Криза українського IT: втрати, адаптація і надія на стартапи

Український IT-сектор перебуває у стані кризи. Економічна та політична невизначеність, розпочата з лютого 2022 року, серйозно вплинула на галузь, яка ще кілька років тому вважалася одним із найперспективніших напрямків для працевлаштування. Наразі спостерігається зниження експорту IT-послуг, скорочення кількості вакансій і уповільнення інноваційного розвитку.
Водночас криза не однаково торкнулася всіх сегментів галузі. Продуктові компанії, що створюють власні технологічні рішення, продемонстрували більшу стійкість порівняно із сервісними компаніями. Вперше в історії саме продуктові компанії очолили рейтинг за кількістю найманих працівників, але навіть у цьому сегменті наприкінці 2024 року зафіксовано хвилю скорочень.
Ринок праці зазнає трансформацій. Близько 20% українських фахівців зараз працюють за кордоном, що частково пояснюється релокацією офісів до країн Європи, зокрема до Польщі. Хоча темпи зменшення кількості вакансій уповільнилися, загальна ситуація залишається напруженою.
Вся надія на стартапи — молоді компанії, що створюють і розвивають інноваційні продукти або послуги, зазвичай з великим потенціалом для швидкого зростання. Вони працюють в умовах невизначеності, шукаючи ефективну бізнес-модель, і часто використовують сучасні технології.
IT-галузь підтримують оборонні замовлення
Нині українські стартапи набирають обертів і покращують свої позиції у світових рейтингах, що свідчить про наявність значного інноваційного потенціалу. Крім того, новий оборонний сектор, у якому вже діють близько сотні стартапів, може стати важливим рушієм розвитку галузі в найближчі роки.
Однак і тут є певні перестороги, адже зв’язок між розвитком IT-галузі та оборонним сектором очевидний. Поки триває активна фаза війни, український оборонний сектор стимулює створення технологічних рішень, які відповідають специфічним військовим і безпековим завданням. Йдеться про розробку дронів, систем кіберзахисту, програмного забезпечення для аналізу даних, управління логістикою тощо.
Після завершення активних бойових дій попит на військові розробки, ймовірно, зменшиться. Безпосередні замовлення від держави або міжнародних партнерів скоротяться, що може призвести до втрати частини доходів і зменшення фінансування оборонних проєктів.
Українська IT-галузь переживає другий рік скорочення обсягів експорту. У 2023 році цей показник вперше продемонстрував негативну динаміку, зменшившись на 8,5% і склавши 6,7 млрд доларів. У 2024 році тенденція до спаду збереглася, адже сектор продовжував стикатися з викликами, спричиненими воєнними реаліями.
Перші два квартали 2024 року виявилися ще гіршими, ніж аналогічний період попереднього року. Загальний обсяг експорту послуг за цей час склав 3,21 млрд доларів, що на 170 млн доларів менше порівняно з 2023 роком і на 14,3% (або 535 млн доларів) менше, ніж у 2022-му.
Третій квартал 2024 року став найскладнішим за весь час повномасштабної війни. Експорт послуг продовжував зменшуватися, відображаючи поглиблення економічної кризи. За прогнозами, річний обсяг експорту IT-послуг знизиться ще на 4% за оптимістичним сценарієм або на 6% за песимістичним, досягнувши 6,3–6,45 млрд доларів.

Чому відбувається спад галузі?
Через економічну невизначеність – компанії обмежують інвестиції, реагуючи на нестабільну ситуацію в країні. Дається взнаки міграція кадрів: частина українських IT-фахівців виїхала за кордон, що зменшило доступність кваліфікованої робочої сили. Скоротилися замовлення: міжнародні клієнти обирають більш стабільні регіони для аутсорсингу через ризики, пов’язані з війною.
Чому ми акцентуємо саме на експортних показниках? Коли йдеться про експорт IT-послуг, це важливо, оскільки основна частка доходів IT-сектору надходить із міжнародних ринків.
Більшість українських IT-компаній орієнтована на іноземних замовників, зокрема з США, ЄС, Канади та інших країн. Експорт генерує значну частину валютної виручки для України, що важливо для підтримання економіки, особливо в умовах війни. Водночас попит на IT-послуги в Україні обмежений розміром внутрішнього ринку. Через війну багато українських компаній скоротили IT-бюджети, а частина підприємств узагалі припинила діяльність. Тому українські IT-компанії змушені фокусуватися на експорті, де попит більш стабільний і платоспроможний. Експортний ринок також є індикатором глобальної конкурентоспроможності. Обсяг експорту IT-послуг показує, наскільки українські компанії можуть конкурувати з постачальниками послуг з інших країн. Падіння експорту часто сигналізує про зниження глобальної довіри, втрату клієнтів та зміну глобального попиту. В умовах війни українські компанії намагаються утримати клієнтів за кордоном, що складно через ризики, пов’язані з військовими діями. Однак саме експорт дозволяє IT-сектору залишатися одним із найбільших джерел надходження валюти.
У 2022–2024 роках технологічний сектор у світі зіткнувся з уповільненням зростання, яке отримало назву рецесії в технологіях. Ця тенденція вплинула не лише на великі корпорації, а й на ринки аутсорсингу та стартапи, включно з українським IT-сектором.
Технологічна рецесія
Видання “Економічна правда”, аналізуючи причини стагнації IT-cектору для України, називає війну і технологічну рецесію. Якщо перша причина обумовлює стан українського ринку IT, то друга пояснює світовий тренд занепаду.
Річ у тім, що в 2022–2024 роках технологічний сектор у світі зіткнувся з уповільненням зростання, яке отримало назву рецесії в технологіях. Ця тенденція вплинула не лише на великі корпорації, а й на ринки аутсорсингу та стартапи, включно з українським IT-сектором. Що відбулося?
У 2020–2021 роках пандемія COVID-19 призвела до значного збільшення попиту на технологічні рішення (віддалена робота, онлайн-торгівля, хмарні сервіси). Компанії масово інвестували в розробку й IT-інфраструктуру. У 2022–2023 роках цей попит зі зрозумілих причин скоротився, оскільки ринок наситився, а частина клієнтів зменшила витрати після завершення “ковідного буму”. Зростання витрат на фінансування примусило компанії переглядати бюджети й скорочувати інвестиції в IT. Ціни на акції багатьох технологічних гігантів (Meta, Amazon, Alphabet) значно впали, що змусило компанії змінити стратегії розвитку й зосередитися на скороченні витрат.
Суттєво скоротилися й інвестиції у стартапи. Венчурний капітал став менш доступним через ризики глобальної економіки. Стартапи тепер змушені працювати в умовах браку фінансування. Українські стартапи відчули цей вплив через зменшення кількості міжнародних інвестицій. Багато компаній інвестували в автоматизацію процесів, скорочуючи потребу в людських ресурсах. Це призвело до зменшення кількості вакансій у галузі. Такі компанії, як Google, Amazon, Meta, Microsoft та інші, оголосили масштабні звільнення у 2022–2023 роках. Наприклад, лише Amazon у 2023 році звільнив понад 27 тисяч працівників. Це створило хвилю нестабільності на ринку праці в IT.
ШІ зменшує потребу у ряді IT-фахівців
Не обійшлося і без всюдисущого ШІ, який зробив свій внесок у рецесію технологій.
ШІ-системи, на кшталт ChatGPT, DALL-E та інші, значно скоротили час і ресурси, потрібні для виконання типових завдань. Це знизило потребу в деяких типах IT-спеціалістів. Великі компанії почали використовувати готові платформи з вбудованими ШІ-інструментами (наприклад, AWS, Google Cloud, Microsoft Azure), зменшуючи замовлення на розробку кастомних рішень у зовнішніх підрядників. Завдяки ШІ компанії досягли більшої ефективності в роботі з меншими командами. Це також призвело до звільнень у великих технологічних корпораціях і до скорочення аутсорсингових контрактів.
Згідно з результатами дослідження IT Research Ukraine 2024, проведеного Львівським IT Кластером, 51% керівників українських IT-компаній планують розширювати свої представництва. Більше третини з них мають намір відкрити офіси за кордоном, причому Польща є найпопулярнішим вибором для цього. Водночас 6% керівників заявили про плани закрити свої офіси в Україні.
Такі наміри свідчать про спроби адаптації українських IT-компаній до нових умов, пошук стабільних ринків та можливостей для розвитку бізнесу за межами України. Польща, з її географічною близькістю та сприятливим бізнес-середовищем, стала привабливим напрямком для розширення діяльності.
Хто вони, українські айтішники?
Україна може похвалитися значною кількістю висококваліфікованих технічних спеціалістів: понад 43% з них мають більш ніж шість років досвіду роботи в ІТ, а 9% – понад 15 років. Крім того, більше 82% представників технічної сфери мають рівень кваліфікації Middle, Senior чи Lead. Близько половини людей, зайнятих в ІТ-секторі, здобули або продовжують отримувати освіту у технічних спеціальностях, пов’язаних із комп’ютерними науками.
Цікаво, що з кожним роком зростає кількість випускників нетехнічних спеціальностей, які починають працювати в ІТ-галузі. Якщо в 2023 році їхня частка становила 35,6%, то в 2024-му вже досягла 39,2%. Це свідчить про тенденцію до ширшого залучення людей з різних сфер, що підтверджує універсальність навичок, які сьогодні потрібні для роботи в ІТ. Такий розвиток показує, як швидко змінюється сам сектор, де важливі не лише технічні, але й міждисциплінарні знання, що можуть бути корисними для вирішення складних задач.
Ці цифри також демонструють, що ІТ-сфера стає доступнішою для людей з різною академічною підготовкою, що відкриває нові можливості для розвитку технологій в Україні.
Важлива деталь – більшість ІТ-фахівців (91,3%) виділяють частину своїх доходів на благодійність. При цьому 5% з них жертвують понад чверть своїх щомісячних доходів. Середня сума, яку кожен ІТ-спеціаліст витрачає на благодійність щомісяця, становить $235.
Кар’єра понад усе?
Трохи соціодемографічних штрихів до портрету.
Найбільше ІТ-фахівців належать до вікової категорії від 26 до 35 років. Останнім часом середній вік ІТ-спеціалістів підвищився і тепер складає 31,5 років. Цікаво, що майже 68% з них не мають дітей, що може вказувати на те, що багато айтішників фокусуються суто на кар’єрі в цей період свого життя.
Щодо типу компаній, то більшість українських ІТ-спеціалістів (44,2%) працюють у сервісних компаніях, хоча їхня частка зменшилася на 6,9% порівняно з минулим роком. Натомість збільшилась кількість фахівців, які працюють у продуктових компаніях та стартапах – їх частка зросла на 4,2% і зараз складає 36,4%. Цей тренд може бути пов’язаний з розвитком інновацій та зростанням попиту на технологічні рішення, які створюються безпосередньо в Україні, а не на аутсорсингових ринках. Ще 17,4% спеціалістів працюють у компаніях зі змішаною бізнес-моделлю, і лише 2% обрали інші типи компаній.
Ринок IT є перенасиченим, що обумовлює диктат з боку роботодавців. З огляду на високу конкуренцію інколи трапляються випадки, коли компанії або окремі агенції намагаються отримати фінансову вигоду з процесу працевлаштування, наприклад, шляхом вимагання платних курсів або тренінгів, які нібито гарантують працевлаштування.
Тож поріг входження в професію підвищується, адже початківці змушені витрачати значні кошти на додаткові сертифікації, щоб відповідати вимогам роботодавців. Це може створювати бар’єри для тих, хто не має достатньо ресурсів для інвестицій у своє навчання, навіть попри наявність потенціалу та бажання розвиватися. В результаті, на ринок виходять лише ті, хто здатен фінансово підготуватися до вступу в професію, що не завжди справедливо відображає реальний рівень їхніх знань і навичок. Це може спричиняти додаткові труднощі для молодих спеціалістів і створювати нерівні умови на ринку праці.