Доля культурної сфери України в умовах війни

Війна в України має далекосяжні наслідки для різних аспектів українського життя. Однією з найбільш уразливих сфер є культура, яка відіграє ключову роль у формуванні національної ідентичності, збереженні історичної пам’яті та розвитку суспільства. Саме культурні засоби, на кшталт фільмів, пісень та фестивалів дають можливість Україні передати усьому світу свої ідеологічні та політичні наративи.
Багато історичних та культурних об’єктів на сході України були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій. Станом на 2024 рік РФ було нанесено шкоди 1946 об’єктам: зруйновано клубів – 933, бібліотек – 695, закладів мистецької освіти – 151, музеїв та галерей – 113, театрів та кінотеатрів – 38, парків, зоопарків та заповідників – 13, цирків – 3. Наразі обстріли і руйнації продовжуються. Війна призвела до втрати багатьох культурних незамінних артефактів, які мали велику історичну та наукову цінність. Зокрема, були пограбовані та вивезені в інші країни цінні музейні експонати, а також архівні документи.
Через економічну кризу та зменшення державного фінансування багато культурних проектів були згорнуті або відкладені на невизначений термін. Це стосується як великих національних, так і місцевих ініціатив. Недостатність ресурсів та матеріальної підтримки призвели до того, що багато митців змушені були шукати інші способи заробітку, що негативно вплинуло на їхню творчу діяльність. Це призвело до втрати фахівців у місцевих культурних інституціях. Крім того, багато діячів культури змушені були покинути свої домівки та шукати притулок в інших регіонах України або за кордоном. Переміщення населення також вплинуло на культурну сферу, оскільки люди, переїжджаючи в інші регіони, привносили свої традиції та звичаї, що, з одного боку, сприяло культурному обміну, а з іншого — викликало певні конфлікти та непорозуміння.
Станом на травень 2024 року від початку вторгнення сфера культури України втратила 18% працівників, а 13% закладів культури в Україні взагалі припинили діяльність. Через скрутне становище у сфері культури Міністерство культури та інформаційної політики всерйоз заговорило про можливість скорочення мережі культурних закладів у зв’язку зі зменшенням населення України внаслідок руйнівної війни.
Заступник міністра культури з європейської інтеграції Тарас Шевченко на всеукраїнському форумі “Культура під час війни. Людський капітал” звернув увагу на дуже гіркий для держави факт того, що від початку вторгнення населення України скоротилося з 40 млн до 30 млн При цьому мережа закладів культури нараховує їх майже 30 тисяч. Через цю ситуацію перед Мінкультом постало два нелегких питання, які й досі потребують довгих обговорень та додаткових консультацій – чи варто краще модернізувати заклади культури, чи необхідне їхнє скорочення? Адже, якщо різко зменшується кількість населення, то й мережа закладів культури не може лишатися на своєму нинішньому рівні. Раніше, майже у кожному селі були свої власні бібліотеки та клуби, а після війни, на жаль, більшість цих закладів була зруйнованою, сільське населення почало скорочуватися, перетворюючись на біженців та ВПО, а села перетворилися на безлюдну пустку.
Величезним викликом для сфери професійної культури є відплив талантів. Найкращі українські таланти в більшості випадків залишаються в провідних європейських країнах. Щоб створити стимули повернення в Україну після перемоги, державі необхідно розробити абсолютно нову модель винагороди в культурному секторі. Станом на сьогодні сфера культури є однією з найбільш низькооплачуваних. Галузь культури не приваблює до себе робітників, і сюди йдуть працювати тільки люди, які мають вогник та тягу до розвитку культурних заходів, і не уявляють собі існування поза цією сферою.
З метою покращення культурної сфери за цю справу взявся Український культурний фонд, котрий надав проєктне фінансування на розвиток закладів культури. Європейські фонди теж виділяють грантову допомогу і надають підтримку культурним діячам України, які виїхали за межі країни. Після того, коли наші дипломати донесли до міжнародних партнерів інформацію про те, що близько 70%-80% працівників культурної сфери залишилися в Україні і підтримку необхідно надавати саме в нашій країні, то благодійники одразу переорієнтували свою фінансову допомогу.
Український культурний фонд має заплановане фінансування сфери культури на 20 млн доларів США, а Український інститут книги – приблизно 10 млн доларів США. А фонд “Креативна Європа” виділив нашій країні ще 5 млн євро на підтримку культури всередині України. Особливо необхідно розвивати сферу культури на деокупованих територіях, на яких агресори методично знищували все, що пов’язане з Україною. Окупанти майже повністю вимітають всі згадки про Україну на окупованих територіях. Тому перед нашою державою стоїть важкий виклик наповнення інформаційного простору звільнених від загарбників територій українськими книгами, піснями, фільмами та іншою рідною продукцією.
Скорочення культурних закладів в Україні матиме багатогранні наслідки, які торкнуться соціальної, економічної та політичної сфер.
- Відсутність культурних платформ для міжнародного обміну може призвести до посилення негативних стереотипів про Україну на міжнародній арені. Скорочення культурних ініціатив може ускладнити промоцію позитивного іміджу країни за кордоном. Крім того, зменшення культурних закладів послаблює здатність України використовувати культурну дипломатію для досягнення своїх геополітичних цілей.
- Зменшення доступності культурних послуг. Закриття бібліотек, музеїв, театрів та інших закладів здатне обмежити доступ населення до культурних подій і навчальних ресурсів. Це, в свою чергу, вплине на освіту та саморозвиток українців. Культурні заклади, зокрема музеї та театри, є важливими інструментами неформальної освіти, які доповнюють шкільні програми. Їх скорочення може обмежити доступ дорослих і дітей до культурно-освітніх ресурсів, що вплине на їхній загальний розвиток.
- Втрата робочих місць. Скорочення закладів культури призводить до звільнення працівників, таких як бібліотекарі, артисти, куратори та адміністратори, а це негативно вплине на економіку держави та соціальний стан населення.
- Збільшення соціальної вразливості. Культурні заклади часто служать комфортними місцями для спілкування, навчання та підтримки, їхнє скорочення здатне погіршити соціальне самопочуття громадян і збільшити вразливість деяких верств населення.
- Загроза культурному спадку. Закриття музеїв та архівів може призвести до втрати цінних культурних артефактів та історичних документів, а це згодом може позначитися на збереженні культурної спадщини та рівні свідомості громадян.
- Зниження туристичної привабливості. Україна може втратити важливий аспект своєї туристичної привабливості, що призведе до зменшення потоку туристів та відповідних доходів. Також відсутність культурних об’єктів знижує інтерес до відвідування країни, що впливає на економіку місцевих громад.
Отже, руйнування культурної сфери внаслідок війни має значні наслідки як для сучасного українського суспільства, так і для майбутніх поколінь, тому вкрай важливо її вберегти.