На початку 2026 року Всесвітній економічний форум у Давосі опинився перед низкою серйозних випробувань. Після внутрішніх скандалів навколо засновника Клауса Шваба та запуску розслідування щодо його діяльності організація стикнулася з критикою за непрозору структуру управління та слабкий контроль з боку Ради директорів. Ці події поставили під сумнів традиційну роль Форуму як майданчика для глобального політичного й економічного діалогу. Водночас організатори прагнуть використати січневу сесію як нагоду відновити довіру учасників і підтвердити актуальність ВЕФ у мінливому міжнародному середовищі.
Коли засновник іде: структурна криза ВЕФ
Ключова фігура ВЕФ, Клаус Шваб, у середині 2025 року опинився в центрі резонансного скандалу. Анонімні звинувачення стосувалися непрозорого використання ресурсів Форуму, можливого змішування особистих і організаційних інтересів та питань корпоративної культури. Це призвело до масштабного внутрішнього розслідування швейцарської юридичної фірми Homburger. Хоча результати розслідування не виявили прямих ознак кримінальних порушень або серйозних зловживань, документ констатував структурні проблеми ‒ розмитість управлінських повноважень і недостатній контроль з боку Ради директорів. Внаслідок цього Шваб подав у відставку, а тимчасове керівництво перейшло до представників впливових глобальних компаній.
Ці події висвітлили глибшу дилему: чи здатен ВЕФ, який десятиліттями асоціювався з глобальним діалогом еліт, адаптуватися до нових вимог прозорості та підзвітності? Для багатьох партнерів Форуму просто зміна лідера виявилася недостатньою. Вони вважають за потрібне системно переосмислити структуру управління та механізми взаємодії з учасниками, щоб організація могла зберегти свій статус і вплив у сучасному мінливому світі.
Петер Брaбек-Летмате, колишній голова Ради директорів ВЕФ, у грудні 2025 року пішов у відставку через конфлікт із Клаусом Швабом та сумніви щодо прозорості внутрішнього розслідування, яке виправдало засновника Форуму. Брaбек-Летмате назвав рішення Ради політичним компромісом і критикував відсутність публікації звіту. Водночас він вважає, що ВЕФ має потенціал стати майданчиком для конструктивного глобального діалогу, а цьогорічний Давос може пройти успішно, особливо без Шваба.
Новий керівник ВЕФ: реалістичний погляд на Трампа та майбутнє Форуму
Після відставки Клауса Шваба у ВЕФ з’явилося нове керівництво: співпрезидентами стали Андре Хоффман та Ларрі Фінк. Хоффман у першому великому інтерв’ю в новій ролі заявив, що не очікує «чудес» від виступу президента США Дональда Трампа у Давосі, проте вітає його участь як важливий внесок у глобальний діалог. Про це повідомляє швейцарське видання Plattform J.
Важливо, що Хоффман спростував версію про зміну програми Форуму через приїзд Трампа, а також відкинув чутки про виключення соціально чутливих та інклюзивних тем (так званих тем “woke”) чи інших соціальних питань: програма нібито була затверджена задовго до того, як стало відомо про американську делегацію, і змін не передбачалося.
Що стосується реформ WEF після відставки засновника, Хоффман зазначив, що суттєвих змін в організації не планується. Форум залишиться у Давосі, а стратегія буде орієнтована на змістову роботу та підвищення значення інших заходів протягом року. Водночас відхід Шваба буде відзначено, але не під час січневої сесії, а пізніше у форматі, який дозволить “гідно попрощатися з засновником”.
Тож WEF прагне балансувати між збереженням традиційної платформи діалогу та адаптацією до нового геополітичного контексту, де присутність таких суперечливих фігур, як Трамп, стає важливим тестом для Форуму.
Від мит до конфлікту: геоекономічна тривога Давосу
За кілька днів до початку своєї щорічної сесії Всесвітній економічний форум у Давосі оприлюднив звіт про глобальні ризики 2026 року. Документ відображає нову економічну невизначеність, зумовлену поверненням Дональда Трампа до влади в США та його політикою протекціонізму, яку у ЗМІ називають “митним базукою”.
Звіт опитав 1 300 керівників бізнесу та політиків і підкреслює, що найбільшим ризиком наступних двох років стане геоекономічна конфронтація, яка може перерости в повноцінну “економічну війну”. Це означає потенційну фрагментацію глобальних ланцюгів постачання, політизацію торгівлі та фінансів, втрату довіри до міжнародних правил, а також конкретні наслідки: блокади портів, обмеження експорту критично важливих товарів, скасування контрактів і контроль капіталів.
При цьому оптимізм щодо швидкого відновлення міжнародного порядку низький: лише 6 % опитаних очікують, що система багатосторонніх інститутів та міжнародних правил зможе зберегти свою дієвість, адже на практиці національні інтереси переважають над колективною дією.
Для Форуму ці дані підкреслюють важливість геополітики у 2026 році: економічна нестабільність США та загроза ескалації геоекономічної конфронтації роблять ключовими питання гарантій безпеки для України, роль США та позиції Трампа в глобальному порядку денному.
Давос як майданчик для геополітичних битв
Всесвітній економічний форум у Давосі традиційно був майданчиком для обговорення економічних трендів, технологічних інновацій та глобальних бізнес‑стратегій. Проте 2026 року акценти суттєво змістилися: геополітика вийшла на перший план, а центральним питанням стали гарантії безпеки для України. Це відбувається на тлі затяжної війни та переговорів про припинення вогню, і на самому Форумі передбачено окрему зустріч радників з національної безпеки країн‑союзників, яка, за інформацією Financial Times, має підготувати ґрунт для більш широких політичних дискусій.
Ключовою інтригою залишається роль президента США Дональда Трампа. Європейські дипломати відкрито визнають, що без чіткої підтримки Вашингтона жодна масштабна угода щодо безпеки для України не матиме бажаного результату ‒ і водночас не до кінця розуміють, на що саме налаштований Трамп. Це занепокоєння посилюється серією заяв американського лідера, які деякі критики кваліфікують як проросійські або, принаймні, двозначні.
Угода про відбудову: геополітична ставка ‒ $800 млрд
Однією з центральних подій може стати підписання угоди між президентами України та США щодо прискореного післявоєнного відновлення України, загальною сумою до 800 мільярдів доларів. Такий масштабний документ, якщо він дійсно буде укладений у Давосі, може стати не лише економічною домовленістю, але й політичним сигналом про готовність США сприяти довгостроковій стабільності в регіоні.
Водночас, сам факт таких переговорів підкреслює, що ВЕФ перестає бути лише економічним форумом і дедалі більше набуває функцій майданчика для стратегічної дипломатії. Питання гарантій безпеки, яке обговорюється на рівні G7, США, Європи та України, демонструє, що Давос стає одним із вузлових центрів глобального політичного порядку денного.
Вища ставка: легітимність і майбутнє форуму
Із залученням близько 400 урядовців ‒ включно з президентами Єгипту, Ірану, Аргентини та колумбійським лідером ‒ ця сесія ВЕФ має найбільш широкий міжнародний формат за останні роки. Присутність провідних фігур ЄС, зокрема президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, окреслює нову якість форуму як платформи не просто для висловлення позицій, а для формування і затвердження ключових геополітичних рішень.
Однак перед ВЕФ стоїть дилема: чи залишиться він нейтральною платформою для обміну думками, чи перетвориться на політичний центр суперечностей між Заходом і новими геополітичними центрами сили? Питання не лише в тому, чи Форум може відновити свою репутацію після внутрішніх скандалів, але й у тому, чи здатен він утримати баланс інтересів у світі, що швидко змінюється.
Давос як тригер: прецеденти рішень і зламів
Хоча Всесвітній економічний форум формально не ухвалює обов’язкових рішень, за останні десятиліття Давос неодноразово ставав точкою запуску процесів, що згодом мали системні наслідки. Саме тут у 1990-х роках відбувалися перші публічні контакти між представниками ПАР та міжнародного бізнесу напередодні демонтажу апартеїду, що сприяло економічній реінтеграції країни.
У 2009 році, після глобальної фінансової кризи, Давос став майданчиком узгодження підходів до реформування фінансового регулювання ‒ дискусії між урядами, МВФ і провідними банками безпосередньо вплинули на подальше посилення ролі G20 та нові стандарти банківського нагляду.
У 2015–2016 роках саме в Давосі активно обговорювалися параметри кліматичної політики після Паризької угоди: хоча домовленості були формалізовані в межах ООН, Давос забезпечив неформальну координацію між урядами, корпораціями та інвесторами щодо “зеленого” фінансування.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022–2023 роках Форум став одним із ключових майданчиків для консолідації позицій західних союзників щодо санкцій, енергетичної безпеки та майбутньої відбудови України. Саме в Давосі вперше публічно обговорювалися рамки багаторічної фінансової підтримки та участь приватного капіталу у відновленні.
Ці приклади демонструють, що вплив ВЕФ полягає не у формальному ухваленні рішень, а у здатності зводити ключових акторів в одному просторі й створювати політичний та економічний імпульс, який згодом матеріалізується в інституційних кроках поза межами самого Форуму.
ВЕФ‑2026: як Форум зреагує на нову реальність
Січнева сесія ВЕФ‑2026 визначить, чи здатен Форум адаптуватися до нових глобальних умов та політичної багатополярності. Після внутрішньої кризи і критики прозорості управління організація опинилася під тиском очікувань щодо своєї здатності залишатися релевантною. У центрі уваги ‒ не лише економічні питання, а й політичні домовленості, здатні створити імпульс для прискорення дипломатичних процесів, зокрема щодо України. Результат сесії може визначити роль ВЕФ як майданчика не тільки для бізнесу, а й для формування глобального порядку денного.
