Європа на порозі важливого вибору: заборона російського СПГ як крок до енергетичної безпеки

Після обрання Дональда Трампа на другий президентський термін Європа може втратити можливість запровадити нові санкції проти російських енергоресурсів. За повідомленням агентства Bloomberg, адміністрація президента США Дональда Трампа готується представити план припинення війни в Україні на Мюнхенській конференції з безпеки, яка відбудеться 14–16 лютого. За даними агентства, план може передбачати заморожування конфлікту без офіційного визнання російської юрисдикції над окупованими територіями, а також надання Україні гарантій безпеки, щоб запобігти повторній агресії з боку Росії. Крім того, обговорюється можливість поступового зняття санкцій з Росії в обмін на досягнення миру. Навіть якщо це лише припущення, геополітична ситуація може швидко перетворити енергетичні обмеження на інструмент у глобальній політичній грі, де кожен хід має вагоме стратегічне значення.

Санкції Заходу досягли межі

Після трьох років повномасштабної війни санкційна політика Заходу щодо Росії наближається до години Ч, за якою очікуються карколомні зміни. Згідно з повідомленнями, новий спецпосланець Трампа в Україні, Кіт Келлогг, розробив стратегію, яка передбачає поступове послаблення санкцій для ведення переговорів. Це може підірвати тиск, який Захід, зокрема Європейський Союз, так довго намагався утримувати. Однак, незважаючи на ставлення Європи чи України до цієї стратегії, реальність незмінна: Трамп визначатиме умови гри. Тому Європі доведеться реагувати на обставини, а не орієнтуватися на власні сподівання.

Так чи інакше, навіть безвідносно до риторики Трампа, санкції проти Росії, вочевидь, вже досягли своєї максимальної точки. За даними аналітичного порталу Центру міжнародної безпеки, Росія наразі підпадає під дію приблизно 20 тисяч західних обмежень, проте реальний вплив мають переважно фінансові та енергетичні санкції. На цьому фоні особливо виразною є проблема імпорту російського зрідженого природного газу (LNG) до Європи. Ці поставки не лише забезпечують Кремль фінансами для продовження війни проти України, але й підтримують російські акти саботажу та атаки на європейській території.

Що має робити Європа?

З огляду на швидке згортання геополітичного простору для самостійних рішень, ЄС повинен діяти рішучіше вже зараз. Зокрема він має відмовитися від імпорту російського LNG. Європейські країни мають активно диверсифікувати джерела постачання газу, збільшуючи частку закупівель із США, Катару та інших надійних партнерів. Вочевидь правильно було б вибудувати спільну енергетичну стратегію. Варто координувати дії всіх країн-членів ЄС для зменшення залежності від російських енергоресурсів та впроваджувати нові механізми збереження енергобезпеки. Потрібно також врахувати довгострокові альтернативи: інвестиції у відновлювальні джерела енергії допоможуть зменшити вплив Росії на європейський ринок газу.

Як зазначають аналітики видання Kyiv Independent, якщо інформація про 100-денне або шестимісячне вікно для переговорів вірна, Європа може незабаром втратити шанс на повну заборону російського СПГ. Після початку переговорного процесу адміністрація Трампа, ймовірно, не підтримуватиме введення нових жорстких санкцій, оскільки це може ускладнити самі переговори.

Під тиском понад 20 тисяч західних санкцій

Як уже зазначалося, станом на грудень 2024 року, Росія перебуває під дією понад 20 тисяч західних санкцій, спрямованих на обмеження її економічних та військових можливостей. Серед цих обмежень найбільш відчутний вплив мають фінансові та енергетичні санкції.

Фінансові обмеження включають відключення російських банків від міжнародної системи SWIFT, заморожування активів та заборону на операції з російськими фінансовими установами. Ці заходи значно ускладнили для Росії доступ до міжнародних фінансових ринків та обмежили можливості фінансування військових операцій.

Ключовим джерелом доходів для російської економіки є енергетичний сектор. За даними дослідження KSE Institute, з грудня 2022 року по червень 2024 року Росія втратила $78,5 млрд від експорту нафти порівняно зі сценарієм без запровадження санкцій. Щомісячні втрати сягнули найвищої позначки у $8,6 млрд у січні 2023 року після запровадження ембарго та цінових обмежень з боку ЄС. Однак з середини 2023 року втрати стабілізувалися на рівні $2,8 млрд на місяць.

Незважаючи на ці втрати, Росія вжила заходів для адаптації до нових умов. Зокрема, було інвестовано приблизно $8,5 млрд у розбудову танкерного флоту, який не підпадає під дію санкцій. Станом на перший квартал 2024 року тіньовий флот налічував 435 суден.

Як відомо, Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Росію. У грудні 2024 року було ухвалено 15-й пакет санкцій, який включає обмеження проти 54 осіб та 30 організацій, відповідальних за дії, що підривають територіальну цілісність України. Санкції також спрямовані на тіньовий флот, який використовується для обходу обмежень на експорт нафти.

Таким чином, хоча Росія перебуває під дією значної кількості санкцій, найбільш суттєвий вплив на її економіку мають саме фінансові та енергетичні обмеження.

Стабільний експорт СПГ попри санкції

Попри санкційний тиск, потік доходів Росії від експорту зрідженого природного газу до Європейського Союзу залишатиметься стабільним у 2024 та 2025 роках. За даними агентства Bloomberg, Євросоюз у 2024 році імпортував 15,5 млн тонн російського СПГ, що стало найвищим показником з 2019 року. Європейські країни досі не готові накласти ембарго на цей вид російського газу, що продовжує забезпечувати Росії суттєві прибутки. Задля збільшення надходжень до бюджету, російський уряд запровадив підвищення податкової ставки на прибуток від виробництва ЗПГ з 20% до 32% на період 2023–2025 років. Ці кошти, найімовірніше, будуть спрямовані на фінансування військових потреб.

За даними російських джерел, у 2022 році понад 76% ямальського ЗПГ було поставлено до ЄС. У першій половині 2023 року обсяги експорту зрідженого газу до Європи зросли на 40% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Попри те, що трубопровідний газ залишається домінуючим джерелом постачання, продаж ЗПГ приніс Росії у 2023 році близько 5,29 мільярда євро.

У червні 2024 року ЄС ухвалив 14-й пакет санкцій, проте він так і не передбачив повного ембарго на імпорт російського ЗПГ. Натомість було введено заборону на перепродаж та перевантаження російського зрідженого газу в європейських портах, а також обмеження на інвестиції та постачання технологій для завершення будівництва СПГ-терміналів у регіонах Арктики та Балтії. Через адаптаційний період у дев’ять місяців ефективність цих обмежень стане помітною лише після березня 2025 року.

Водночас відсутність жорстких обмежень на імпорт ЗПГ дозволяє Росії отримувати стабільний потік валютних надходжень, що підриває санкційні зусилля Європи та продовжує фінансувати агресію в Україні.

Якщо Європа не застосує своє “вікно можливостей” зараз, вона ризикує втратити контроль над енергетичною політикою, перетворюючи власну економіку на заручницю російського шантажу та геополітичних ігор нової адміністрації Трампа. Дехто може стверджувати, що введення заборони на російський СПГ зараз є малоефективним, оскільки її можна буде скасувати під час мирних переговорів. Однак цей погляд ігнорує два важливі аспекти. По-перше, введення заборони на цьому етапі значно зміцнить позиції України в переговорах. По-друге, така заборона прискорить процес диверсифікації енергетичних постачань в Європі, що сприятиме розвитку нових торгових моделей, скасувати які в майбутньому буде важко і нераціонально.

Отже, Адміністрація Трампа може намагатися переконати Європу ввести власні санкції, навіть на шкоду її інтересам. Це проявляється у тиску на ЄС, щоб пом’якшити санкції, зокрема через обмеження цін на нафту замість повної заборони торгівлі. Європа повинна діяти рішуче, щоб зберегти свою автономію та стратегічні інтереси. Заборона на імпорт російського СПГ могла б стати важливим кроком для посилення санкцій і сигналом єдності. Європейська комісія може створити фонд для підтримки держав-членів у переході від російського газу та розвитку відновлювальної енергетики.