Сучасний рівень освіти в Україні стикається з низкою складних викликів. Після пандемії COVID-19 система освіти вже перебувала під тиском, однак початок повномасштабного вторгнення в Україну призвів до ще більш суттєвих змін та втрат у навчальному процесі. Учні, які раніше намагалися адаптуватися до онлайн-формату навчання, тепер змушені боротися з новими перешкодами, такими як стрес через війну, побутові проблеми, відсутність доступу до стабільного навчального середовища, а також невизначеність свого майбутнього. У такій ситуації важливим є не лише те, як учителі, учні та батьки справляються з новими викликами, але й те, які стратегії використовуються для надолуження втрачених знань і як відновити ефективність навчання.
За результатами опитування, проведеного компанією Rakuten Viber разом зі студією онлайн-освіти EdEra, було досліджено, як українські вчителі оцінюють зміни в навчальних результатах учнів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Опитування включало приблизно 1000 респондентів – учителів, які є частиною освітньої спільноти EdEra у Viber. 95% з опитаних учителів впевнені, що результати навчання учнів значно погіршилися, починаючи з лютого 2022 року. Їхні висновки базуються на власних спостереженнях, діагностиці, яка проводилася з учнями, спілкуванні з колегами, а також на оцінках учнів, що значно знизилися в порівнянні з попередніми роками.
Основними причинами освітніх втрат вчителі називають побутові перешкоди – це зазначило 83,8% опитаних. Ці перешкоди включають нестабільність у доступі до якісного інтернету, відсутність відповідних умов для навчання вдома, а також часті вимкнення світла, що значно впливає на можливість учнів брати участь у заняттях. Другим за важливістю фактором є стрес через війну – 73,7% вчителів вказали на психологічний стан учнів, який суттєво погіршився через постійні загрози для життя, повітряні тривоги та невизначеність щодо майбутнього.
Крім того, вчителі виділяють ще кілька причин, які також суттєво впливають на зниження результативності учнів. 57,6% респондентів назвали тривале онлайн-навчання однією з головних перешкод. Попри те, що онлайн-формат дозволяє продовжувати навчання навіть у складних умовах, він також створює проблеми з залученням учнів, їхньою концентрацією та доступом до якісного навчального контенту. Також 56,4% учителів зазначили, що багато учнів не розуміють свого майбутнього, що призводить до втрати інтересу до навчання. Це створює ще більший розрив між тим, що учні повинні вивчити, і їхньою реальністю, в якій невідомо, коли закінчиться війна і яке майбутнє їх чекає.
Додатково, 56,4% вчителів згадали про накопичені освітні втрати, які залишилися ще з часів пандемії COVID-19, коли учні також відчували труднощі з адаптацією до онлайн-навчання. Втрата мотивації серед учнів є ще одним значним викликом: 53,4% вчителів підкреслили, що учні втратили інтерес до навчання, не бачачи негайної необхідності в ньому через постійні зміни у форматі навчання та вплив війни.
У відповідь на ці виклики вчителі активно працюють над пошуком методів для покращення ситуації та надолуження освітніх втрат. Згідно з опитуванням, 90% освітян організовують для учнів додаткові повторення матеріалу, щоб допомогти їм закріпити пройдені теми. 49,3% вчителів дають учням додаткові завдання або рекомендують літературу для самостійного опрацювання. Також 47,8% вчителів співпрацюють з батьками, надаючи консультації щодо того, як можна допомогти дітям у навчанні поза межами школи. Додаткові заняття з учнями проводять 44,2% вчителів, а 29% організовують позакласні заходи, що сприяють кращому засвоєнню матеріалу.
Важливо розуміти, що відповідальність за надолуження освітніх втрат не може лежати тільки на вчителях. Більшість опитаних – 74% – вважають, що учні повинні також брати активну участь у цьому процесі. 72% освітян підкреслюють важливу роль батьків, які повинні підтримувати дітей і допомагати їм з навчанням. Самі вчителі також визнають свою роль у цьому процесі: 69,1% респондентів зазначили, що вчителі повинні нести відповідальність за допомогу учням у засвоєнні матеріалу. Крім цього, 53,9% вчителів вважають, що Міністерство освіти і науки України має відігравати активну роль у розв’язанні цієї проблеми, тоді як 29,1% респондентів вказують на важливість участі адміністрацій шкіл. Кожен четвертий учитель (23,9%) зазначає, що місцева влада також повинна брати участь у подоланні освітніх втрат.
Окрім традиційних методів навчання, учителі пропонують також використовувати додаткові навчальні активності, які можуть допомогти учням наздогнати втрачені знання. Серед них: самостійне навчання з використанням відкритих джерел (відеоуроків, онлайн-курсів) — цей метод підтримують 69,8% респондентів; збільшення кількості навчальних годин, що зазначили 44,6% вчителів; залучення репетиторів (29,9%) та створення літніх шкіл для учнів (29,2%). Також 20,6% опитаних вчителів підтримують ідею додавання ще одного року навчання для тих учнів, які зазнали суттєвих освітніх втрат.
Це опитування підкреслює серйозність проблем, з якими сьогодні стикається українська освітня система, а також важливість активної участі всіх сторін – учнів, вчителів, батьків, державних органів та місцевої влади – у процесі подолання освітніх втрат. Результати навчання майбутніх поколінь залежатимуть від спільних зусиль та пошуку ефективних рішень для відновлення якості освіти в умовах війни та криз.
