Світ занурюється в безпрецедентну демографічну кризу. Рівень народжуваності в багатьох країнах стрімко падає, ставлячи під загрозу саме існування людства в тому вигляді, в якому ми його знаємо. Важко уявити, але за кілька поколінь чисельність населення може зменшитися на 50%, а в окремих країнах — до 80%. Ці цифри є шокуючими, але реальними, і вони вказують на наближення катастрофічних змін. Що буде з економіками, інфраструктурою, технологіями та культурою, коли нас стане значно менше? Це питання, яке ми повинні почати вирішувати вже зараз, поки ще не стало занадто пізно.
Експрезидент компанії Київстар, засновник освітнього проєкту Контора Пі Петро Чернишов висловився з цього приводу:
“Сьогодні я розповім вам лякаючу історію про те, як населення багатьох країн катастрофічно зменшується. Спочатку про так званий рівень відтворення — кількість дітей на одну жінку, необхідна для збереження чисельності населення без змін — це 2,1 (тобто трохи більше двох дітей на родину). Лише тоді кількість людей у країні не змінюється.
Але в багатьох країнах світу ми значно нижче цього показника. Тепер трошки (непростих) арифметичних обчислень: рівень народжуваності нижче 1,6 означає на 50% менше людей через три покоління. Це менше, ніж 100 років, але для спрощення кажемо “за 100 років”. Якщо ж рівень народжуваності впаде нижче 1,2? Ми дивимося на 80% зниження населення за 100 років.
Дайте собі час, щоб це усвідомити.
Поточні показники народжуваності:
США: 1,64.
Китай, Японія, Польща, Іспанія — всі нижче 1,2.
Південна Корея: лише 0,68. Це потенційне зниження населення на 96%. І це найбільш відома катастрофічна історія про народжуваність. Вже сьогодні 1 з кожних 3 жінок у Південній Кореї не має дітей.
Україну очікує зниження чисельності населення на 76% за наступні 100 років.
Ось на що ми можемо дивитися через наступні 100 років:
США (-47%).
Франція (-46%).
Росія (-65%).
Німеччина (-68%).
Італія (-78%).
Японія (-81%).
Китай (-88%).
Таїланд (-89%).
Туреччина, Велика Британія, Мексика та інші країни йдуть тим самим шляхом.
Раніше люди думали, що низькі рівні народжуваності в Азії зупиняться хоча б на позначці 1,1 дитини на жінку. Але ні. Південна Корея (з населенням 50 млн) зараз має 0,68. І інші країни слідують за нею.
Люди ще не усвідомили, що це означає для нашої цивілізації, промислового суспільства та ходу історії, тому що це занадто величезне для розуміння.
І якщо вам цікаво, як справи в Україні — не треба гуглити. За даними 2020 року, Україну очікує зниження чисельності населення на 76% за наступні 100 років.
Все вказує на те, що наша цивілізація на межі колапсу — можливо, до 2200 року.
І в жодному реалістичному сенсі чисельно неможливо виправити це за допомогою імміграції. Ви не можете “компенсувати різницю” імміграцією, коли мова йде про втрату понад 50% одного покоління. Особливо, якщо це Китай або ЄС, де дефіцит вимірюється сотнями мільйонів. Хоча теоретично в маленькій країні імміграція може допомогти — якщо люди готові до радикального відкриття.
І тут виникає питання: для кого ми перебудовуємо енергетичну мережу? Для кого ми створюємо штучний інтелект? Для кого ми вигадуємо нові вакцини, суперефективні ліки, геніальні ґаджети і так далі?
Це цифри масового вимирання.
Коли суспільства старіють, а населення зменшується, як ми готуємося до майбутнього з меншою кількістю людей? Що станеться з економіками, культурами та громадами, коли нас стане значно менше?
Ми маємо почати ставити важкі запитання вже зараз. Багато провідних мислителів вже це роблять — мені подобається, що Ілон Маск відкрито каже, що проблема народжуваності — це проблема № 1 для цивілізації”.
