Держпереворот у Бангладеші – результат громадянської самосвідомості, не готової миритися з корумпованістю та авторитаризмом системи

Лише уявіть собі мешканців густонаселеної південноазіатської країни, в якій на території, вчетверо меншій за Україну, мешкає населення, що вп’ятеро перевищує українську популяцію. Країни, що посідає 135 місце у світі за рівнем життя. Людей, більша частина яких живе в нетрях, рідко здобуває освіту вище початкової. Людей, від народження змушених виживати у висококонкурентному середовищі і терпіти.

Настав момент, коли терпіння жителів Бангладещу увірвалося – студенти і широка громадськість вийшли з протестами, в результаті яких стався державний переворот. Спусковим гачком для скидання соціальної напруги стало рішення Верховного суду від 21 липня відновити скасовану 2018 року систему квот на посади в держсекторі.

Студентські протести з вимогою скасувати систему квот на роботу на держслужбі почалися в липні. Протести переросли в кампанію за усунення від влади прем’єрки Шейх Хасіни, яка править уже 15 років і востаннє була переобрана на четвертий термін цього січня.

Повернення системи квот, в якій кращі робочі місця на держслужбі – “для своїх” та трансгендерів

У трансформованому вигляді система квот передбачала розподіл “за заслугами” для 93% робочих місць у держсекторі, скорочену з 30% до 5% квоту для родичів ветеранів війни за незалежність, 10% для жінок, 10% для бідняків, 5% для нацменшин, 1% для інвалідів. Викликала обурення і новація, що до урядових посад мають допускатися члени касти “хіджра” – трансгендери або небінарні особи.

Протестувальники звинувачували уряд у фальсифікації виборів, корупції та висловлювали невдоволення системою, за якої третину робочих місць у держсекторі зарезервовано за родичами ветеранів війни за незалежність, а економічна ситуація та умови праці для більшості робітників є неприйнятними.

Студенти висловлювали невдоволення корупцією та несправедливістю в системі освіти та працевлаштування. Представники опозиційних партій і незалежні активісти вимагали чесних виборів і реформ. Правозахисні організації виступали за права людини та демократичні реформи.

Прем’єрка Бангладешу Шейх Хасіна – демократка, яка стала автократкою

Кажуть, влада розбещує людей. Опальна 76-річна прем’єрка Шейх Хасіна перебувала при владі загалом близько 20 років (вам нікого із сучасних скандально відомих світових лідерів це не нагадує?) і завершила свою політичну кар’єру аж ніяк не блискуче: у січні її звинуватили у фальсифікації виборів, а в липні мільйони людей вийшли на вулиці, вимагаючи її відставки. Під час придушення заворушень сотні людей було вбито, але протести наростали, і врешті-решт проти Хасіни виступили військові, після чого вона втекла до Індії.

Результати протестної активності

До 5 серпня протестна активність бангладешців призвела до розгрому в’язниці, кількох сотень людських жертв, руйнувань, підпалів і сутичок із поліцією. Влада жорстко придушила повстання, зокрема взявши під варту лідерів політичної опозиції. За участь у заворушеннях було затримано понад 500 осіб.

Верховний суд ухвалив компромісне рішення скасувати частину квот, але поки що перевірити, чи реалізовано це рішення, неможливо, тому що сайт суду заблоковано, а Інтернет у країні вимкнено.

Уряд Бангладеша відгукнувся на вимоги протестувальників не лише відставкою прем’єр-міністра Шейх Хасіни, а й розпуском парламенту і формуванням тимчасового уряду під керівництвом військових для забезпечення порядку і підготовки до нових виборів. Крім того, було оголошено про початок розслідувань за звинуваченнями в корупції та обіцяно реформи в системі освіти та працевлаштування. Унаслідок перевороту в Бангладеші було випущено на волю політичних в’язнів і попередницю опальної прем’єрки 78-річну Халеду Зія, засуджену політичною суперницею “за корупцію”.

Студенти прагнуть бачити державним  очільником Юнуса

Студентські лідери вимагають, щоб уряд очолив 84-річний Нобелівський лауреат Мухаммад Юнус. (Юнус – почесне звання, що присвоюється видатним мусульманським ученим і богословам, тим, хто зробив значний внесок в ісламське право, теологію або філософію). “Коли студенти, які пожертвували так багато, просять мене втрутитися в цей складний момент, як я можу відмовити?” – прокоментував Юнус.

Реакція світової спільноти та миротворча роль ООН і ЄС

Провідні реакції світової спільноти на переворот у Бангладеші – занепокоєння та засудження. Наприклад, Європейський парламент висловив занепокоєння з приводу ситуації та закликав до відновлення порядку і законності. ООН та ЄС закликали до діалогу між конфліктуючими сторонами та відновлення демократичного порядку. Варто зазначити, що міжнародне посередництво і підтримка можуть зіграти ключову роль у розв’язанні подібних конфліктів.  Ось лише декілька історичних прецедентів.

Так, перехід від апартеїду до демократії в Південній Африці в 1990-х роках було досягнуто завдяки переговорам між урядом і Африканським національним конгресом, а також підтримці міжнародної спільноти. Також показовою є мирна угода між урядом і Революційними збройними силами Колумбії, яка 2016 року поклала край багаторічному конфлікту. Нарешті, показовою є громадянська війна в Сьєрра-Леоне, що завершилася 2002 року завдяки втручанню ООН і миротворчим зусиллям.

Чого країні чекати далі

Наразі цілком передбачити прийдешні наслідки держперевороту важко.  Зазвичай експерти прогнозують такий песимістичний сценарій розвитку країни, яка пережила переворот. Політична нестабільність, порушення прав людини, економічний спад, соціальні заворушення, зміни в політичному курсі та міжнародна ізоляція.

Перевороти часто призводять до тривалої політичної нестабільності, що ускладнює управління країною і проведення реформ. Інвестори можуть втратити довіру до країни, що призведе до відтоку капіталу і зниження економічної активності. Це може спричинити зростання безробіття та погіршення рівня життя населення.

Наслідком перевороту можуть стати протести і заворушення серед населення, що в свою чергу призведе до насильства і гуманітарних криз. Країна може зіткнутися із санкціями та дипломатичною ізоляцією з боку міжнародної спільноти. Новий режим може змінити внутрішню і зовнішню політику країни, що може вплинути на її відносини з іншими державами та міжнародними організаціями.  Військові перевороти часто супроводжуються репресіями та порушеннями прав людини, що викликає осуд з боку міжнародних правозахисних організацій.

Але хочеться вірити, що жителі південно-азіатської країни, які знайшли в собі наснагу піти проти відсталої, авторитарної, корумпованої системи, зрештою отримають те, за що боролися – свободу, рівні права і прийнятну якість життя.

Якби ж їхнього рівня самосвідомості могли досягти жителі країні-агресора, що вже третій рік намагається знищити нашу державу…

Тетяна Морараш