Криза легкої промисловості в Україні: як нестабільний попит та брак ресурсів впливають на галузь

Під час повномасштабного вторгнення в Україну деякі галузі вітчизняної економіки зазнали значних змін. В той час як оборонна промисловість, інформаційні технології та агропромисловий комплекс стали потужнішими, зі зрозумілих причин туризм, будівництво та легка промисловість дещо втратили свої позиції.

Пропонуємо ознайомитися з динамікою змін у легкій промисловості за результатами дослідження.

У ньому висвітлено дані Спеціального опитування підприємств «Експорт в умовах війни», проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у серпні цього року. Опитування охоплювало ключові показники ділової активності, такі як обсяги виробництва, продажів, експорту, запаси сировини, нові замовлення та очікування бізнесу на найближчі 3-6 місяців. У дослідженні взяли участь 458 підприємств різного масштабу з усієї України, більшість з яких представляли харчову, легку промисловість та машинобудування.

Як вітчизняний легпром адаптувався до реалій війни

На початку повномасштабної війни підприємства легкої промисловості, що взяли участь в опитуванні, зазнали більшого спаду виробництва порівняно з іншими галузями. Проте вони швидко адаптувалися, зокрема завдяки можливості переорієнтуватися на військові замовлення. В результаті, в окремі місяці частка підприємств легкої промисловості, що повідомляли про зростання виробництва, була вищою за середній показник по Україні.

Ймовірно, що менші компанії виявилися більш адаптивними та динамічними. За даними Держстату, легка промисловість скорочувала виробництво протягом війни, що може пояснюватися тим, що великі компанії не змогли забезпечити логістику або утримати попит та вийти на нові ринки.

Основними перешкодами для діяльності підприємств легпрому залишаються проблеми з доступом до електроенергії, що спричиняє волатильність показників. Іншою причиною є нестабільний попит та відсутність довгострокових замовлень. Більшість компаній, які експортували свою продукцію до лютого 2022-го року, продовжують це робити.

Важливою перешкодою також є брак робочої сили. Втім, незважаючи на високий рівень невизначеності, більшість компаній оптимістично налаштовані щодо майбутнього розвитку. Вирішити проблему кадрового голоду має програма SkillsAlliance, започаткована урядом разом з міжнародними партнерами, що має на меті навчання та перенавчання дорослого населення.  Метою програми є забезпечення доступу до сучасних навчальних ресурсів та підтримка професійного розвитку людей, що допоможе їм адаптуватися до змін на ринку праці та зростаючих вимог сучасного світу.

Виробничі показники галузі легкої промисловості

За результатами опитування, у другому кварталі цього року ситуація в легкій промисловості погіршилася швидше, ніж у інших галузях. У серпні виробництво знизилося, бо лише 10% компаній повідомили про збільшення виробництва (раніше було 34%). Тим часом кількість компаній, що скоротили виробництво, зросла до 33% (раніше було 18%). Це показує, що все більше компаній мають труднощі в цій галузі.

Основні причини погіршення, як вже наголошувалося, – проблеми з електроенергією, брак робочої сили та нестабільний попит. Незважаючи на це, очікування щодо майбутнього залишаються відносно позитивними, хоча й нижчими, ніж у середньому по Україні.

Попит та реалізація

Попит на продукцію легкої промисловості впав. У серпні 36% компаній повідомили про зниження продажів (у липні було 11%). Це призвело до найнижчого рівня продажів з січня 2023 року. Лише 23% компаній повідомили про зростання продажів (раніше 38%). Більшість компаній мають проблеми з продажами. Хоча продажі впали, підприємства оптимістично налаштовані на майбутнє.

У серпні 41% бізнесів очікували зростання продажів, і лише 5% прогнозували падіння. Багато підприємств сподіваються на покращення ситуації. \ 8% компаній працюють на повну потужність, 31% – на 75-99% довоєнного рівня. Але в серпні 21% компаній працювали на 25% потужності через відключення електроенергії та нестабільні замовлення.

Експорт сектору

У серпні 2024 року трохи більше половини підприємств легкої промисловості були експортерами (61,7% по Україні). Більшість з них продовжували експортну діяльність, причому 76% експортували до війни і продовжували це робити протягом останніх 12 місяців (81% по країні). Жодна компанія не почала експортувати під час війни, а кожна четверта припинила експорт через втрату ринків або проблеми з логістикою, або ж через переорієнтацію на замовлення для ЗСУ.

Індекс змін експорту в легкій промисловості в серпні був від’ємним, що відображає тенденцію до зниження реалізації та виробництва. Це сталося через збільшення частки компаній, що повідомили про скорочення експорту (18%) та зменшення частки тих, у кого експорт зріс (23%). Частка компаній з незмінним експортом залишилася стабільною. Індекс змін експорту є волатильним через проблеми з електроенергією, складну логістику та нестабільний попит.

Очікування щодо зростання експорту в третьому кварталі 2024 року стали гіршими порівняно з другим кварталом. Тепер легка промисловість має гірші прогнози, ніж в середньому  по Україні. Це через те, що більше компаній повідомили про скорочення експорту у серпні. Однак 30% компаній все ще сподіваються на зростання експорту.

Підприємства легкої промисловості в основному експортують свої товари до ЄС через зміну логістичних маршрутів. Майже 94% товарів експортуються до єврозони, тоді як для всіх опитаних компаній цей показник становить 86%. До Молдови експортують значно менше товарів.

Нетарифні бар’єри для експорту

Опитування показало, що більшість експортерів легкої промисловості вважають нетарифні бар’єри помірними. Основні проблеми – черги на кордоні та тривале оформлення документів. Дві третини підприємств мають проблеми з митним контролем. Інші перешкоди – брак робочої сили через мобілізацію та виїзд співробітників, проблеми з електроенергією та зростання цін на сировину. Корупцію як перешкоду зазначили 20% компаній легкої промисловості, тоді як по Україні цей показник становить 6,1%.

Очікування та невизначеність

У серпні середній термін нових замовлень для підприємств легкої промисловості складав 7 місяців, що майже відповідає середньому показнику по Україні. Більшість підприємств мають замовлення на короткі періоди, а третина не має замовлень навіть на один місяць.

Фінансова ситуація в легкій промисловості залишається нестабільною через брак електрогенерації. У серпні 2024 року багато компаній оцінили ситуацію як задовільну, але менше оптимістичних, ніж у другому кварталі.

37% підприємств очікують покращення фінансової ситуації в наступні пів року, тоді як 59% вважають, що ситуація залишиться без змін. Рівень невизначеності залишається високим, і багато підприємств не можуть передбачити свою діяльність на найближчі два роки.

Дві третини підприємств планують залишатися на поточному рівні, а кожне четверте очікує розширення діяльності, що є більш оптимістичним показником порівняно із загальною ситуацією в країні.

Отже, наразі вітчизняна легка промисловість переживає нелегкі часи, зіткнувшись з численними викликами – передусім, браком електроенергії, робочої сили та зростанням цін на сировину. Продажі та експорт знизилися, і багато підприємств відчувають нестабільність. Однак, попри складнощі, деякі підприємства залишаються оптимістичними щодо майбутнього, сподіваючись на покращення в наступні шість місяців. Індустрія має потенціал для відновлення та зростання, але потребує вирішення поточних проблем і підтримки.

Тетяна Морараш