Оскарження заповіту є однією з найактуальніших проблем у сфері спадкового права. У сучасних реаліях, коли питання розподілу спадщини часто стає причиною конфліктів між родичами, кількість судових справ, пов’язаних з оскарженням заповітів, невпинно зростає. Нерідко заповіти оскаржують через підозри в їхній недійсності, складенні під тиском або без належного розуміння. Водночас правова необізнаність та юридичні міфи лише ускладнюють ситуацію, створюючи простір для маніпуляцій.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» детально роз’яснили, як правильно оцінити правомірність заповіту, на яких підставах його можна оскаржити, а також надали поради, на які нюанси слід звернути увагу, аби не втратити права на спадщину.
Ніщо не викликає таких бурхливих спорів після смерті особи, яка залишила заповіт, як питання, а чи можливо даний заповіт оскаржити? Останнє волевиявлення громадян іноді буває досить непередбачуваним та геть незрозумілим. Дійсно, досить важко збагнути, чому помираюча мати, при наявності двох доньок, залишила все належне їй майно тій донці, яку вона в очі років п’ять вже не бачила. Або з якою радості жінка залишила будинок у спадщину зовсім стороннім людям, які ніби то три місяці перед смертю допомагали їй?
Зазначимо одразу, що оскаржити заповіт можливо тільки після смерті спадкодавця. Поки він живий, ніхто не має право визнати недійсним його заповіт, яким би дивним він не був та в якому саме стані не перебував сам спадкодавець. Але саме в цьому криється важкість питання – визнаватися недійсним буде документ особи, якої вже немає в живих, а це доволі ускладнює доказування.
Взагалі потрібно зазначити, що недійсні заповіти діляться на нікчемні та оспорювані. Нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. До таких заповітів відносяться:
- заповіти, посвідчені від імені фізичної особи, яка не має повної цивільної дієздатності;
- посвідчені за довіреністю через представника;
- посвідчені уповноваженою особою, але з порушенням вимог, встановлених законом (на приклад – без часу та місця складання);
- посвідчені не уповноваженою на це особою;
- секретні заповіти, посвідчені нотаріусом з порушенням вимог, встановлених законом
- посвідчені за відсутності свідків у випадках, коли їх присутність є обов’язковою;
- заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі. Але – чинність заповіту щодо складу та обсягу спадкового майна встановлюється на момент відкриття спадщини. Заповіт щодо майна, вказаного у спадковому договорі, складений і посвідчений під час дії спадкового договору, який в подальшому було розірвано в судовому порядку, не може бути визнаний недійсним.
Зазначимо, що нікчемний заповіт є заповітом, який не створює юридичних наслідків, він не підлягає виконанню і не потребує визнання його недійсним судом. Тобто нема потреби оскаржувати такий заповіт в суді, оскільки він є недійсним в наслідок прямої вказівки на це в законі. Потрібно сказати, що така категорія заповітів зустрічається досить рідко. Спадкоємців вони потрібні турбувати не дуже, адже нотаріус, який відкриває спадкову справу на надалі з’ясовує усі обставини спадкування сам не пропустить такий заповіт, хіба що на приклад заповіт буде складений особою, яка визнана не дієздатною судом у зв’язку із психічним захворюванням та нотаріус який посвідчував заповіт не знав цього, адже на лобі такої інформації не має та єдиних реєстрів із осіб, які визнані недієздатними також.
Але у будь-якому випадку потрібно бути уважними! Якщо нотаріус при відкритті спадкової справи встановить, що заповіт є нікчемним, він повинен відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У разі, якщо ж дії нотаріуса не відповідають нормам законодавства, тоді потрібно оскаржити їх в суді.
Втім, відсутність у заповіті певних реквізитів, яка не позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила тощо, не може розцінюватися як порушення форми заповіту. Такий заповіт буде вважатися дійсним. Також Верховний Суд України по справі у 2021 році сформулював висновок, що посвідчення нотаріусом заповіту не в межах свого нотаріального округу не впливає на форму правочину і не підпадає під ті вимоги про порядок його посвідчення, які містяться в ЦК України та тягнуть нікчемність заповіту відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК.
Хочемо також зауважити, що заповіт, який посвідчений службовою особою чи нотаріусом на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження, є теж нікчемним!
Ще один нюанс, пов’язаний з ситуацією в країні – відсутність у заповідача паспорта громадянина України на момент складання заповіту не може бути підставою для визнання такого заповіту недійсним у зв’язку з тим, що в цьому випадку визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Підставами визнання недійсним заповіту є:
- складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою;
- складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення;
- при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Як ми бачимо, перші дві підстави збігаються з підставами нікчемності заповіту, але дуже багато тут залежить від нюансів кожної окремої справи.
Що стосується третьої підстави, то вона передбачає такі випадки:
- Заповіт складено в той момент, коли особа (спадкодавець) не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення такого психічного стану особи в момент складання нею заповіту обов’язковим є проведення посмертної судово-психіатричної експертизи (іноді – ще й почеркознавчої експертизи). Висновок такої експертизи є вагомим доказом, проте не тягне за собою «автоматичного» визнання заповіту недійсним, оскільки рішення приймається судом із врахуванням всіх наявних доказів в сукупності. Інколи у висновках судово-психіатричної експертизи вказують, що встановити стан особи на певний момент неможливо або вона не повною мірою розуміла значення своїх дій; такі висновки не можуть бути підставою для визнання правочину, в тому числі заповіту, недійсним.
- Заповіт складено особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку іншої особи. Доказами в такому випадку будуть показання свідків, повідомлення у мессенджерах, листи тощо де спадкодавець жаліється на дані обставини, записи з камер відеоспостереження
Взагалі визнання заповіту є дуже складною справою. До того, як вирішити чи є підстави йти до суду адвокат з’ясовує багато нюансів, наприклад: чим, коли та скільки хворів спадкодавець, які він мав діагнози, які ліки приймав у зв’язку із цим та скільки, за скільки до своєї смерті спадкодавець посвідчив заповіт та за яких саме обставин та багато іншого. Річ у тім, що тільки маючи вагомі підстави можна йти до суду з відповідним позовом.
Наведемо приклад з нашої практики. Жінка мала двох дочок та одну квартиру. За життя вона подарувала дану квартиру на ім’я неповнолітньої онуки старшої дочки. Молодша донька дізналася про це через пару місяців, забрала до себе матір та вмовила мати подати до суду позов про визнання недійсним договору дарування. Через шість місяців від посвідчення договору дарування матір склала заповіт на спірну квартиру на ім’я молодшої дочки. Суд жінка виграла – договір дарування був визнаний не дійсним з тих підстав, що він був складений українською мовою, яку жінка поважного віку не дуже розуміла, а також під час посвідчення договору дарування вона себе погано почувала та погано бачила про що свідчили неодноразові виклики швидкої в той час та її пояснення у суді.
Невдовзі жінка померла. Старша дочка, спираючись на підстави за якими її матір визнала недійсним договір дарування, враховуючи, що заповіт складений усього через пів року від договору дарування, вирішила через суд визнати недійсним заповіт. Як саме заповіт був оформлений вона не знала, нотаріус тільки повідомила що він є. Суд витребував у нотаріуса копію заповіту та з’ясувалось, що заповіт був посвідчений двома мовами – російською та українською (що закривало собою питання про погане знання української мови) та у присутності двох свідків та був зачитаний у голос (що закриває собою питання поганого зору чи часткової сліпоти спадкодавці). Медичні документи відносно жінки знайти не вдалося, адже де та коли на лікування молодша дочка возила матір, старша не знала, а молодша дочка про це в суді відмовилася казати, бо це її спосіб захисту. Втім страшних хвороб у жінки все одно не було, звичайні, за віком та ліків, які б змінювали сприйняття свідомості їй не призначали. Як ви вважаєте, які шанси на виграш в цій справі у старшої дочки?
Варто знати, що недійсним може бути визнаний як весь заповіт, так і його частина (окреме розпорядження), при цьому недійсність окремого розпорядження з заповіту не тягне за собою недійсності іншої його частини. При цьому право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним заповіту має особа, права та інтереси якої порушено заповітом. Такими особами можуть бути:
- спадкоємці, які мають право на обов’язкову частку (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка);
- спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно;
- спадкоємці за іншим заповітом (у випадку складання спадкодавцем декількох заповітів);
- особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.
Судовий збір за даною категорією справ станом на 2025 рік складає 1211, 20грн.
Підстав для визнання недійсним заповіту може бути одночасно й декілька, але у будь-якому разі, якщо заявляється кілька підстав позову, кожна з них повинна бути обґрунтована. Крім того, дуже важливо правильно визначити сторону відповідача у спадкових спорах: належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а якщо таких немає, то орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади (якому може відійти відумерла спадщина).
Втім головне, про що потрібно завжди пам’ятати – законом не допускається відчуження права на складання заповіту, його обмеження або відмова від права на заповіт. Принцип свободи складання заповіту включає можливість для особи, яка склала заповіт, в будь-який час змінити його або повністю скасувати. При чому таке рішення заповідач має право приймати будь-яку кількість разів, керуючись виключно своїми якимось особистими міркуваннями та інтересами, не беручи до уваги, а ні думку спадкоємців, зазначених у заповіті, а ні нотаріуса, який посвідчив заповіт. Заповідач, скасовуючи або змінюючи заповіт, не повинен вказувати причини його зміни або скасування чи обґрунтовувати своє рішення.
Взагалі особа може переписувати заповіт хоч кожен день, якщо вона того бажає! При цьому кожен наступний заповіт скасовує попередній, якщо в ньому зазначений той самий обсяг спадкового майна. Якщо наступний заповіт стосується тільки частини раніше заповітного майна, то попередній заповіт продовжує діяти в тій частині, якої не торкнувся наступний заповіт.
А зараз порада особам, які мають намір скласти заповіт, але побоюються, що надалі його можуть намагатися оспорити через суд. Аби мінімізувати ризики, потрібно за декілька днів до складання заповіту завітати на прийом до лікаря та взяти довідку з лікарні про те, що ви не перебуваєте на обліку в психоневрологічному диспансері, не страждаєте психіатричними захворюваннями, взагалі отримати довідку про поточні діагнози та призначені лікарем препарати.
Ще краще зробити виписку з вашої амбулаторної картки, в якій є в наявності записи терапевта про те, що ви не маєте скарг на здоров’я, почуваєтесь добре, всі ваші медичні показники в межах вікових норм. Все це хоча б впродовж останнього пів року. Головним в зазначених документах має буде запис сімейного лікаря про те, що лікарських препаратів, які впливають на здатність усвідомлювати значення своїх дій і можливість керувати ними вам не призначено і що з ваших слів як пацієнта, ви їх не вживаєте протягом останніх двох місяців. Додані до такої виписки останні аналізи будуть тільки бонусом.
