Війна в Україні триває вже третій рік, наші військові роблять все можливе і навіть неможливе для того, щоб захистити територію держави. Однак у той час, як одні воюють, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, інші нахабно збагачуються. Замість допомоги військовим оголошують багатомільйонні корупційні тендери, отримують хабарі, наживаються на будівництві фортифікаційних споруд тощо. Війна для них є часом великих можливостей. В результаті це негативно впливає на національну безпеку, держбюджет, отримання іноземної допомоги, віру у справедливість і без цього вкрай наелектризованого суспільства, а головне – призводить до великих людських втрат.
В нашій країні створено цілу низку антикорупційних органів, співробітники яких отримують захмарні зарплати, однак ефективність їх діяльності залишає бажати на краще. Більш того, вони самі часто бувають замішаними в корупційних скандалах. Наприклад, у випадках з Головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним, про що ми писали раніше.
Нещодавно різко загострилася ситуація довкола двох головних антикорупційних відомств України – НАБУ та САП. Спочатку в ЗМІ писали, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації щодо корупційної справи про “велике будівництво”. Її фігурантом є Юрій Голік – людина, близька до екс-заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенко. Потім НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу, яке підтвердило, що дійсно проводиться розслідування відносно витоку інформації, але не з боку САП, а НАБУ.
В пресслужбі НАБУ повідомили:
“Доводимо до відома колег в САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне, неупереджене та всебічне досудове розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу”.
Крім того, 24 травня Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос усунув свого першого заступника Гізо Углаву від виконання службових обов’язків у зв’язку із забезпеченням об’єктивного досудового розслідування ймовірного витоку інформації.
До речі, конфлікт між НАБУ і САП розпочався ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур та пов’язаних з ними активістів. Подібна ситуація була і за часів Порошенка, коли виник конфлікт між керівництвом НАБУ та головою САП Холодницьким. Ці постійні конфлікти між відомствами вкрай негативно впливають на їх загальну мету – боротьбу з корупцією в державі. Замість того, щоб займатися саме цим, вони сваряться та міряються силою.
Не дивлячись на непрості взаємовідносини між НАБУ і САП, а також велику кількість корупційних скандалів, пов’язаних з діями українських топ-чиновників, відома міжнародна організація Transparency International Ukraine стверджує, що українські антикорупційні органи “демонструють досить хороші результати”. В якості прикладу наводяться вручення співробітниками НАБУ та САП низки гучних підозр ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву, ексголові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку, суддям Київського апеляційного суду В’ячеславу Дзюбіну, т.в.о. міністра громад, територій та інфраструктури Василю Лозинському, нардепам Сергію Лабазюку та Андрію Одарченку. Крім того, наводяться приклади гучних вироків у 2023 році екссудді Чаусу, експрокурору Дмитру Сусу, ексмеру Полтави Олександра Мамая та ексміністру екології Миколі Злочевському.
В дослідженні Transparency International Ukraine також повідомляється, що з часів Революції Гідності за 10 років Україна в Індексі сприйняття корупції-2023 додала загалом 11 балів, навіть під час повномасштабної війни, що “стало можливим завдяки активній роботі антикорупційних та інших державних органів”.
“36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2023 рік, і тепер наша країна посідає 104 місце поміж 180 країн. Зростання України на 3 бали — один із найкращих результатів за минулий рік у світі. Також Україна стала однією з 17 країн в цьогорічному СРІ, що продемонстрували свій найкращий показник за увесь час”, – йдеться на сайті Transparency International.
Крім того, у західних виданнях, зокрема ВВС, також пишуть, що Україна досягла певного успіху у боротьбі з корупцією, яка є “ключем до перемоги в екзистенційній битві проти Росії”.
“Завдання України зараз полягає в тому, щоб зосередитись на викоріненні корупції у податкових та митних службах, а також на покращенні фінансового нагляду. Багато грошей надходить в Україну із Заходу, і, звісно, запитують, чи є належний контроль над цими грошима”, – йдеться у ВВС.
Незважаючи на те, що певні заходи щодо боротьби з корупцією проводяться, оприлюднюється ряд гучних справ проти корупціонерів, проведено масові звільнення керівництва ТЦК, проте українці пам’ятають про яйця для військових за 17 гривень та інші закупівлі Міністерства оборони, а також бачать подальше збагачення чиновників. При цьому справжнє їх покарання відбувається дуже рідко. Як правило, після суду вони виходять з-під варти під заставу та виїжджають за кордон, безбідно живучи у своїх маєтках.
У супереч дослідженню Transparency International, соціологічні опитування компанії Іnfo Sapiens “Новий відлік”, показують, що головною проблемою в державі українці вважають корупцію, а головним ворогом (після РФ) – корупціонерів. Так, за даними дослідження 61,2% українців вважають, що рівень корупції під час війни значно зріс, водночас 24% вважають, що він не змінився, 5% – що зменшився, а 9% респондентів дати оцінку не змогли.
У дослідженні визначені три основні групи чинників, що вплинули на збільшення рівня корупції:
- безкарність корупціонерів (77%),
- неефективність антикорупційних органів (53%),
- неефективність силових органів (50%)
- та судової системи (49%).
Замикає список причин бездіяльність громадян (26%) та громадських організацій (22%), а також побутова корупція (35%).
Крім цього, українці песимістично оцінюють можливість поліпшення ситуації з корупцією протягом наступного року:
- 67% вважають, що ситуація не покращиться;
- 19% – що покращиться;
- важко відповісти 15% респондентів.
7 травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що від початку року уряд виділив 38 млрд. грн на будівництво оборонних рубежів.
“Дуже важливо, аби вони весь час були в належному стані. Місцева влада буде долучена до відповідної роботи”, – наголосив голова уряду.
Загалом на лінії фронту планувалося будівництво до 10 000 км невибухових загороджень, а також мінування прикордонної території. Однак фортифікаційні споруди не виконали свої функції та не стримали росіян на Харківщині, не було проведено також мінування, що призвело до загибелі наших військових і ще більшої втрати території. Ця подія викликала не аби яке обурення українців, у зв’язку з чим 22 травня у Верховній Раді створено тимчасову спеціальну комісію. Залишається сподіватися на об’єктивність результатів її роботи та справедливого покарання винних осіб, але загиблих людей повернути вже не вдасться.
У 2023 році Президент України вніс до парламенту законопроєкт щодо посилення відповідальності за корупцію, яким пропонувалося у воєнний час прирівнювати її до державної зради. Однак він так і залишився без розгляду… Примітно, що організація Transparency International вважає поганою ініціативу посилення відповідальності за корупцію, пояснюючи, що це не знизить її рівень, але може негативно вплинути на євроінтеграцію. Дивна позиція!
В питанні дієвих заходів щодо подолання корупції цікавим є досвід інших країн, наприклад, Сінгапуру. З 1959 по 1990 роки, під час правління Лі Куан Ю, Сінгапур, позбавлений багатьох ресурсів, зміг подолати майже всі проблеми і здійснив високий стрибок від країни третього світу до високорозвиненої держави з високим рівнем життя. Ця країна була наскрізь пронизана корупцією, але поряд з проведенням дієвих реформ було введено за неї смертну кару, завдяки чому корупцію успішно подолали. В нашій державі теж не раз пропонували ввести для корупціонерів такий вид покарання, навіть була створена відповідна петиція на сайті Президента України, але вона набрала лише 52 голоси з необхідних 25 000.
Корупціонери у всі часи намагаються вкрасти якнайбільше, якнайшвидше і будь-якими шляхами уникнути відповідальності, бо розуміють, що знаходяться при владі тимчасово. І в цьому випадку воєнний час для них є ідеальним для великих можливостей. Переодягнувшись в хакі, вони дуже красномовно розповідають і пишуть у соцмережах про свій патріотизм, про те, що все роблять заради перемоги ЗСУ і для України в цілому. Однак на справді це є лише грою акторів. Їх цинізм, відсутність моральних якостей та здатність піти на злочин приносять всім нам не більше загроз, ніж зовнішній ворог, при цьому доля країни та народу їх не хвилює. Відсутність політичної волі у боротьбі з корупцією, а також бездіяльність суспільства лише сприяють цьому. Саме тому, про корупцію як глобальне явище не можна замовчувати, адже це шкодить нашій країні, особливо під час повномасштабної війни.
Оксана Іщенко
