У цей день

21 січня: свята і події в цей день

21 січня у світі відзначаються Міжнародний день обіймів та Міжнародний день дитячого свята.

21 січня 81 року до н.е. вважається однією з можливих дат народження Луція Корнелія Сулли, політичні методи та рішення якого нерідко нагадують події сучасності.

21 січня 1903 року народився видатний вчений та винахідник Ігор Курчатов — людина, чиє ім’я у ХХ столітті здобуло світову славу, а досягнення відкрили нові горизонти для людства.

21 січня 1934 року було прийнято рішення про перенесення столиці Української республіки з Харкова до Києва.

Міжнародний день обіймів

Це свято нагадує про просту, але водночас неймовірно важливу річ у житті кожної людини — тепло людського спілкування. Це свято виникло в 1986 році у США, а згодом стало популярним у всьому світі. Його ідея полягає в тому, щоб без будь-якого підтексту чи формальностей обіймати друзів, близьких, а іноді навіть незнайомих людей. Обійми є не лише проявом дружелюбності, а й способом покращити настрій та зміцнити психологічне здоров’я.

Цього дня люди прагнуть показати один одному, що підтримка й турбота завжди поруч. Вважається, що обійми можуть допомогти подолати самотність, зміцнити взаємини й навіть знизити рівень стресу. Науковці підтверджують, що під час обіймів виділяється гормон окситоцин, який відповідає за почуття довіри, спокою й задоволення. Тож цей жест не лише приносить радість, але й позитивно впливає на наше тіло й душу.

Цікаві факти

Психологи стверджують, що для підтримки емоційного балансу людина потребує щонайменше восьми обіймів на день.

За статистикою, обійми можуть знижувати артеріальний тиск і покращувати роботу серця.

В Японії існують кафе обіймів, де відвідувачі можуть отримати безкоштовні обійми для зняття стресу.

У 2010 році в Австралії встановили рекорд на найдовші обійми, які тривали понад 24 години.

Міжнародний день дитячого свята

Цей день присвячений активним іграм дітей із друзями, він спонукає малечу відкласти гаджети та провести час на свіжому повітрі, насолоджуючись живим спілкуванням, рухливими іграми та веселими пригодами. Подія покликана нагадати про важливість фізичної активності та соціальної взаємодії у розвитку дітей.

Ігри на вулиці та живе спілкування сприяють розвитку комунікативних навичок, творчості та креативності, формуванню довіри й вміння працювати в команді. Окрім того, такі зустрічі допомагають дітям опановувати соціальні ролі, вчитися вирішувати конфлікти та будувати дружні стосунки.

Святкування цього дня має не лише розважальний характер, але й освітню мету, спрямовану на популяризацію здорового способу життя серед дітей і нагадування дорослим про важливість створення умов для гармонійного дитинства.

Цікаві факти

Дослідження показують, що активні ігри на вулиці сприяють розвитку моторики та покращують координацію рухів.

Діти, які грають у компанії однолітків, мають вищий рівень емпатії та здатність краще розуміти емоції інших.

Вчені виявили, що активні ігри знижують рівень тривожності й стресу у дітей.

У багатьох країнах цього дня організовують відкриті ігрові простори, де діти можуть безкоштовно брати участь у різноманітних заходах і конкурсах.

Історичні події в цей день

21 січня стало датою низки важливих історичних подій, які залишили слід у світовій історії.

1506 – за наказом папи римського Юлія II у Ватикані було створено Швейцарську гвардію, яка стала елітним підрозділом для охорони понтифіка та служить цій меті й донині.

1542 – англійський парламент звинуватив у державній зраді Катерину Говард, п’яту дружину короля Генріха VIII, що стало частиною бурхливої історії династії Тюдорів.

1793 – в Парижі французькі революціонери стратили Людовика XVI, завершивши правління монархії у Франції та відкривши шлях до нової республіканської доби.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  20 вересня: свята і події в цей день

1796 – Едвард Дженнер, англійський лікар, зробив відкриття, яке стало проривом у медицині: він винайшов вакцину від віспи, започаткувавши практику імунізації.

1911 – відбулося перше автомобільне ралі в Монте-Карло, яке згодом стало традиційною частиною історії автоспорту.

1919 – революційний парламент проголосив незалежність Ірландії, що стало значним етапом у боротьбі за свободу країни.

1925 – Японія офіційно визнала Радянський Союз і вивела свої війська з російського Далекого Сходу, завершивши один із конфліктів між цими державами.

1934 – в Україні було введено в експлуатацію Харківський турбогенераторний завод, який відіграв важливу роль у промисловому розвитку країни.

1954 – в США спустили на воду перший підводний човен з ядерним реактором, який отримав назву Nautilus. Це стало проривом у військово-морській технології. У 1959 році було створено Європейський суд з прав людини, який став важливим інститутом у захисті прав громадян.

1976 – надзвуковий авіалайнер «Конкорд» здійснив свій перший комерційний рейс з Лондона до Бахрейну, знаменуючи нову еру в авіації.

1977 – в Італії вперше дозволили аборти, що стало важливим кроком у сфері прав жінок.

1978 – український дисидент Олекса Гірник здійснив акт самоспалення біля могили Тараса Шевченка як протест проти русифікації.

2003 – в Мексиці стався руйнівний землетрус магнітудою 7,6, що забрав життя 29 людей, залишивши тисячі без житла.

2019 – у протоці Ла-Манш розбився літак Piper PA-46 Malibu, на борту якого був аргентинський футболіст Еміліано Сала.

2023 – у Монтерей-Парку (Каліфорнія, США) сталася масова стрілянина, яка призвела до загибелі 11 осіб.

21 січня 81 року до н.е. вважається однією з можливих дат народження Луція Корнелія Сулли, видатного давньоримського державного діяча, полководця та диктатора, якого сучасники називали «Феліксом» — «Щасливим». Сулла був однією з найцікавіших і суперечливих фігур у римській історії, а його політичні методи та рішення нерідко нагадують події сучасності.

Походив із знатного роду, чиї предки займали високі посади в Римі, а його дід навіть мав титул диктатора. Однак свою кар’єру Луцій розпочав досить пізно, обравши шлях військового. Завдяки своїй хоробрості, хитрості та стратегічному таланту він швидко став улюбленцем армії. Сулла ввійшов в історію як перший римлянин, який захопив Рим силою — і зробив це двічі. Його дії проклали шлях для майбутньої епохи імператорів.

Сулла запровадив проскрипції — списки осіб, оголошених поза законом, які переважно складалися з політичних опонентів та представників знаті, що брали участь у боротьбі за владу. Ці списки стали символом терору: тих, чиї імена в них з’являлися, прирікали на смерть, а їхнє майно конфісковували. Тих, хто приховував таких людей, також засуджували до страти. За кожного вбитого проскрибованого була обіцяна винагорода — два таланти, навіть якщо це був брат, син або раб, який убив свого господаря. Проскрипції вселили страх у римське суспільство, але Суллі вдалося навести «порядок і стабільність» у державі.

Найдивовижніше те, що після виконання своєї програми реформ Сулла несподівано зрікся влади й оголосив себе простим громадянином Риму. Він залишився без охорони, відвідував народні зібрання та навіть запропонував відзвітувати за свої дії, але жоден сенатор не наважився задати йому питання.

Смерть Сулли була болісною: він помер від важкої хвороби. Його легіонери, які глибоко шанували полководця, пронесли тіло через усю країну й поховали з царськими почестями, спаливши на величезному похоронному вогнищі. Напис на його надгробку був складений самим Суллою: «Тут лежить людина, яка більше, ніж будь-хто інший зі смертних, зробила добра своїм друзям і зла ворогам». Протягом цілого року римські жінки носили траур за Суллою.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  1 січня: свята і події в цей день

Цицерон, коментуючи Суллу, згадував відому фразу: «Сулла наполовину лев і наполовину лис, причому лис у ньому набагато небезпечніший за лева».

Сулла увійшов до числа найвидатніших полководців античності, які ніколи не програвали. Він здобув близько тридцяти перемог, захопив десятки міст і провів низку блискучих військових кампаній. Його слова залишаються актуальними й сьогодні:
«Якщо вас веде провидіння, ідіть за ним. Якщо ні — схопіть його за волосся й ведіть самі».

21 січня 1903 року народився видатний вчений та винахідник Ігор Васильович Курчатов — людина, чиє ім’я у ХХ столітті здобуло світову славу, а досягнення відкрили нові горизонти для людства. Його внесок у розвиток науки та техніки став основою для численних проривів у ядерній фізиці та енергетиці.

Серед найвизначніших досягнень Ігоря Курчатова є низка проривних подій, які залишили значний слід в історії науки та техніки. У 1937 році був створений перший у Європі циклотрон, що стало початком розвитку сучасної ядерної фізики на континенті. У 1946 році запущено перший у Європі атомний реактор, який заклав фундамент для ядерної енергетики. Вже у 1949 році була розроблена перша радянська атомна бомба, а у 1953 році відбулося випробування першої у світі водневої бомби, що продемонструвало новий рівень військово-технічних можливостей.

1954 рік став важливою віхою для енергетики: введено в експлуатацію першу у світі атомну електростанцію. У період із 1954 до 1961 року завершено розробку найпотужнішого вибухового пристрою — «Цар-бомби», запуск якої здійснили після смерті Курчатова. У 1958 році вченому вдалося створити перший атомний реактор для підводних човнів і криголамів, що стало революційним проривом у суднобудуванні. Усі ці досягнення Курчатова перетворили його на одну з ключових постатей у розвитку ядерних технологій, що мали як мирне, так і оборонне значення.

Крім того, за участю Курчатова було засновано ядерні дослідницькі центри в Ташкенті, Тбілісі, Києві, Алма-Аті, Мінську та Ризі. Він також працював у Харкові, де в Харківському фізико-технічному інституті брав участь у проєктуванні та будівництві високовольтних установок.

Ігор Васильович Курчатов завжди підтримував ідею мирного використання атомної енергії, наголошуючи: «Атом має бути робітником, а не солдатом».

За свої виняткові заслуги він тричі отримував звання Героя Соціалістичної Праці, був лауреатом Ленінської та Державних премій, а також удостоєний численних державних нагород, зокрема орденів і медалей за внесок у захист Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни.

Його мудрі слова залишаються актуальними й сьогодні: «Робіть у роботі та житті лише найголовніше. Інакше другорядне, хоч і непотрібне, легко заповнить ваше життя, забере всі сили, і до головного ви не дійдете. Досліджуйте те, що приведе вас до мети».

21 січня 1934 року на XII з’їзді Комуністичної партії України було прийнято рішення про перенесення столиці Української СРР з Харкова до Києва. Основною мотивацією цього кроку було те, що Київ вважався географічним центром республіки, одним із найстаріших і найважливіших міст, а також те, що зміна статусу столиці мала суттєве економічне, політичне та міжнародне значення.

Урочистий переїзд вищих органів влади до Києва відбувся 24 червня 1934 року. Остаточне закріплення нового статусу столиці сталося у січні 1935 року під час ХІІІ Всеукраїнського з’їзду рад, де до статті 82 Конституції були внесені відповідні зміни: «Столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки є місто Київ».

Проте, незважаючи на зміну столиці, Харків залишився у пам’яті як «Перша столиця» України. Цей титул нагадує про роль міста в історії, хоча сьогодні про це згадують рідко.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку