Міжнародний кримінальний суд: випробування тиском США та надії на справедливість для України

Міжнародний кримінальний суд — це перший постійний незалежний орган, створений для розслідування та притягнення до відповідальності за найтяжчі злочини, такі як геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Його унікальність полягає в здатності переслідувати винних незалежно від їхніх посад чи національної належності. Для України МКС став символом міжнародної підтримки в боротьбі за встановлення правди та справедливості у відповідь на російську агресію.

Візит прокурора МКС Каріма Хана у квітні 2022 року до Бучі став знаковою подією: «Україна є місцем злочину. Ми тут, тому що маємо розумні підстави вважати, що вчинялися злочини, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ми повинні пробити туман війни, щоб дістатися істини», — наголосив Хан. Ця заява підкреслила готовність Суду домагатися правосуддя та не допустити безкарності за скоєні злочини. Водночас МКС продовжує стикатися з політичним тиском, зокрема з боку США за президентства Дональда Трампа. Від початку його другого терміну відносини США з Міжнародним кримінальним судом стали особливо напруженими. Причиною конфлікту стало розслідування та видання ордерів на арешт ізраїльських високопосадовців, включно з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху та колишнім міністром оборони Йоавом Галантом. У відповідь Трамп підписав указ про запровадження санкцій проти МКС, назвавши його дії «безпідставними» та наголосивши, що Суд не має юрисдикції ані над США, ані над Ізраїлем. Це рішення викликало різку критику з боку МКС та міжнародної спільноти. Прикметно, що на цьому тижні Нетаньяху відвідав Вашингтон і назвав Трампа «найбільшим другом» Ізраїлю.

Стосунки США і МКС ніколи не були простими

Історія взаємин Сполучених Штатів Америки та Міжнародного кримінального суду є складною і суперечливою. Вона включає періоди співпраці, відкритого протистояння і дипломатичних маневрів. США офіційно не є учасником Римського статуту, що став правовою основою для створення МКС у 2002 році.

У 1998 році делегація США брала участь у переговорах щодо створення МКС. Однак Сполучені Штати виступали проти низки положень Римського статуту, зокрема можливості суду переслідувати військових та урядовців без згоди держави. Попри це, наприкінці президентства Білл Клінтон підписав Римський статут у 2000 році. Втім, документ так і не був ратифікований Конгресом. У 2002 році США офіційно відкликали свій підпис під цим документом. Адміністрація Буша була категорично проти юрисдикції МКС через побоювання, що американських військових можуть переслідувати за дії за кордоном. Конгрес навіть ухвалив так званий «Гаазький акт вторгнення» (Hague Invasion Act), який дозволяв використовувати військову силу для звільнення американців, заарештованих за рішенням МКС.

При президентові Бараку Обамі позиція США щодо МКС дещо пом’якшилася. Вашингтон почав надавати дипломатичну підтримку Суду у розслідуваннях злочинів у Судані та Лівії. Хоча США залишалися поза юрисдикцією МКС, адміністрація Обами визнала його важливу роль у забезпеченні міжнародної справедливості.

Конфронтація Трамп – МКС

За президентства Дональда Трампа відносини між США та Міжнародним кримінальним судом (МКС) досягли найнижчої точки. Основною причиною конфлікту стало розслідування, яке Суд ініціював у 2019 році щодо можливих воєнних злочинів, скоєних американськими військовими, співробітниками ЦРУ та союзниками США під час війни в Афганістані.

Прокуратура МКС під керівництвом головної прокурорки Фату Бенсуди заявила про намір розслідувати звинувачення у тортурах затриманих у секретних в’язницях ЦРУ, масових убивствах та нападах на цивільні об’єкти з боку американських військових. Це викликало обурення у Вашингтоні, адже США вважали, що Суд не має юрисдикції для розгляду таких справ, оскільки США не ратифікували Римський статут.

У червні 2020 року президент Дональд Трамп підписав указ, який дозволяв запровадити санкції проти посадовців МКС, причетних до розслідування афганської справи.

Мішенню санкцій стала Фату Бенсуда, генеральна прокурорка МКС. Як відповідальна за розслідування ймовірних злочинів, скоєних збройними силами США, афганськими силами національної безпеки та талібами під час війни в Афганістані, 2 вересня 2020 року вона потрапила до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США. Однак 2 квітня 2021 року її ім’я було виключено зі списку.

Адміністрація Трампа також закликала інші країни не співпрацювати з Судом у розслідуванні афганських подій. Державний секретар Майк Помпео назвав МКС «незаконною та політизованою установою».

Вашингтон наполягав, що розслідування порушує суверенітет США та підриває систему національного правосуддя. Трампова адміністрація заявляла, що американська судова система здатна самостійно розслідувати можливі правопорушення військових.

Санкції, що обмежують діяльність МКС

Друге президентство Трампа супроводжується новою хвилею конфронтації з Міжнародним кримінальним судом, оскільки адміністрація вжила заходів, спрямованих на обмеження діяльності суду, який розслідує ймовірні злочини, скоєні американськими військовими. Не ясно, чи оголосить адміністрація Трампа імена конкретних осіб, які потраплять під санкції, але представники МКС готові до того, що санкції можуть торкнутися високопосадовців суду, включаючи його головного прокурора Каріма Хана.

Зрозуміло, що дії адміністрації Трампа викликали гостру критику з боку правозахисних організацій та союзників США. Європейський Союз і правозахисні групи засудили санкції як втручання у незалежність міжнародного правосуддя. Сам МКС заявив, що не піддаватиметься зовнішньому тиску.

Санкції США не зупинили розслідування МКС. Водночас це спричинило суттєвий іміджевий удар по Сполучених Штатах як країні, яка раніше просувала ідею міжнародної справедливості. Після приходу до влади Джо Байдена у 2021 році санкції було скасовано, а США поступово відновили співпрацю з МКС. Зголом головний прокурор МКС Карім Хан фактично виключив Сполучені Штати з розслідування в Афганістані.

Реакція МКС і його держав-учасниць

Міжнародний кримінальний суд засудив видання Сполученими Штатами виконавчого наказу, спрямованого на накладення санкцій на своїх посадових осіб і заподіяння шкоди його незалежній і неупередженій судовій роботі. Суд заявив, що твердо підтримує свій персонал і зобов’язується продовжувати забезпечувати справедливість і надію мільйонам невинних жертв жорстокостей у всьому світі в усіх ситуаціях, що виникають перед ним. Ми закликаємо 125 держав-учасниць, громадянське суспільство та всі країни світу об’єднатися за справедливість і основні права людини, – така заява міститься на сайті МКС.

У відповіді на санкції Міжнародний кримінальний суд закликав своїх держав-членів протистояти цьому кроку, назвавши дії США спробою «завдати шкоди його незалежній та неупередженій судовій діяльності». Суд заявив: «Ми рішуче підтримуємо наш персонал і обіцяємо продовжувати надавати правосуддя та надію мільйонам невинних жертв жахливих злочинів по всьому світу», і закликав свої 125 держав-членів «стояти єдино» за правосуддя та права людини.

Світові лідери та правозахисні організації виступили на захист суду. Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував санкції, заявивши, що вони можуть «піддати небезпеці інституцію, яка повинна гарантувати, що диктатори цього світу не зможуть просто переслідувати людей і починати війни». Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що МКС дає «голос жертвам у всьому світі», і що він «повинен мати змогу вільно продовжувати боротьбу з глобальною безкарністю».

У Лондоні прес-секретар прем’єр-міністра Великої Британії, Кіра Стармера, сказав, що Британія підтримує незалежність МКС і не планує накладати санкції на його посадових осіб. У Женеві представник правозахисного відділу ООН Равіна Шамдасані заявила, що рішення Трампа має бути скасоване: «Ми глибоко шкодуємо з приводу санкцій, накладених на персонал суду, і закликаємо скасувати цей крок».

Як тиск США на МКС позначиться на Україні?

Санкції США проти Міжнародного кримінального суду можуть вплинути на Україну, особливо після того, як 1 січня 2025 року наша країна стала повноправним членом суду. З одного боку, це дозволяє Україні ефективно співпрацювати з МКС у розслідуванні злочинів, скоєних на її території, включаючи злочини, пов’язані з російською агресією. З іншого боку, санкції, накладені на суддів і прокурорів МКС, можуть призвести до політичного і фінансового тиску на сам суд, що ускладнить його діяльність. Водночас більшість держав-членів МКС, таких як країни Європейського Союзу, підтримують незалежність суду, що дає надію на збереження його функціональності. Для України це означає, що вона може продовжити активно взаємодіяти з МКС, навіть якщо США і далі здійснюватимуть тиск.