Чи вдасться врятувати машинобудівний експорт: Дмитро Кисилевський про бездіяльність НБУ

Українська економіка переживає одне з найскладніших випробувань у своїй історії, і підтримка експорту зараз критично важлива для її стійкості. Особливо це стосується високотехнологічного машинобудування, яке забезпечує країні стратегічні валютні надходження та створює продукцію, необхідну як для оборони, так і для відновлення зруйнованої інфраструктури. Проте замість підтримки ця галузь стикається з бюрократичним гальмуванням, яке може завдати їй непоправної шкоди.

Чому НБУ затягує ухвалення рішення для машинобудівної галузі? Чи це звичайна бюрократична інертність, чи усвідомлена економічна стратегія, яка пріоритизує сировинний експорт, залишаючи українське виробництво без необхідної підтримки? Відповіді на ці питання досі немає, але наслідки такого підходу можуть бути критичними для української промисловості та економіки загалом.

Експерт Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, вважає, що Національний банк України вже сім місяців ігнорує рекомендацію Кабінету Міністрів щодо продовження термінів повернення валютної виручки для експорту продукції машинобудування з 180 до 270 днів. За його словами, це рішення стосується обмеженої кількості товарів, природа продажів яких не дозволяє закривати зовнішньоторговельні угоди у встановлений 180-денний строк. Проте Нацбанк не лише не ухвалює цю зміну, а й не надає жодних пояснень щодо її відхилення, фактично ігноруючи рішення уряду.

Кисилевський наголошує, що таке ігнорування стосується не лише машинобудування. Так само НБУ не ухвалив рішення про продовження термінів повернення валютної виручки при імпорті верстатів та інших засобів виробництва. Це відбувається на тлі війни, коли ворог систематично знищує виробничі потужності, включно з підприємствами оборонної сфери. Виробництво складного обладнання на замовлення, за його словами, зазвичай займає більше ніж пів року, що робить 180-денний термін повернення валютної виручки вкрай незручним і навіть шкідливим для підприємств.

Водночас Кисилевський звертає увагу, що уряд у тій самій постанові пропонував Нацбанку продовжити терміни повернення валютної виручки для експорту аграрної сировини. Це рішення НБУ ухвалив за три тижні. Таким чином, експерт підкреслює вибірковість підходів регулятора: експорт сировини отримує сприяння, а от підтримка високотехнологічного виробництва та імпорту критично важливих засобів виробництва блокується. Він називає це “хибною економічною політикою у виконанні НБУ”.

На тлі цих дій Кисилевський нагадує, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі України вже зросло з 27,5 мільярда доларів у 2023 році до 29,1 мільярда доларів у 2024 році. Водночас він звертає увагу на відсутність комунікації з боку Національного банку: хоча питання валютної виручки є критично важливим для українського бізнесу, голова НБУ навіть не з’явився на щорічний Export Credit Forum у Києві, хоча його виступ був запланований у програмі заходу.

Експерт наголошує, що це лише один із прикладів того, як Нацбанк впливає на реальний сектор економіки. Інше ключове питання – доступ до фінансування, яке залишається однією з найгостріших проблем для українських виробників та експортерів. Він звертає увагу на те, що у новій стратегії НБУ “Фінансова фортеця України” регулятор заявляє про підтримку економічного зростання як одну з головних цілей. Проте, за словами Кисилевського, у цьому документі взагалі відсутня реальна підтримка доступного кредитування для підприємців.

Він зазначає, що слово “експорт” у стратегії НБУ згадується лише у контексті “експортної логістики”, хоча це не є сферою компетенції фінансового регулятора. Ще більше обурення викликає той факт, що програми пільгового кредитування, такі як “5-7-9%”, НБУ фактично розглядає як загрозу для державного бюджету.

Десятки тисяч українських підприємців користуються програмою “5-7-9%”, яка дозволяє малому і середньому бізнесу отримувати кредити під знижену ставку.

Однак через те, що Нацбанк не привів у відповідність свої нормативні акти, банки почали надсилати підприємцям листи з вимогою виплачувати повну ставку відсотків, аргументуючи це тим, що держава затримує компенсаційні виплати. Уряд ще наприкінці 2023 року ухвалив рішення про зміну терміну компенсації відсотків із шести до дев’яти місяців, проте НБУ вже більше року не вносить відповідних змін, створюючи правову колізію, якою користуються комерційні банки.

Кисилевський наголошує, що всі ці проблеми – не просто бюрократичні нюанси, а реальні загрози для українського виробництва, експорту та економічного розвитку. Як представник парламенту, відповідальний за політику підтримки виробництва під гаслом “Зроблено в Україні”, він постійно отримує звернення від бізнесу щодо цих питань, але бачить, що Нацбанк продовжує їх ігнорувати.

Експерт закликає регулятора нарешті почати діалог із виробниками та експортерами, адже питання валютної виручки та доступного кредитування напряму впливають на економічну стійкість країни. На його думку, макрофінансова стабільність, про яку постійно говорить НБУ, неможлива без розвитку реального сектору економіки, і якщо регулятор не змінить свого підходу, це може призвести до ще більшого погіршення торговельного балансу, скорочення виробництва та втрати конкурентоспроможності України на міжнародному ринку.