Україна, яка наразі веде складні та тривалі переговори щодо вступу до ЄС, перебуває під пильним наглядом як європейських інституцій, так і міжнародної спільноти в цілому. Брюссель зосереджує увагу на тому, наскільки наша країна відповідає стандартам верховенства права, дотримання яких є однією з ключових умов для євроінтеграції. Важливими аспектами також залишаються проведення антикорупційних реформ, реформа судової системи та прозорість в енергетичній сфері. Реформи в енергетичному секторі стають ключовими для створення конкурентного ринку, зменшення залежності від зовнішніх постачальників і забезпечення стійкості енергетичної системи країни. Прозорість у цьому секторі не тільки підвищує інвестиційну привабливість, але й відповідає вимогам ЄС щодо боротьби з корупцією.
Переговори — це лише початок, і вступ до ЄС залишається складним, багатоступеневим процесом. Для повноправного членства Україні доведеться пройти тривалий шлях, який включає не тільки прийняття європейських норм і стандартів, але й їх ефективне впровадження в життя. Важливо, що досягнення відповідності Копенгагенським критеріям, які визначають політичні та економічні вимоги для нових членів ЄС, є критичною умовою. Це включає стабільність демократичних інституцій, захист прав людини, функціонування ринкової економіки, а також здатність справлятися з конкуренцією в межах єдиного європейського ринку.
ЄС вимагає прозорої енергетичної системи
Енергетична система України, яка була серйозно пошкоджена через російські удари, нині стає центральним питанням для Європи у контексті оцінки ситуації з верховенством права в Україні. Європейські та західні союзники висловлюють занепокоєння щодо можливого політичного втручання в управління енергетичним сектором, яке може бути спрямоване на захоплення контролю над стратегічними активами. Це, у свою чергу, може поставити під загрозу зусилля зі стабілізації електропостачання в Україні взимку, коли підтримка енергосистеми є критично важливою.
Наприкінці вересня Politico опублікувало статтю, де висловило занепокоєння звільненням голови “Укренерго” Володимира Кудрицького, побачивши у цьому кроці Банкової політичні і корупційні механізми.
В офіційну версію звільнення директора “Укренерго” ніхто не повірив
Нагадаємо, що офіційно Кудрицького звільнили через начебто “неефективність захисту” енергомережі України від російських авіаударів. Однак міжнародні спостерігачі та дипломати не підтримали це пояснення. Кудрицького, що має репутацію успішного керівника, високо цінують за зусилля щодо відновлення енергосистеми після численних російських атак. Дипломати та міжнародні кредитори навіть зробили рідкісну публічну заяву із закликом до Києва змінити курс, а G7 підтримала це звернення. Натомість з’явилися припущення, що його звільнення може бути пов’язане з політичними мотивами та прагненням централізувати контроль над енергетичною системою України. Занепокоєння полягає в тому, що Київ не лише змінює керівників, але й поступово руйнує принцип поділу влади, що є основою демократії. Експерти побоюються, що політичні зв’язки можуть стати підставою для надання вигідних контрактів. Більше того, вони констатують, що звільнення керівників енергетичних компаній – це непоодинокі випадки в Україні.
Такі побоювання загострилися на тлі прагнень України вступити до ЄС і переговорів, що розпочалися в червні. У розмові з Politico Кудрицький зазначив, що такі побоювання обґрунтовані, попередивши про надмірну централізацію влади. За його словами, якби енергосистема не працювала незалежно в останні роки, країна не пережила б найважчі зими.
Що писали про звільнення Кудрицького українські медіа?
30 серпня Forbes Ukraine та “Економічна правда” повідомили, що президент Володимир Зеленський на засіданні Ставки нібито вимагав від голови правління “Укренерго” Володимира Кудрицького написати заяву про звільнення за власним бажанням через поганий захист енергетичних об’єктів. Однак Кудрицький спростував зв’язок свого звільнення з цим питанням.
Оскільки він нібито відмовився подати заяву, наглядова рада вирішила розглянути його звільнення. 2 вересня рада ухвалила відповідне рішення, після чого голова ради Даніель Доббені та член Педер Адреасен подали у відставку, назвавши звільнення Кудрицького “політично вмотивованим”.
Історія зі звільненням Кульчицького триває
Історія зі звільненням Кудрицького отримала продовження: кілька членів наглядової ради “Укренерго” залишили свої посади на знак протесту. Це викликало стурбованість у Європейському Енергетичному співтоваристві, яке попередило, що Україна має до 9 грудня вирішити питання з відповідністю компанії євростандартам, інакше ризикує втратити європейську сертифікацію оператора.
Головною проблемою, на яку вказується у листі директора Секретаріату Енергетичного співтовариства Артура Лорковського до НКРЕКП, є неповний склад наглядової ради “Укренерго”. З семи членів, які призначаються Міністерством енергетики, четверо повинні бути незалежними і обиратися через конкурсну процедуру. На сьогодні в раді залишилось лише чотири члени: троє призначені міністерством, а один — незалежний. Одна з “незалежних” посад вакантна з 2022 року, а двоє інших незалежних членів пішли з посади у вересні 2024 року після звільнення Кудрицького.
Термін повноважень четвертого незалежного члена закінчується 9 грудня. Хоча Мінекономіки оголосило про процедуру обрання нового члена, вона досі не завершена.
Зараз наглядова рада “Укренерго” може діяти лише за вимогами щодо кворуму, але після 9 грудня 2024 року, коли закінчиться мандат одного з незалежних членів, її діяльність стане неможливою. Враховуючи її теперішній склад, рада вже не здатна приймати незалежні рішення. Тому критично важливо, щоб усі чотири незалежні члени були терміново призначені — не пізніше 9 грудня 2024 року, і після цього необхідно обрати голову правління.
Що означатиме втрата європейської сертифікації?
Усі ці питання Україна повинна вирішити до 9 грудня 2024 року, інакше компанія “Укренерго” ризикує втратити європейську сертифікацію.
Втрата цієї сертифікації може мати серйозні наслідки. Як зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко у своїй колонці, це, ймовірно, призведе до неможливості імпорту електроенергії. Така ситуація негативно вплине на процес інтеграції українського ринку електроенергії до європейських стандартів.
“У бюрократичній європейській мові лист звучить так: “або до 9 грудня українська сторона вирішить всі питання, або сертифікація буде відкликана”, — пояснює Харченко. — Якщо сертифікація буде відкликана, “Укренерго” більше не зможе бути частиною ENTSO-E, що матиме серйозні наслідки. Головним із цих наслідків буде відсутність можливості імпорту електроенергії, що ускладнить балансування української енергосистеми разом з європейськими мережами”.
Крім того, це може позначитися на довірі міжнародних партнерів і інвесторів, адже нестабільність в енергетичному секторі може завадити притоку фінансування для відновлення та модернізації інфраструктури. Таким чином, Україні важливо не лише забезпечити відповідність критеріям, але й продемонструвати свою надійність як партнера на міжнародній арені.
Внаслідок війни Україна втратила понад 50% своєї енергетичної потужності. Планується збільшити імпорт енергії з Європи, проте існуючі лінії з’єднання не можуть повністю компенсувати ці втрати.
Що очікує українську енергосистему взимку?
На запитання, чи зможе Україна пережити цю зиму, Кудрицький зазначив, що все залежить від погоди та точності російських авіаударів. Він згадав напружені дні жовтня та листопада 2022 року, коли енергосистема ледь не зазнала краху, що могло б призвести до економічного колапсу.
Кудрицький висловив побоювання, що цього року ситуація може повторитися. Невизначеність у контролі над енергосистемою лише ускладнює справи. “Це занадто небезпечно. Якщо енергосистема не працює, це паралізує всю країну і ускладнює постачання на фронт. Ви не можете виграти війну”, — підкреслив він.
Не всі кошти на енергетику доходять до адресата
У 2023 році уряд ухвалив рішення виділити “Укренерго” 9,7 млрд грн на захист підстанцій. Однак ці кошти залишалися недоступними через бюрократичні процедури. Про це повідомив Кудрицький в інтерв’ю Forbes. У липні 2024 року ЄС надав “Укренерго” грант у розмірі €100 млн для захисту об’єктів і відновлення. Єврокомісія уповноважила німецький банк Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW) спрямувати ці кошти через спеціальну бюджетну програму ЄС Ukraine Investment Facility. Від початку повномасштабної війни “Укренерго” залучило не менше €1,5 млрд міжнародної допомоги, з яких €324 млн надано за підтримки KfW.
Член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко повідомив, що станом на серпень 2024 року ключове обладнання найбільших підстанцій в Україні вже більше року захищене спорудами першого рівня (габіонами), а наразі триває будівництво другого рівня захисту – бетонних саркофагів, деякі з яких вже завершено.
Звільнення Володимира Кудрицького з посади голови «Укренерго» викликало занепокоєння серед міжнародних партнерів та європейських інституцій, які побачили в цьому кроці політичні мотиви і загрозу для прозорості в енергетичному секторі України. Якщо Україна не вирішить проблему з відповідністю євростандартам до 9 грудня 2024 року, це може призвести до втрати європейської сертифікації “Укренерго” і ускладнити імпорт електроенергії, що загрожує і енергетичній безпеці нашої країни, і успішному проходженню процесу євроінтеграції.
