Актуальні юридичні питання мобілізації: відповіді для кожного

Скільки б не було написано про мобілізацію, мобілізаційні питання, інвалідність та про інші пов’язані з цим ситуації, але після набрання чинності новими редакціями раніше чинних законів та у зв’язку з прийняттям до них деяких підзаконних нормативних актів проблем стає все більше, як й незрозумілих ситуацій.

Актуальні питання, які виникли протягом останнього часу і мають найбільшу популярність, коментують юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.

1. Як відбувається перетин кордону чоловіками які мають інвалідність

Правила перетину кордону в даний час вимагають пред’явлення документа який посвідчує інвалідність. Довідка  медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) не є документом який дозволяє перетин державного кордону України.

Документами, які посвідчують інвалідність особи та приймаються прикордонниками для перетину кордону є наступні:

• Посвідчення особи про інвалідність. Для отримання посвідчення особи з інвалідністю спочатку потрібно оформити державну соціальну допомогу. Вже після призначення такої допомоги оформлюється відповідне посвідчення. Таке посвідчення отримують особи з інвалідністю з дитинства, для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства потрібно звернутись до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення чи центру надання адміністративних послуг, з відповідними документами. Крім того, воно видається особам які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які мають право на отримання державної соціальної допомоги. Рішення про призначення такої соціальної допомоги приймають суб’єкти надання адміністративної послуги після розгляду необхідного пакету документів. Посвідчення оформлюється та видається у день звернення за його отриманням, але не пізніше 15 робочих днів після призначення державної соціальної допомоги.
• Пенсійне посвідчення особи, в якому зазначено групу та причину інвалідності. Пенсійне посвідчення в якому є позначка про інвалідність видається особі, який призначено пенсію або її законному представнику. При цьому алгоритм дій буде наступний: особа отримує довідку МСЕК та йде оформлювати пенсію по інвалідності. Після того, як особі буде оформлена пенсія по інвалідності, можна замовити й пенсійне посвідчення. В деяких органах замовлення на посвідчення приймають одночасно з прийманням документів на призначення пенсії. Про це окремо потрібно спитати та мати на руках фотокартку.

Оформленням даного пенсійного посвідчення займаються територіальні органи Пенсійного фонду України, орієнтовний строк оформлення документа складає 30 днів, при цьому паперове пенсійне посвідчення повинно бути підготовлено за чотири тижні, електронне – протягом тридцяти робочих днів від дня отримання заяви про призначення пенсії.

• Довідка про отримання пільг особами, які мають інвалідність та не мають права на соціальну допомогу, пенсійні виплати форма якої затверджена Мінсоцполітики. Довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, виконавчими органами сільських, селищних, міських громад чи центрами надання адміністративних послуг впродовж п’яти робочих днів від дня отримання заявки.

Щоб однозначно знати який саме документ маєте право отримати конкретно ви, радимо після того, як отримали довідку МСЕК про інвалідність, звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем свого проживання, де вам буде роз’яснено на що конкретно як інвалід ви маєте право – пенсію, чи соціальну допомогу.

Крім зазначених документів, особі потрібно мати військово-обліковий документ (ВОД). Зазвичай зазначений документ будуть активно вимагати на блок-постах при наближенні до кордону, перевіряючи його по відповідних базах.

2. Підстави для відмови в перетину кордону

Питання перетину кордону регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 з відповідними змінами. Поки що після прийняття нових редакцій мобілізаційних законів змін до правил перетину кордону в глобальному сенсі не відбувалось. Згідно з чинним законодавством в даний час кожен чоловік у віці від 18 до 60 років має завжди про собі носити військово-обліковий документ, який в своєю чергою мають право вимагати та перевіряти прикордонники.

Додаткові повноваження прикордонникам були надані Постановою Кабінету Міністрів України №560 2024 року. Даною постановою передбачено, що у пунктах пропуску через державний кордон України на виїзд буде відмовлено чоловікам віком від 18 до 60 років в наступних випадках:

• Відсутність військово-облікового документа (ВОД в електронній формі);
• У разі як що в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів містяться відомості про подання такої особи у розшук Національною поліцією;
• У разі як що в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів містяться відомості про подання такої особи у розшук Національною поліцією та у зв’язку з цим буде здійснений виклик поліцейських для здійснення адміністративного затримання та доправлення такої особи до найближчого територіального центру комплектації та соціальної підтримки.

Отже, аби безпечно та без ризиків перетнути державний кордон України на виїзд, громадянам чоловічої статі потрібно заздалегідь подбати про належним чином оформлені документи. Аби уникнути зайвого хвилювання потрібно перед поїздкою переконатись про дві обов’язкові речі:

• Належний військово-обліковий документ (приписне посвідчення – для призовників, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного).
• Переконатись, що в реєстрах відсутня інформація про розшук особи завантаживши “Резерв+” або оновити данні через ЦНАП чи ТЦК та СП.

Наскільки відповідають Конституції та іншим чинним законам України данні норми, ми коментувати не будемо.

3. Наявність інших родичів при догляді за батьками для надання відстрочки сину

Чи повинен отримати відстрочку син який доглядає за хворими батьком чи матір’ю при наявності інших родичів? Це досить спірне питання, оскільки юристи вважають що ні, деякі ТЦК та СП наполягають на іншому. Вважаємо, що у разі здійснення сином догляду за своїм батьком чи матір’ю не має значення для права на відстрочку наявність чи відсутність у них інших родичі.

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 18 травня 2024 року виглядає наступним чином:

“Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду”.

Отже, відповідно до даного пункту особи не підлягають мобілізації якщо вони:

• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, якщо вона (дружина) сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд.

При цьому п. 9 потрібно розглядати у двох рівнях – перший рівень це те що йде на початку перед дужками – право на відстрочку лише по догляду дитиною, дружиною (чоловіком), одним зі своїх батьків. Це безумовна підстава для звільнення особи від мобілізації. Наступний рівень – це те що йде в дужках та стосується догляду за одним з батьків дружини (чоловіка), але за певних умов, визначених далі.

Отже, особа зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїм батьком чи матір’ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду ні в якому разі не підлягає призову під час мобілізації, не залежно від того, чи мають хворі  перелічені родичі інших працездатних членів родини, які зобов’язані та можуть здійснювати такий догляд.

Хочемо у зв’язку з цим питанням звернути увагу ще на один нюанс – якщо є раніше встановлена інвалідність та довідка МСЕК в якій не зазначена потреба в сторонньому догляді, але стан здоров’я особи значно погіршився й по факту особа потребує стороннього догляду, але інвалідність, наприклад вже встановлена й встановлена довічно. В цьому випадку потрібно додатково пройти ЛКК. Направлення на проходження ЛКК дає сімейний лікар, про що відповідно робиться запис в медичній карті пацієнта. В даному записі лікар визначає стан здоров’я хворого на момент звернення та оформлює довідку з визначенням стану рухливості в балах. Як що балів менше ніж 53 – особа потребує постійного догляду.

Для того, аби ТЦК та СП мало менше питань з цього приводу, радимо додавати до заяви про відстрочку одразу наступні документи:

• у разі відсутності інших повнолітніх дітей та подружжя – максимально можливі документи, які підтверджують дані обставини (свідоцтво про смерть, рішення суду про розірвання шлюбу тощо)
• у разі наявності інших повнолітніх дітей та подружжя – письмові пояснення на ім’я начальника ТЦК та СП від особи, якій потрібен догляд з викладенням того, про що було написано вишче, а також побажанням, що б догляд здійснювався саме сином.
• у разі отримання відмови від ТЦК та СП оскаржувати її до суду.

1. Наявність військово-облікового документа при перетині кордону

З 17 липня для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років наявність військово-облікового документа є обов’язковою при перетині кордону. Ці документи можуть бути як у паперовій, так і в електронній формі. У разі відсутності військово-облікового документа прикордонники відмовляють у виїзді за межі України.

Також причиною відмови може стати наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформації про розшук особи Національною поліцією. У таких випадках викликатимуть поліцейського для адміністративного затримання особи та її доставки до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У військово-облікових документах чоловіків, які мають право перетинати кордон на підставі відстрочки від призову або виключення з військового обліку через стан здоров’я, повинна бути відповідна інформація або довідка за визначеною формою, затвердженою постановою Кабінету міністрів № 560 від 16 травня. При цьому категорії осіб, яким дозволено виїзд з України відповідно до Правил перетинання кордону громадянами України, наразі залишилися незмінними.

Після 16 липня 2024 року усі зазначені норми продовжують діяти в тому самому обсязі, а тому оформлення відстрочки буде продовжувати відбуватися за наявності у особи підстав.

Головне – не бійтесь відстоювати свою точку зору як що вважаєте що вона дійсно відповідає чинному законодавству. В ТЦК та СП теж працюють живі люди, які можуть помилятись, можуть сумніватись. Іноді навіть уважно перечитавши знайому норму закону можна відкрити для себе несподівані речі.