20 квітня в Україні й світі відзначаються Великдень, Міжнародний день вдячності волонтерам та Міжнародний день Cli-Fi. Цей день також позначився низкою подій у політиці, науці, культурі та трагічних поворотах сучасної історії.
Великдень
Це найважливіше та найурочистіше свято церковного календаря. Його ще називають Пасхою — на згадку про Воскресіння Ісуса Христа, перемогу життя над смертю, світла над темрявою, віри над відчаєм. Це день надії, очищення і відродження.
Символіка Великодня в українській традиції глибоко переплетена з прадавніми звичаями, які увібрали в себе язичницьку спадщину й християнське віровчення. У церквах правляться урочисті літургії, віряни освячують великодні кошики, а родини збираються разом за святковим столом. Весь цей день пронизаний світлом — духовним і весняним. Великдень — це свято душевного оновлення, надії й віри в краще.
Цікаві факти
Традиція пекти паски й розфарбовувати яйця має дохристиянське коріння. Яйце уособлювало початок життя ще в язичницьких обрядах весни.
Найдавніші збережені українські писанки датуються Х століттям і знайдені на Волині.
Символом Воскресіння є не лише яйце, а й свіча, яка в ніч на Великдень запалюється від Благодатного вогню.
У народі казали: як проведеш Великдень — так і рік мине. Тому намагались уникати сварок, образ і тяжких думок.
За народним віруванням, у ніч на Великдень відкривається небо й можна загадати бажання, яке обов’язково збудеться.
У різних регіонах України існують унікальні великодні звичаї — від гаївок до обливання водою в понеділок після Пасхи.
Писанки ховали в землю для врожаю. У деяких регіонах України господарі закопували першу писанку на межі поля або під порогом хати — щоб був урожай, не гримів грім і не били градом. Писанка виконувала функцію захисту, а не просто оздоби.
У XVI–XVII століттях великодні дарунки використовувалися як дипломатичний жест. Гетьмани і шляхта посилали один одному оздоблені яйця ручної роботи зі срібла, скла чи дерева, інкрустовані коштовним камінням — це було свідченням політичної лояльності.
У Галичині були окремі “писанкові школи” — майстрині перед Великоднем збирали дівчат і навчали символіки. Наприклад, ромб із крапками означав засіяне поле, а стилізоване дерево — зв’язок між поколіннями. Малювати “просто красиво” не віталося — кожен знак мав значення.
У січових стрільців була традиція перед боєм тримати в кишені писанку. Це вважалося оберегом — її не їли, не розбивали, іноді навіть обмотували тканиною. Такі бойові писанки залишились у музеях Львова та Тернополя.
В Україні донедавна виготовляли “сорокаписанки” — символічні писанки з 40-ма дрібними елементами. Їх робили тільки в Страсний тиждень, а саме число 40 мало глибокий зміст: 40 днів посту, 40 мучеників Севастійських, 40 років Мойсея в пустелі.
Обливання водою на другий день Пасхи є не тільки веселощами, а ритуалом очищення. Його коріння — ще в дохристиянських обрядах весняного оновлення. На Тернопільщині вірили, що хлопець, якого дівчина не хоче обливати, — не гідний її уваги.
У Карпатах у ніч на Великдень не спали не тільки через службу — вважалося, що хто засне, той лінивим буде весь рік. Щоб прогнати втому, селяни співали гаївки просто посеред ночі, біля храмів, де вже збиралися люди.
В українських селах після освячення кошика не одразу йшли додому. Було прийнято спочатку дати з’їсти шматок паски худобі, потім — господареві, і тільки потім усій родині. Порядок порушити — до біди.
Перша писанка, зроблена дівчиною, вважалась магічною. Її не дарували, не клали до кошика — вона зберігалась у схованці для особливих випадків: наприклад, захисту від зурочення або допомоги у важкій розмові.
У Запорізькій Січі на Великдень відбувалися суди “прощення”. Якщо козак був покараний за незначне порушення, він міг просити вибачення на Пасху — і суддівська рада часто його звільняла, “бо Христос воскрес — прощення має бути”.
Міжнародний день вдячності волонтерам
Цей день присвячений приватним і організованим формам волонтерської допомоги. Її головна мета — публічне визнання внеску людей, які добровільно беруть участь у підтримці армії, медицини, освіти, гуманітарних ініціатив, екологічних, соціальних і правозахисних програм.
В Україні дата набула особливого значення після 2014 року, коли волонтерські ініціативи почали виконувати частину функцій, які традиційно вважаються прерогативою держави. З 2022 року кількість залучених осіб і обсяг допомоги з боку громадян продовжують зростати.
Цікаві факти
В англійській мові слово “volunteer” спочатку означало “охочий вступити до армії без примусу”. У такому значенні воно фіксується ще в XVII столітті.
В Україні термін “волонтер” активно ввійшов у публічний вжиток після 2014 року. До того волонтерством зазвичай називали участь у міжнародних програмах або донорство крові.
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, у 2022 році понад 60% українців хоча б один раз допомагали іншим у формі волонтерства: продуктами, грошима, транспортом, житлом або роботою.
В Україні діє декілька форм організації волонтерства: індивідуальні ініціативи, благодійні фонди, волонтерські об’єднання, локальні спільноти. Деякі з них мають офіційний статус, інші працюють без реєстрації.
У 2023 році в Україні вперше було розроблено окремий законопроєкт, який стосується правового регулювання волонтерської діяльності у сфері національної безпеки та оборони.
У більшості країн ЄС волонтерська діяльність вважається формою соціального капіталу. У деяких державах волонтерство зараховується як досвід у резюме або як елемент підготовки до державної служби.
У 2022–2024 роках у міжнародній практиці зросла кількість спільних проєктів між волонтерами з України та ЄС — у сфері реабілітації, психологічної допомоги, евакуації, логістики, освіти та IT.
Міжнародний день Cli-Fi
Цей день відзначається як спроба звернути увагу на окремий напрям у сучасній культурі — кліматичну художню прозу, яка має назву cli-fi (climate fiction). Жанр сформувався на межі XXI століття, коли питання зміни клімату перестали бути виключно предметом наукових дискусій і почали активно проникати в художні тексти.
Cli-fi — це художня література, кіно або інші форми мистецтва, в яких зміни клімату не просто фон, а головний конфлікт або джерело трансформації світу.
Автори цього жанру ставлять питання про екологічні наслідки людської діяльності, соціальні потрясіння, біженців, нові форми влади, нестачу ресурсів, майбутнє міст. Міжнародний день Cli-Fi покликаний зібрати письменників, читачів, дослідників і митців навколо спільної теми: як ми уявляємо життя на планеті, яка змінюється щодня.
Цікаві факти
Термін cli-fi ввів американський публіцист Ден Блум на початку 2010-х років. Його метою було створити культурну альтернативу sci-fi, з фокусом на екологію.
Одним із перших романів, які можна вважати cli-fi, була “The Drowned World” Дж. Г. Балларда (1962). Там ідеться про постапокаліптичний світ, де затоплені Лондон і Європа, а природа бере реванш над містами. У cli-fi входять як утопічні, так і антиутопічні візії — від повної екологічної катастрофи до сценаріїв відновлення.
На відміну від традиційної наукової фантастики, cli-fi часто використовує реальні сучасні наукові дані — про танення льодовиків, вимирання видів, викиди парникових газів.
Серед помітних авторів cli-fi — Маргарет Етвуд (“Oryx and Crake”), Кім Стенлі Робінсон (“The Ministry for the Future”), Дженні Оффілл (“Weather”), Річард Паверс (“The Overstory”).
Cli-fi активно входить у шкільні програми США, Канади, Британії, Австралії — як інструмент критичного мислення й обговорення майбутнього.
Деякі дослідники вважають cli-fi формою культурного активізму, яка впливає на емоційну готовність суспільства до кліматичних викликів сильніше, ніж новини або офіційні звіти.
Історичні події в цей день
1653 — в Англії лорд-протектор Олівер Кромвель розпустив Довгий парламент. Цей парламент діяв з 1640 року й пережив громадянську війну, страчення Карла I, проголошення республіки. Розпуск парламенту став символом завершення однієї з найбурхливіших фаз англійської революції XVII століття.
1841 — в американському журналі “Graham’s Magazine” вперше було опубліковано оповідання “Вбивства на вулиці Морг” Едгара Аллана По. Цей текст вважається першим зразком детективного жанру в світовій літературі, а його головний герой — Огюст Дюпен — прообразом Шерлока Холмса та інших літературних детективів.
1902 — французькі науковці Марія та П’єр Кюрі змогли вперше виділити чистий радій. Їхнє відкриття стало важливим кроком у розвитку радіохімії та досліджень радіоактивності, а також відкрило шлях до створення нових методів у медицині та енергетиці.
1924 — в Туреччині була прийнята нова конституція Республіки. Вона закріпила унітарну форму держави, ліквідувала султанат і халіфат, утвердила світський характер влади. Це був один із ключових кроків у реалізації реформ Мустафи Кемаля Ататюрка.
1938 — в Українській РСР ухвалили постанову про обов’язкове вивчення російської мови у школах. Це рішення мало далекосяжні наслідки: воно стало частиною політики русифікації, яка проводилась у радянській Україні в освіті, адміністрації та культурному просторі.
1940 — у США відбулася перша демонстрація електронного мікроскопа. Цей прилад дозволив ученим побачити структури, недоступні для оптичної мікроскопії, й став проривом у біології, хімії та матеріалознавстві.
1999 — у місті Літтлтон, штат Колорадо, США, відбулося масове вбивство в школі Колумбайн. Двоє учнів — Ерік Гарріс і Ділан Кліболд — влаштували стрілянину, вбили 13 людей, поранили ще 21 і наклали на себе руки. Ця трагедія стала шоком для американського суспільства, викликала дискусії про доступ до зброї, булінг, культуру насильства та роль ЗМІ.
2010 — у Мексиканській затоці вибухнула нафтова платформа Deepwater Horizon, що належала компанії BP. Аварія спричинила одну з найбільших техногенних катастроф в історії: у море вилилось понад 700 мільйонів літрів нафти. Наслідки були катастрофічними для екології, рибальства й економіки регіону.
