Майже рік працювали в укриттях: як лікарі Житомира рятують майбутнє України

У розпал війни, коли ракети розривають небо, а сирени повітряної тривоги стають моторошною колисковою, життя не зупиняється. Воно продовжується у найнесподіваніших місцях, навіть у підвалах, перетворених на пологові зали. Житомирський перинатальний центр яскравий приклад того, як українські медики продовжують виконувати свою місію, навіть під загрозою обстрілів.
Підвал, який раніше використовувався як склад, перетворився на укриття, а потім – на повноцінне пологове відділення. Лікарі та медсестри працювали цілодобово, приймаючи пологи під звуки вибухів та сирен.
Журналістка ІА “ФАКТ” Юлія Хоменко поспілкувалася із завідувачкою пологового відділення з індивідуальними та сімейними пологовими залами та операційною Мариною Тищенко та завідувачкою відділення неонатального догляду Майєю Смоляр про те, як змінилася їхня робота з початком повномасштабної війни.
Марина Юріївна, почнімо з самого початку. 24 лютого 2022 року. Як ви зустріли цей день? Чи був пологовий будинок готовий до такого повороту подій?
24 лютого… День, який перевернув наше життя з ніг на голову. Чесно кажучи, до такого підготуватися неможливо. Розум відмовлявся приймати те, що відбувалося. Вже у перші дні війни ми зрозуміли, що маємо діяти, тому відразу створили укриття в резервному підвальному приміщенні. Спочатку там були лише сидячі місця та кілька ліжок для лежачих пацієнтів, але вже на другий день стало зрозуміло, що повітряні тривоги можуть бути тривалими, підвал було переобладнано на повноцінне відділення з пологовими залами, післяпологовими палатами, реанімацією та операційною. Ми також підвели туди кисень, перенесли частину обладнання, зробили приймальне відділення… Фактично, створили міні-пологовий будинок під землею.
Наскільки я знаю, 1 березня пологовий будинок зазнав авіаудару. Як ви впоралися з наслідками та продовжили роботу?
Так, це був страшний день. Ми всі були в укритті, коли стався вибух. Здавалося, що сам будинок підстрибнув і опустився. Коли тривога закінчилася, ми піднялися наверх і побачили жахливу картину: вибиті вікна, пошкоджене обладнання… Наступного дня з’їхалося все місто, щоб допомогти нам. Волонтери, житомиряни, місцева влада – всі разом ми прибирали завали, закривали вікна. Ми не могли зупинитися і не працювати, адже медична допомога вагітним повинна надаватися постійно, тому продовжували працювати в укритті близько року, поки не відновили пошкоджені приміщення. Там були й пологи, і операції, навіть працювало відділення дитячої реанімації.
Виходить, були пологи прямо в укритті?
Аякже! І не тільки пологи, але й операції. До нас приїжджали жінки навіть з Київської області, бо у нас було відносно спокійно. Уявляєте, народжувати під звуки сирен… Але нічого, впоралися! Наші матусі – справжні героїні. Блекаути? Та це вже наша буденність! Але ми завжди готові. У нас є два великі генератори, акумуляторні лампи, все необхідне обладнання. Ми часто оперували та приймало пологи під час відключень світла.

Поговорімо про пацієнток. У якому віці найчастіше народжують жінки у вашому центрі?А чи вплинула війна на вікові особливості породіль?
Найчастіше до нас звертаються жінки віком від 20 до 35 років. Це такий золотий стандарт, можна сказати. Але, звісно, бувають і винятки. Є у нас і зовсім юні матусі, 15-17 років, і жінки, які народжують після 40. Кожна історія унікальна, кожна жінка має свої причини та обставини. З початком війни ми спостерігаємо збільшення кількості передчасних пологів. Стрес, переживання, нестабільність – все це, на жаль, позначається на здоров’ї жінок та їхніх малюків. Особливо складно жінкам, у яких чоловіки воюють і не можуть їх підтримати. Бували випадки, коли жінка, перебуваючи у нас, дізнавалася про смерть чоловіка на війні. На це страшно дивитися! Вагітні жінки плачуть і перебувають у тяжкому психологічному стані. Бували й такі випадки, коли жінки просять швидше народити, щоб потрапити на похорони чоловіка.

Ви згадували, що до Вас звертаються жінки з ускладненими вагітностями. Розкажіть про це детальніше.
Так, наш перинатальний центр спеціалізується на допомозі жінкам з ускладненими вагітностями та різними супутніми захворюваннями. Це можуть бути загрози викидня, високий тиск, відшарування плаценти, проблеми з розвитком плоду, порушення вуглеводного обміну… На жаль, війна та пов’язаний з нею стрес лише погіршують ситуацію, але ми робимо все можливе, щоб допомогти нашим пацієнткам та їхнім дітям. Звісно, стрес дає про себе знати. Багато жінок переживають важкі часи, тому збільшилася кількість передчасних пологів. Однак загалом, наші малюки народжуються такими ж міцними та здоровими, як і до війни. Український дух незламний, навіть у найменших.

Як війна вплинула на народжуваність у перинатальному центрі, та які тенденції спостерігаються у 2022 та 2023 роках?
У 2022 році у нас народилося 1 510 дітей, у 2023 році – 1 800 дітей. Хоча кількість народжених дітей у 2023 році збільшилася порівняно з 2022 роком, вона все ще нижча за довоєнний рівень 2021 року, коли народилося 2 250 дітей. Це свідчить про те, що кількість пацієнток зменшилася порівняно з довоєнним періодом, але спостерігається позитивна тенденція до збільшення народжуваності.
Майя Миронівна, тепер черга вашого відділення. Розкажіть нам про роботу відділення неонатального догляду. Чи бувають випадки, коли жінки відмовляються від дітей через війну?
На щастя, такі випадки поодинокі. За останні три роки ми зафіксували лише три відмови. Війна – це страшне випробування, яке приносить багато горя та страждань. Але навіть у таких умовах материнський інстинкт – це неймовірна сила. Наші пацієнтки – справжні героїні, які захищають своїх малюків навіть у найважчі часи. Вони розуміють, що діти – це наше майбутнє, наша надія. Наразі у нашому відділенні лежить така дитина, від якої відмовилася мама. Ми оточили її турботою та любов’ю, і сподіваємося, що незабаром вона знайде нову маму. Причини відмов від діток різні. Це пов’язано з важкими життєвими обставинами, спричиненими війною, або з особистими проблемами. Але ми не маємо права судити цих жінок, ми можемо лише надати їм необхідну підтримку та допомогу.

Житомирщина є одним з регіонів, де запрацював проєкт “Розширений скринінг новонароджених”. Розкажіть про нього детальніше.
З жовтня 2022 року на Житомирщині проводиться розширений неонатальний скринінг новонароджених, який дозволяє виявити 21 спадкове та вроджене захворювання. Розширений неонатальний скринінг – це справжній прорив у медицині, особливо в умовах війни, коли кожне збережене життя має ще більшу цінність. Розумію, що у батьків можуть виникати питання чи сумніви щодо скринінгу. Але хочу запевнити, що це безпечна та безболісна процедура, яка проводиться за допомогою кількох крапель крові, взятих з п’ятки малюка.

Результати обстеження допоможуть лікарям виявити можливі проблеми зі здоров’ям та вчасно вжити необхідних заходів. За рік вже обстежено понад 6500 дітей, що свідчить про активну участь батьків у програмі. Завдяки скринінгу вдалося виявити та розпочати лікування дітей з рідкісними хворобами, такими як фенілкетонурія, вроджений гіпотиреоз, галактоземія Дюарте, муковісцидоз, некетотична гіпергліцинемія та MCCC1. Усі пацієнти отримують необхідну медичну допомогу. У разі, якщо виявлено відхилення від нормальних показників, батьків проінформують про загрозу здоров’ю дитини для подальших досліджень чи призначення лікування експертами медико-генетичного центру.
Увесь процес неонатального скринінгу супроводжується та фіксується в електронній системі охорони здоровʼя: від реєстрації новонародженого та взяття зразків крові лікарем до обробки направлення лаборантом та фіксування діагностичного звіту за результатами досліджень.
Для проведення дослідження нам потрібно отримати від батьків письмову згоду, після цього лікар сформує пакет документів для відправки в лабораторію.