“Без змін у критерії визначення критичності підприємств справедливого балансу між економікою і мобілізацією не буде”: Максим Козицький про бронювання

Відповідальність за процес мобілізації в умовах війни передбачає непростий баланс між потребами Збройних Сил та забезпеченням стабільності економіки. Питання бронювання військовозобов’язаних працівників на критично важливих підприємствах в Україні залишається актуальним і часто викликає суперечки. Держава визначає низку підприємств та організацій як критично важливі, надаючи їм право на бронювання працівників. Однак процес визначення цих підприємств та самі критерії іноді спричиняють сумніви у прозорості та справедливості процедури.

Максим Козицький, начальник Львівської обласної військової адміністрації, висловив свої міркування щодо необхідності вдосконалення цього процесу та оновлення критеріїв для забезпечення балансу між мобілізаційними потребами та збереженням економічної стабільності.

Призупинення бронювання та звернення бізнес-асоціацій про його відновлення

За словами начальника Львівської обласної військової адміністрації, 8 жовтня 2024 року з’явилася інформація, що Кабінет Міністрів України прийняв рішення тимчасово зупинити процес бронювання військовозобов’язаних для проведення аудиту раніше ухвалених рішень щодо критично важливих підприємств. Як стало відомо з оприлюдненого урядом витягу з протоколу №103, Міністерство економіки, Міністерство оборони та інші залучені відомства отримали завдання підготувати та подати на розгляд Кабміну проєкт рішення. Це рішення має включати порядок перевірки обґрунтованості рішень про надання підприємствам статусу критичності, а також порядок анулювання відстрочок від призову у разі виявлення випадків необґрунтованого бронювання. До 15 листопада процес визначення критично важливих підприємств та подальшого бронювання військовозобов’язаних було призупинено.

Максим Козицький з подивом відзначив звернення бізнес-асоціацій до уряду з проханням відновити процес бронювання на рівні міністерств. На його думку, висновки, що спекуляції у визначенні підприємств критично важливими здійснювались насамперед на місцевому рівні, є непідтвердженими. Козицький наголошує, що буде цікаво ознайомитися з фактами, на яких ґрунтуються ці висновки, особливо без проведення аудиту. Він також вважає, що варто зосередитися на тому, що вже було прийнято та які механізми зараз діють, зокрема з огляду на постанову Кабміну №76.

Постанова Кабміну №76 та її роль у процесі бронювання

Постанова Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року визначає процедуру бронювання військовозобов’язаних у воєнний час для забезпечення потреб державних органів, критично важливих підприємств, установ, організацій та міжнародних структур, що мають значення для функціонування країни та її безпеки. Козицький зазначає, що в уряді вбачають проблеми у визначенні значної кількості підприємств як критично важливих, що впливає на мобілізацію військовозобов’язаних.

Він пояснює, що статус критичності підприємствам надається не на власний розсуд обласних військових адміністрацій чи органів центральної влади, а відповідно до чітких критеріїв, затверджених у постанові. Окрім цього, уряд передбачив перелік документів, які повинні подати підприємства для обґрунтування свого відповідності цим критеріям. Проте, за словами Козицького, деякі критерії є надто загальними та дозволяють деяким підприємствам скористатися цим на свою користь.

“Лише 22 жовтня 2024 року уряд передбачив юридичну можливість проводити перевірки та анульовувати статус критичності підприємств за ініціативи органу, що ухвалив рішення про критичність. Водночас змін у критерії уряд не вніс.

Однак без внесення змін у критерії визначення критичності підприємств, установ чи організацій жодний аудит не забезпечить справедливого рішення про критичність та балансу між економікою і мобілізацією”, – вважає Козицький.

Недоліки у визначенні статусу критичності

Козицький звертає увагу на певні недоліки в чинній постанові, які дозволяють підприємствам формально відповідати критеріям, навіть якщо їх реальний внесок у забезпечення критично важливих потреб є незначним. Наприклад, один з критеріїв – розмір середньої заробітної плати на підприємстві, яка не повинна бути нижчою за середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року. Це створює ситуацію, коли навіть підприємства з мінімальною кількістю працівників, які мають трохи вищу зарплату, можуть отримати статус критичного підприємства. Як наслідок, підприємства, що не виконують реальні критично важливі функції, отримують можливість бронювання своїх працівників.

Інший приклад – вимоги для підприємств, які забезпечують експлуатацію та обслуговування майна органів державної влади. Оскільки відсутнє нормативне визначення “експлуатації та комплексного обслуговування майна”, це може включати як мінімальні послуги, так і стратегічно важливі функції. Козицький підкреслює, що без конкретизації критеріїв, зокрема у постанові №76, проведення аудиту та досягнення справедливого балансу між потребами мобілізації та економіки буде складним.

22 жовтня 2024 року уряд ввів юридичну можливість для органів, що ухвалили рішення про надання статусу критично важливого підприємства, ініціювати перевірку цього статусу та анулювати його за необхідності. Проте жодних змін у самих критеріях Кабмін не вніс, і Козицький вважає, що без цього будь-який аудит не забезпечить досягнення справедливого рішення щодо статусу критичності та бронювання.

Позитивні аспекти бронювання для економіки

Козицький підкреслює, що, попри проблеми, бронювання має і позитивні аспекти для економіки. Можливість отримати статус критично важливого підприємства стала стимулом для багатьох бізнесів, які раніше працювали неофіційно, виходити з тіні та легалізуватись. За даними Державної податкової служби, середня зарплата в області значно зросла з кінця 2023 до середини 2024 року. Завдяки цьому зросли надходження до обласного бюджету, який частково спрямовується на підтримку оборонних потреб. Лише у Львівській області за дев’ять місяців 2024 року місцеві бюджети спрямували на оборонні видатки 2,38 мільярда гривень, з яких 830 мільйонів – з обласного бюджету.

“Однак, поки не будуть внесені зміни в постанову №76 з конкретизацією критеріїв, можливо, з підвищенням їх рівня, говорити про ефективність аудиту, справедливе бронювання та баланс між мобілізацією та економікою не доведеться.

Львівська ОВА у 2023-2024 роках чотири рази зверталася до уряду з питанням про необхідність внесення змін до цієї постанови та отримала запевнення, що пропозиції будуть розглянуті. Чекаємо.

Я не даремно згадав економіку. Можливість отримати статус критичності та бронювання працівників змусило бізнес, який працював у тіні чи сірій зоні, легалізуватися і сплачувати податки.

За даними ДПС, у грудні 2023 року середня зарплата в області становила 15 306 грн, а в червні 2024 року – 18 026 грн. Крім цього, вдалося зупинити зменшення кількості найманих працівників, що спостерігалося в грудні-січні.

Чому важлива офіційна зарплата? 73% дохідної частини обласного бюджету складаються з податку на доходи фізосіб. Нагадаю, що лише 15% ПДФО надходять до обласного бюджету, решта – це бюджети ОТГ та держбюджет.

Якщо говорити конкретніше, то за девʼять місяців 2024 року лише до обласного бюджету надійшли 2,67 млрд грн, що на 0,5 млрд грн більше порівняно з 2023 роком. Це не просто цифри, це підтримка наших Сил Оборони”, – зазначив Козицький.

Пошук балансу між економікою та мобілізацією

Максим Козицький наголошує на важливості пошуку справедливого балансу між потребами мобілізації та підтримкою економіки. Він згадує слова Президента України Володимира Зеленського, що для забезпечення одного військового необхідно шість платників податків. Тому для стійкості країни важливо, щоб мобілізація не призводила до економічного колапсу. Львівська обласна військова адміністрація неодноразово зверталася до уряду з проханням переглянути критерії та процедуру бронювання.

Козицький підкреслює, що громадськість очікує на чіткі й прозорі рішення від уряду, які забезпечать справедливий розподіл ресурсів між мобілізацією та економічними потребами, дозволяючи підтримувати обороноздатність і забезпечувати робочі місця та надходження до бюджету.