Коментарі юристів

Військовий облік підлітків: що необхідно знати батькам

16-річний вік — це не лише час шкільних екзаменів і перших серйозних рішень, але й момент, коли підлітки повинні стати на військовий облік. У сучасних умовах, коли кожен аспект життя суспільства підлягає змінам, важливо розуміти нові правила та вимоги, які можуть стосуватися навіть наймолодших громадян. Військовий облік підлітків, тема, яка викликає у батьків безліч питань, сьогодні стає ще більш актуальною.

Що означає постановка на військовий облік для юних українців? Які права та обов’язки мають батьки у цьому процесі? Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментували ключові аспекти військового обліку підлітків, щоб допомогти батькам краще зрозуміти свої ролі та відповідальність в цьому важливому етапі життя їхніх дітей.

Зараз немає жодної галузі законодавства, яка б змінювалась так швидко та динамічно, як галузь військового права. Не встигли юристи опанувати зміни, які з’явились на весні 2024 року в мобілізаційному законодавстві, як своєю чергою вже до них вносяться не аби які зміни.

На тлі розмов про те, чи потрібно знижувати вік осіб, які підлягають мобілізації, держава зажадала хоча б перерахувати свій майбутній військовий потенціал. Запаморочені останніми теплими літніми днями та догулюючи останні відпустки, громадяни майже пропустили повз себе останню несподівану новину,  пов’язану з військовим обліком. Останні пару років серед батьків хлопчиків-підлітків було актуально питання один до одного: “Ну ви що, будете виїжджати, чи залишитесь?”.  Багато хто з батьків після 9 та 11 класів відправив хлопчиків якщо не вчитись, то мешкати за кордон. На всяк випадок. З урахуванням прийнятих законодавчих змін озвучене питання стає ще більш актуальним.

16 серпня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 932 “Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, якою впроваджений експериментальний проект, який складається з наступних складових:

  • Наповнення Реєстру інформацією про призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
  • Алгоритм дистанційного взяття на військовий облік призовників, який стосується до речі не всіх.
  • Видача документів для тих чоловіків – громадян України у віці від 18 до 25 років, які перебувають за кордоном.

Що стосується наповнення Реєстру інформацією про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, то за задумом урядовців процес повинен відбуватися наступним чином:

Державна міграційна служба до 5 вересня 2024 року повинна сформувати перелік відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років в якому має бути зазначено:

  1. прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
  2. дата народження;
  3. стать;
  4. місце проживання та місце перебування;
  5. реквізити паспорта громадянина України або документа, що дає право громадянину України на виїзд за кордон (серія та/або номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
  6. унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
  7. реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  8. відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
  9. відомості про дату останнього виїзду за межі України;
  10. відомості про смерть або оголошення особи померлою особою;
  11. РНОКПП (так званий ідентифікацйний код);
  12. відомості про державну реєстрацію смерті, якщо така була.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Бойові виплати та компенсації: як боротися за те, що належить військовим

Зазначений перелік Державна міграційна служба передає до Адміністрації Державної прикордонної служби, яка протягом 10 календарних днів обробляє перелік та доповнює його наступною інформацією: відомостями про дату виїзду за межі України (лише стосовно тих громадян, які перетнули державний кордон та не повернулись в Україну).

Потім Адміністрація Державної Прикордонної передає реєстр Міністерству оборони, яке своєю чергою протягом 7 днів з дня отримання зазначених відомостей організує внесення відповідних записів в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Якщо все буде йти за визначеним планом, то остаточне формування реєстру повинно відбутися орієнтовно 22 вересня 2024 року.

Головний пункт зазначеної постанови звучить наступним чином:

Державній міграційній службі протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою забезпечити формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, відомості про яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з урахуванням інформації Єдиного державного демографічного реєстру та відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби, та передати відомості до Адміністрації Державної прикордонної служби”.

На практиці це означає, що хлопці віком від 16 до 25 років, які проживають в Україні та звертаються за оформленням паспорта, будуть внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ЄДРПВР) без проходження ВЛК. Повною мірою це також розповсюджується на  тих, хто перебуває за кордоном і звертається за оформленням або отриманням паспорта в українських представництвах за кордоном.

Згідно з діяючими привилами, юнак набуває статус призовника шістнадцятилітнім — у рік, коли йому має виповнитися сімнадцять. У ТЦК юнакові видають перший військово-обліковий документ — приписне. У статусі призовника він перебуватиме до 27 років. Тим, кому вже виповнилось 16 років, а саме вікова категорія від 17 до 25 років, повинні бути взяті на військовий облік без проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Зазначене розповсюджується як тих, хто проживає в Україні, так і тих, хто перебуває за кордоном.

Юнак може спокійно виїжджати за кордон, поки йому не виповнилося 18 років. Навіть якщо день народження вже завтра, ще сьогодні він може виїхати. Однак з початку 18-річчя перетинати межі України він не зможе, навіть якщо навчається за кордоном. Слід мати на увазі, що для повнолітніх чоловіків, які перебувають за кордоном передбачено, що у віці від 18 до 60 років, при зверненні за оформленням українського або закордонного паспортів вони проходитимуть перевірку дійсності своїх військово-облікових документів через державну електронну систему “Трембіта”. Отже, у разі виїзду підлітка чоловічої статі за кордон, питання військового обліку та відношення до військової служби не знімається та нікуди не дівається.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Чи варто намагатися ухилитися від мобілізації шляхом позбавлення батьківських прав

За намірами законодавця певною мірою все повинно функціонувати в цифровому форматі та автоматично. Але не зайвим буде нагадати ще раз наступне. В Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  існує ряд статей, якими передбачений штраф за порушення мобілізаційного законодавства. Наразі за ст. 210 Кодексу – порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку  в особливий період сума штрафу складає від 17 000 до 25 500 грн.

За ст. 2101 Кодексу порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період сума штрафу також складає від 17 000 до 25 500 грн.

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтею 210 Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені   статтею 24-1 даного Кодексу.  Є перелік статей за якими неповнолітні відповідають на загальних засадах, але статті 210 та 210-1 КУпАП до даного переліку не входять.

Стаття 24-1 КУпАП передбачає наступні заходи  впливу, що застосовуються до неповнолітніх: за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

  1. зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
  2. попередження;
  3. догана або сувора догана;
  4. передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Отже, штраф на особу віком від 16 до 18 років за порушення мобілізаційного законодавства накладений бути не може. Відповідальність у вигляді штрафу може бути покладена на особу після досягнення нею вісімнадцяти років.

Крім того, можна часто почути, що за порушення мобілізаційного законодавства несуть відповідальність батьки дитини. Однак жодного відношення до накладення адміністративного штрафу та його сплати батьки дитини не мають, адже до 18 років штраф за порушення мобілізаційного законодавства накладений на особу бути не може, а вже з 18 років особа вважається повноцінним громадянином, учасником усіх правовідносин та самостійною особою, за яку батьки відповідальності не несуть.

Які наступні зміни спіткають нас на мобілізаційному шляху невідомо, але аби уникнути штрафів та інших неприємностей радимо прорахувати заздалегідь усі кроки та передбачити усі можливі наслідки. Наскільки відповідає правам людини та дитини автоматичне включення неповнолітньої особи до реєстру військовозобов’язаних? На наш погляд, не зовсім. Але проект експериментальний та час покаже його дієвість. Втім, можливо хтось наважиться стати на довгий шлях оскарження та відміни зазначеної норми.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку