дискусії щодо методів вирощування та якості ґрунтів.

1815 – завершилася Англо-американська війна, яку також називають «другою війною за незалежність» США. Конфлікт між Великою Британією та Сполученими Штатами закінчився поверненням до довоєнного статусу-кво, закріпленого у Гентському мирному договорі.

1863 – у Женеві засновано Міжнародний комітет допомоги пораненим, який згодом трансформувався в Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це стало початком створення сучасних гуманітарних організацій, що допомагають постраждалим у війнах і катастрофах.

1876 – американський винахідник Джуліус Вольф з міста Істпорт (штат Мен) виготовив перші консерви із сардинами. Це дало поштовх розвитку рибної консервної промисловості у США.

1904 – у міланському театрі «Ла Скала» відбулася прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй». Вона зазнала провалу через негативну реакцію глядачів і критиків, однак у наступній постановці в Брешії, де головну партію виконала українська оперна співачка Соломія Крушельницька, твір здобув великий успіх.

1919 – Директорія УНР звернулася до Антанти та США по допомогу у боротьбі проти більшовицького наступу. Це був один із численних дипломатичних кроків українського уряду для збереження незалежності.

1933 – у США вийшов перший номер відомого американського щотижневого журналу «Newsweek», який став одним із провідних світових видань.

1938 – на Соловецьких островах під час сталінського Великого терору відбулася масова страта в’язнів Соловецької тюрми. Протягом доби було розстріляно близько 200 осіб.

1947 – «Голос Америки» здійснив першу радіотрансляцію російською мовою на територію СРСР. Це стало частиною інформаційної боротьби під час Холодної війни, спрямованої на донесення альтернативної точки зору до радянських громадян.

1955 – Одеську кінофабрику офіційно перейменували на Одеську кіностудію художніх фільмів, що стало важливим етапом у розвитку українського кінематографа.

1962 – унаслідок потужного шторму в басейні нижньої Ельби та на північному узбережжі Німеччини сталася катастрофічна повінь. У Гамбурзі загинуло 314 осіб, що стало одним із найбільших стихійних лих у післявоєнній історії країни.

1992 – в Італії розпочалася операція «Чисті руки», спрямована проти мафії та корупції. Перші арешти стали початком масштабного розслідування, що змінило політичний ландшафт країни.

1999 – Верховна Рада України дала дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт прем’єр-міністра Павла Лазаренка, що стало прецедентом в історії української політики.

2008 – Косово офіційно проголосило незалежність від Сербії. До кінця року нову державу визнали 69 країн світу.

2011 – у Лівії розпочалися збройні заворушення, що стали початком громадянської війни та падіння режиму Муаммара Каддафі.

2015 – Європейський Союз вперше офіційно визнав участь російських військ у війні проти України, що стало важливим кроком у міжнародній дипломатії та санкційній політиці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку