Економічна

Чи реальні плани влади щодо відновлення енергетики до зими

З наближенням зими перед українською владою великий виклик: забезпечити стабільне енергопостачання для населення та підприємств країни. Після значних руйнувань, завданих інфраструктурі під час військових дій, постає питання, чи є реальним план відновлення енергетики до холодного сезону.

Зима 2023-2024 років виявилася надзвичайно складною для України. Через військову агресію з боку Росії багато об’єктів енергетичної інфраструктури було пошкоджено або зруйновано. Відновлення цих об’єктів є пріоритетом для уряду, який прагне забезпечити енергетичну безпеку та стабільність у країні. Станом на червень 2024 року значна частина енергетичної інфраструктури вже відновлена. Згідно з даними Міністерства енергетики, відремонтовано понад 70% пошкоджених електропідстанцій та ліній електропередач. Однак, багато робіт ще залишається, особливо в регіонах, де бойові дії були найбільш інтенсивними.

До повномасштабної війни Україні вистачало потужностей енергосистеми не лише для власного забезпечення, але й для експорту. Через постійні обстріли енергетичної інфраструктури росіянами країна втратила 9 ГВт потужностей — половину того, що споживалось в пікові періоди.

Регулярні вимкнення світла стали нормою життя українців. Але, якщо вже влітку вимкнення тривають по кілька годин, то на що очікувати в холодну пору року, коли споживання електроенергії в рази вище?

Плани влади

Цього місяця під час відкриття Ukraine Recovery Conference 2024, Президент України заявив, завдяки газовій електрогенерації вже до кінця року вдасться відновити 1 гігават виробництва.

“Одним із ключових компонентів для стабільного функціонування енергетичної системи України є високо ефективна, децентралізована маневрена газова генерація. Вона здатна розв’язувати питання дефіциту енергії вже сьогодні, а в майбутньому може бути переведена на водень та збалансувати нову “зелену” енергію. У цій галузі європейські та, зокрема, німецькі компанії є технологічними лідерами. У нас є чіткий план, як побудувати до 1 гігавата потужності вже цього року і ще 4 гігавати в найближчі роки”, – заявив Володимир Зеленський.

Утім, такий план влади більшість фахівців з енергетики називають “нереальними”.

“Гігават газової маневрової генерації та ще й побудований до початку опалювального сезону, – це дійсно фантастика. Впевнено заявляю: люди, які написали президенту цю цифру, збрехали. Навіть, якщо вдасться закупити і вчасно привезти достатню кількість турбін, встановлення обладнання, його випробування та запуск, а також інші технічні моменти потребують більше часу”, – вважає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

“До одного гігавата газової маневреної генерації та ще 4 гігавати у найближчі роки – в реальності це неможливо. Газова генерація не будується протягом шести місяців з моменту заяви. Знайти турбіни, визначити місце встановлення, зробити проєкт, під’єднати, навчити команди як ними управляти – в найкращих умовах займає рік. В Україні умови не найкращі: турбіни, які привезли минулого року, так досі і не запустили. Побудувати чотири гігавати також нереально – на світовому ринку немає стільки виробників обладнання. І недоцільно. Все, що можна зробити, – побудувати фундаменти. Замість справжніх проєктів децентралізованої генерації, які складаються з міксу технологій: батареї, вітер, газ, біомаса”, – наголошує Лана Зеркаль, ексзаступниця міністра закордонних справ та радниця голови “Нафтогазу”.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Видобуток нафти і газу зростає: перспективи України

Водночас директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає реалістичними плани, оголошені Зеленським. Утім, експерт наголошує, що це вдасться зробити не у такий стислий термін. Для досягнення генерації 1 ГВт з допомогою мобільних газових турбін потрібно, як мінімум 8 – 10 місяців.

Як працює газова електрогенерація

В уряді та парламенті обговорюють створення альтернативної мобільної генерації на базі газотурбінних і газопоршневих електростанцій. Ці установки, які можуть мати потужність від 10 кВт до 500 МВт, працюють на природному газі, мають високі маневрові характеристики та ефективність.

Плановані до встановлення в Україні установки невеликі за розмірами та достатньо мобільні. Після запуску вони мають стати майже недосяжними для нових російських обстрілів. Однією з ключових переваг таких мініелектростанцій є їх здатність вмикатися за лічені хвилини в разі потреби.

Мініелектростанції ефективні тим, що можуть швидко розганятися – всього за три хвилини. Для порівняння, атомний блок потребує три доби для розгону, тепловий блок з холодного стану “підійматися” 8-12 годин, а з гарячого – 0,5-1,5 години.

Важливо розуміти, що кіловат-година, вироблена атомною, сонячною чи газовою “піковою” станцією, є абсолютно різними продуктами з різною цінністю.

Сонячна електроенергія виробляється лише тоді, коли світить сонце, а не коли вона потрібна. Кіловат-година, вироблена атомною електростанцією, відрізняється від тієї, що виробляється газовою станцією. Коли вам потрібно більше електроенергії, атомна станція не зможе її виробити додатково, тоді як газова “пікова” станція зможе.

Собівартість електроенергії, виробленої газовою станцією, за поточних цін на газ перевищує 4 гривні за кіловат, але вона є надзвичайно корисною. Установка за п’ять хвилин досягає 100% номінальної потужності і підтримує енергосистему в періоди пікового споживання. Атомні та “зелені” електростанції не можуть забезпечити таку гнучкість,

Як будемо зимувати: скільки потужностей вдасться відновити

Згідно з оцінками Лани Зеркаль, в кращому випадку, до зими вдасться відновити 250 МВт електроенергії, тобто чверть того, що обіцяв президент до кінця року.

У такій ситуації доцільно збільшити обсяги імпорту. Україна вже імпортує 1,7 гігават електроенергії з-за кордону. Енергетичний експерт Володимир Омельченко вважає, що до початку опалювального сезону Україна могла б збільшити обсяги закупівлі електроенергії ще на один гігават.

Щоб перезимувати з мінімальною кількістю вимкнень електроенергії, варто також зосередити зусилля на захисті тієї енергетичної інфраструктури, що вціліла. Виконавчий директор компанії ДТЕК Дмитро Сахарук говорить, що для захисту збереженої чи відремонтованої інфраструктури потрібно більше засобів ППО.

Усі фахівці з галузі енергетики погоджуються, що навіть за найоптимістичніших умов (нарощування генерації, тепла зима, збільшення обсягів імпорту електрики), вимкнень уникнути не вдасться. Наразі питання лише в тому, скільки годин триватимуть ці вимкнення. Якщо ситуація зовсім не покращиться, українців може очікувати по 20 годин на добу без світла.

Що вже почали робити?

Вже вносяться заміни до законодавства і пропонуються пільгові кредити для закупівель енергогенерувального обладнання для бізнесу та ОСББ. Наприклад, в рамках проєкту “ГрінДІМ” держава компенсуватиме житлово-будівельним кооперативам та ОСББ до 70% вартості встановлення сонячних панелей, теплових насосів та запровадження інших заходів з поліпшення енергоефективності.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  “Дорога влада”: як змінилася заробітна плата українських депутатів і чиновників під час війни

Шляхи альтернативної генерації шукають і на рівні громад. Цього тижня про плани щодо будівництва в Києві двох ТЕЦ, які вироблятимуть електрику шляхом спалювання сміття, повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Таку ж теплоелектроцентраль хочуть збудувати і у Львові.

Нова енергетична стратегія

Цього тижня уряд затвердив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. Документ передбачає збільшення частки генерації від альтернативних джерел, а також диверсифікацію виробництва електроенергії.

Серед іншого йдеться про втілення таких цілей:

• зменшення обсягу викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
• досягнення кліматичної нейтральності енергетичного сектору до 2050 року та національної економіки загалом до 2060 року;
• припинення використання вугільної генерації до 2035 року;
• зменшення викидів метану на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року;
• забезпечення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у структурі загального споживання на рівні 27% і більше вже до 2030 року;
• збільшення частки застосування у транспортному секторі альтернативних видів палива (біопаливо або його суміш з традиційним паливом) та електроенергії до 50%;
• зниження імпортозалежності до 33%;
• впровадження технологій “розумного обліку” електроенергії та “розумних мереж”;
• розвиток та запровадження інновацій і досліджень у секторі “чистих” технологій, відновлюваної енергетики та низьковуглецевого виробництва.

Отже, високоефективна, децентралізована маневрена газова генерація є важливим компонентом для стабільного функціонування енергетичної системи України. Проте реалізація таких амбітних планів у стислі терміни викликає сумніви через складність та численні перешкоди, що виникли перед енергетичним сектором.

​ Основні перешкоди

1. Безпекова ситуація. Військові дії на сході України продовжують створювати значні ризики для безпеки інфраструктури та персоналу, залученого до відновлювальних робіт. Пошкодження об’єктів енергетики та ліній електропередач може призвести до затримок і додаткових витрат.
2. Логістичні проблеми. Забезпечення постачання необхідних матеріалів та обладнання є складним завданням в умовах війни. Логістичні ланцюги порушені, що впливає на терміни та вартість проектів.
3. Фінансові обмеження. Вартість відновлення енергетичної інфраструктури є надзвичайно високою. Україна потребує значних фінансових ресурсів, яких може бути недостатньо в умовах економічної кризи. Залучення міжнародної допомоги та інвестицій є критичним, але може зайняти більше часу, ніж передбачено планом.
4. Технічні виклики. Газова електрогенерація вимагає високотехнологічного обладнання та експертизи, які можуть бути обмеженими через руйнування інфраструктури та нестачу кваліфікованих кадрів. Переведення генерацій на водень вимагає додаткових досліджень і розробок, що також потребує часу.
5. Часові обмеження. Побудова та запуск нових генеруючих потужностей у межах одного року є надзвичайно амбітною ціллю. З урахуванням бюрократичних процедур, необхідності погоджень та дозволів, а також впровадження технічних рішень, строки можуть значно затягнутися.

Як бачимо, заява влади про відновлення 1 гігавата енергетичних потужностей до кінця року за допомогою газової електрогенерації є амбітною, але малореальною через численні перешкоди та обмеження. Незважаючи на важливість цього напрямку, для його успішної реалізації потрібні стабільніші умови та більше часу. Україна потребує комплексного підходу до відновлення енергетичної інфраструктури, який враховує всі ризики та виклики, що виникають перед країною.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку