Глобальний економічний обвал без війни: як заяви Трампа коштували світу $5 трильйонів

ІА “ФАКТ”, з посиланням на звіт про глобальну фінансову стабільність Міжнародного валютного фонду, писало про те, що геополітична напруга, зокрема міжнародні торговельні конфлікти, загрожує глобальній фінансовій стабільності. Війни, зростання оборонних витрат і нові обмеження посилюють ризики безпрецедентно. Найсильніший удар по ринках завдало вторгнення РФ в Україну: акції падали на 5% щомісяця. Особливо вразливі ринки країн, що розвиваються. Водночас премії за кредитними ризиками зростають, а Волл-стріт переживає найбільші коливання з часів пандемії.
Глобальна економіка під вогнем: біржові індекси падають
Міжнародний валютний фонд заявляє: геополітичні конфлікти перетворилися на інструмент фінансового знищення. Світова економіка стала полем бою. І події останніх тижнів — не економічні коливання, а системна турбулентність.
Президент США Дональд Трамп діє методами економічного бліцкригу. Нещодавно він без попередження запровадив 10% загальне мито на імпорт до США та збільшив тарифи на китайські товари до 145%. Це не економічна реформа, а відкрита економічна війна проти Китаю і водночас удар по США. У Пекін відповів 34% тарифів на американські товари. Реакція ринків — паніка. Індекс MSCI моментально обвалився, згоріло понад 5 трильйонів доларів ринкової капіталізації.
Немає нічого більш токсичного для глобального інвестора, ніж війна з невизначеним кінцем. І війна Росії проти України, що триває вже четвертий рік, залишається системним фактором економічного тиску на Європу. МВФ вказує: воєнні конфлікти такого масштабу вдвічі потужніше б’ють по ринках, ніж будь-яка інша геополітична подія. Мінус 5% прибутковості щомісяця — не просто статистика, а вирок для інвестора.
Постійно існує загроза військового зіткнення Ірану та Ізраїлю. Кожна ракетна атака в регіоні провокує миттєвий стрибок нафти, а за ним енергетичне здорожчання у всьому світі, удар по стабільності цін, а відтак і по гаманцю кожного європейця.
Нарощення китайської присутності в Тайванській протоці та анонси військових навчань навколо острова — це гра на межі. Світові корпорації в паніці рахують, скільки мільярдів втратять, якщо Тайвань стане наступною Україною. Адже 60% світового виробництва чипів зосереджено на одному-єдиному острові.
Біржові фронти: як геополітика розстрілює фінансові ринки
Світ більше не ділиться на “фінансовий” та “військовий” виміри. В епоху нових війн — і ракетних, і торговельних — будь-який ринок перетворюється на мішень. Геополітична нестабільність не просто коригує котирування — вона зносить ринки чергами.
МВФ вважає: геополітика вибиває до 1% капіталізації фондових ринків щомісяця, а на ринках, що розвиваються, — до 2,5%. Ось приклад. 11 квітня після оголошення Трампом нових мит на китайські товари (ставки до 145%) індекс MSCI втратив понад $5 трильйонів ринкової капіталізації. Це не корекція, а обвал.
Там, де тікає капітал, злітає вартість боргу. Цьогоріч у квітні дохідність 10-річних американських облігацій підскочила на 45 базисних пунктів — найбільше з 2001-го. Це сигналізує про те, що навіть казначейські папери США вже не “тиха гавань”. Кожна ескалація додатково тисне на державний борг, особливо для слабших економік.
Близький Схід кипить: Іран, Ізраїль, хусити в Ємені. Один удар по нафтовому танкеру — і нафта вже стрибає на +6-7%. За прогнозом Bloomberg, у випадку війни в Ормузькій протоці ціна Brent досягне $130+ за барель. А далі буде запущено ланцюгову реакцію: інфляцію, дефіцити, продовольчу паніку.
Під час кожної кризи біткоїн пробує стати “цифровим золотом”. Часто йому це вдається. Але у квітні цього року він теж здригнувся: після заяви Пентагону про можливу кібератаку Китаю проти інфраструктури США BTC втратив 9,4% за ніч. Світ, де немає стабільності, — не для волатильних активів.
Чому саме вони перші жертви? Бо капітал тікав до США ще до обвалу. Після новин втікає ще швидше. Тому що валютні резерви слабкі, а інфляція висока. Крім того, борг — у доларах, а коли останній дорожчає, дефолт не за горами. Як приклад: валюта Туреччини втратила 8% за тиждень після заяви про можливе розгортання НАТО в Сирії.
Як великі гравці фінансового ринку укріплюють тил у новій геополітичній війні
Геополітика — більше не фонова музика для бірж. Це повноцінна бойова операція, яка знищує трильйони доларів капіталізації. І ті, хто володіє капіталом, ведуть оборонні дії: переглядають портфелі, знижують експозиції, будують захисні редути з кредитних свопів.
Інституційні гравці відступають під прикриттям, щоб зберегти ресурси. За даними Reuters, один із найбільших гравців — Janus Henderson — офіційно закликав клієнтів зменшити частку акцій у портфелях: “Загроза рецесії та геополітична напруга вимагають переоцінки ризиків”.
Коли на кону фінансове майбутнє десятків мільйонів людей, діяти треба агресивно. CalPERS (пенсійний фонд Каліфорнії) та Ohio PERS активно переглядають стратегії й збільшують вкладення в хедж-фонди. Хедж — як бронежилет для довгострокових інвестицій.
Credit Default Swaps — не просто інструмент, а справжня системна зброя. Саме на них переходять професійні гравці, зокрема, клієнти Lombard Odier, які будують портфелі на основі CDS-індексів, щоб хеджувати й заробляти навіть під обстрілом. В аналітичному звіті йдеться про те, що “CDS забезпечують вищу дохідність і ліквідність у порівнянні з облігаціями високого ризику”.
США вже не сприймаються як острів стабільності. The Wall Street Journal повідомляє: низка пенсійних фондів переорієнтовується на акції в Європі та Азії. У фокусі країни, менш залежні від торговельних війн.
Банківська система України: стійкість на межі, або як вижити в умовах війни
Цьогоріч українська фінансова система тримає оборону. В умовах повномасштабної війни та постковідної економіки банківський сектор не розвалився. Навіть більше — зберіг капіталізацію, пройшов стрес та отримав довіру населення. Але не варто обманюватися: стабільність не означає відсутності проблем. Це здатність виживати під пресом, який би давно розчавив фінансові системи багатьох сусідніх країн.
З початком російської агресії економіка отримала удар, який міг стати фатальним. Але банки тримаються. Обсяг коштів громадян на рахунках найбільших банків не впав. Навпаки, зріс. Це прямий індикатор довіри, і не до влади, а до інституцій, які вистояли. Банки з капіталом, що ще до війни був “із запасом”, зуміли не лише зберегти себе, а й стримати паніку серед клієнтів.
Нацбанк України не впадає в ілюзії. У 2025-му НБУ відновив повноцінне стрес-тестування банків. 21 фінансова установа, що сукупно володіє понад 90% активів банківської системи, пройде перевірку якості активів. Перевірятимуть незалежні аудитори. Нацбанк не просто перевіряє, він готує систему до нових реалій. Вимоги до ліквідності зросли. А мінімальний статутний капітал після війни зросте до 500 мільйонів гривень. За таких вимог виживуть сильніші, слабкі ж або зіллються, або підуть з ринку.
Світ розвалюється на блоки: економіка у фазі friendshoring’у і холодного фінансового розриву
Глобалізація, яку будували з 90-х, сьогодні розбирається на частини, немов танк на ремонт після прямих влучань. Конструктивною альтернативою стало friendshoring — перенесення виробництва в країни-союзники. Ця стратегія — не просто логістика, а нова геополітична зброя.
Після шоку COVID-19 і вторгнення Росії в Україну у 2022-у Сполучені Штати почали масове перекидання виробництва. Китай, ще недавно “фабрика планети”, втрачає позиції. Його замінюють В’єтнам, Мексика, Філіппіни. Ресурси скеровують туди, де не буде санкцій. Контракти укладають тільки з політично надійними. Світ жив по одній моделі: виготовлення там, де дешевше. Сьогодні виготовлення там, де безпечніше. Це коштує дорожче, але це виживання.
Інвестори виводять капітал. Компанії розривають ланцюги поставок. І це вже не тренд, а новий світовий порядок. Корпорації скорочують залежність від китайських комплектуючих, особливо в критичних сферах: чипи, мікроелектроніка та медичне обладнання.
Якщо війни тривають, а санкції множаться, резервні валюти — під сумнівом. Долар втрачає монополію: Євросоюз просуває євро як регіональний центр впливу, Китай — юань, Індія — рупію. Експерти попереджають: доларовий світ може залишитись у минулому.
Глобальний капітал більше не шукає прибутковість — він шукає політичну стабільність. МВФ попереджає: поділ світу на економічні блоки знизить глобальний ВВП на 2–7%. Найбільше постраждають країни, які не можуть “вписатися” в жоден табір.
…Наступного разу ми розглянемо, як зростання геополітичної напруги впливає на вартість запозичень країн. Події 11 квітня стали маркером: після оголошення Трампом нових мит на китайські товари зі ставками до 145% глобальні ринки пережили обвал. Індекс MSCI All-Country World втратив понад 5 трильйонів доларів ринкової капіталізації — найбільше падіння з часів пандемії.
Це не просто ринкова корекція, а сигнал про глибшу трансформацію: інвестори втрачають довіру до стабільності глобальної системи. Аналітики JPMorgan попередили про ризик рецесії, а CEO BlackRock Ларрі Фінк заявив, що мита вийшли за межі уявного, погіршуючи інвестиційний клімат.
На цьому тлі особливо актуальними стають питання: які країни найбільш вразливі до зростання вартості запозичень? Як змінюється оцінка ризику для бізнесу, навіть у мирних регіонах? Чи змінюється географія інвестицій і виробництва? Чи адаптуються до нової реальності транснаціональні корпорації? І хто вийде переможцем, а хто втратить у новій геоекономіці?
Тетяна Вікторова