Коментарі юристів

Мобілізація жінок в умовах воєнного часу: юридичні питання

Третій рік війни в України привів до дуже гострого та чуттєвого питання – хто ж повинен підлягати під загальну мобілізацію та взагалі під обов’язкове проходження служби в лавах Збройних сил? Це повинні бути громадяни тільки окремих категорій, чи усе працездатне населення? Однак одним із найбільш болючих та обговорюваних питань є мобілізація жінок.

Вже понад два роки уряд та законодавчий орган «штормить» з цього приводу, чим викликає відповідну реакцію у громадян. За традицією, що склалась в нашій країні, жінки ніколи не проходили службу в збройних силах. Є лише перелік професій, які передбачають військове зобов’язання, наприклад, медичні працівники. Але це було настільки формально, і ніхто до цього не відносився серйозно. Однак воєнний час вніс свої корективи в життя і зараз питання про мобілізацію жінок та взагалі про військовий облік жінок стоїть дуже реально та актуально.

Як проходить мобілізація жінок в умовах воєнного часу, коментують юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.

Перш за все, в цьому питанні хотілось би згадати досвід зарубіжних країн. Військова служба в Ізраїлі для всіх жінок є обов’язковою, триває вона два роки на відміну від чоловіків, які служать два з половиною роки. При цьому від проходження служби можна відмовитись з релігійних переконань, але для громадянок цієї країни служба є справою честі. Призов жінок в армію Ізраїлю здійснюється з 1948 року – з часу заснування держави. Від початку жінки служили суто на тилових посадах медсестер, забезпечення та інших, але з 1995 року їм дозволено вступати до бойових підрозділів ізраїльської армії.

Першою країною – членом НАТО, в якій служба в армії є обов’язковою для обох статей, є Норвегія й зазначена норма діє в країні з 2015 року. При цьому жінки у віці від 19 до 44 років повинні проходити військову службу впродовж року-півтора, а у воєнний час чи при загрозі спалаху війни додатково держава може мобілізувати усіх працездатних жінок у віці до 55 років. Треба зазначити, що на службу зараз відбирають не всіх жінок, а десь приблизно до 15%.

У Швеції також немає гендерних обмежень щодо доступу до військової підготовки або служби в збройних силах. Ця норма діє в країні з 1989 року. Жінки можуть проходити службу в будь-якому роді війська та на будь-яких посадах, в тому числі й на бойових.

У Сполучених Штатах Америки служба в армії є добровільною. Треба зазначити, що держава всіляко заохочує громадян до проходження служби в армії, надаючи надалі при звільненні пільги для вступу на навчання, кредитування тощо. Отже, як і чоловіки, жінки не стають на військовий облік, але при бажанні можуть служити в армії.

Зараз в Україні згідно з останньою редакцією ст.  1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”:

“Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Ваучери на навчання: юристи пояснили, хто і як може скористатися державною підтримкою

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку”.

Отже, зараз взяттю на військовий облік як військовозобов’язані підлягають наступні категорії жінок:

  • придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком (при цьому придатність за станом здоров’я повинна бути визначена відповідною лікарською комісією, що означає необхідність жінки з’явитись для її проходження у встановленому порядку);
  • мають медичну або фармацевтичну спеціальність, при чому як за результатами отримання диплома у виші, так й професійно-технічну, передвищу (фельдшери, медсестри, лікарі тощо).

Щодо жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, то зазначений перелік містить в собі наступні спеціальності: хімія, хімічні технології та інженерія, біологія, харчові технології, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва, ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна тощо. При цьому спорідненим професіями, наприклад, є: професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, професіонали в галузі стоматології, наукові співробітники (стоматологія), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер), професіонали в галузі ветеринарної медицини, ветеринари, асистенти ветеринарів, допоміжний персонал у галузі ветеринарії, кухарі та інші.

Ще раз зазначимо, що дані категорії жінок беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням.

Таким чином, жінки певних професій – медики та фармацевти  наразі зобов’язані стати на військовий облік. Але, своєю чергою, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу у воєнний час тільки у добровільному порядку!

Для взяття на військовий облік жінка зобов’язана особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки   та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України. Після цього на неї будуть розповсюджуватись Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які, між іншим, зазначають, що призовники, військовозобов’язані та резервісти жінки повинні:

  • перебувати на військовому обліку: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
  • особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
  • звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Дарування нерухомості та авто: юридичні тонкощі та ризики в сучасних умовах

Найцікавішою в зазначеному сенсі є стаття 7  Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” яка зазначає, що по факту в реєстрі повинна міститись актуальна інформація щодо всіх персональних даних, в тому числі засоби зв’язку, відцифрований образ обличчя особи, відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України, відомості про сімейний стан, відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну, реквізити посвідчення водія, відомості про внутрішньо переміщену особу та інші.

Як бачимо, з постановою на військовий облік у зазначених категорій жінок виникає обов’язок повідомляти в ТЦК та СП фактично повну інформацію про своє життя – від укладання чи розірвання шлюбу та отримання водійського посвідчення, до інформації про виїзд за межі України. При чому усі строки, які встановленні для чоловіків військовозобов’язаних, повною мірою розповсюджуються також на жінок. Так, до 16 липня 2024 року мають оновити свої військово-облікові дані військовозобов’язані жінки. Оновлювати свою персональну інформацію їм можна так само, як і чоловікам: за допомогою мобільного застосунку “Резерв+”, через ТЦК або ЦНАП.

Також в повною мірою на військовозобов’язаних жінок розповсюджується адміністративний штраф за те, що вони не стануть на військовий облік, у сумі від 17 000 до 25 500 грн. Штраф може бути накладений протягом трьох місяців від моменту виявлення порушення, але не пізніше року від моменту вчинення.

Поки триває період обов’язкового уточнення персональних даних до 16 липня, в ТЦК та СП зазначають, що не будуть направляти на медичний огляд військовозобов’язаних жінок, які мають відстрочку від призову, вік понад 55 років, були заброньовані, а також тих, хто має дійсний військово-обліковий документ. Своєю чергою військовозобов’язані жінки, у яких немає дійсного військово-облікового документа або які отримують його вперше, все ж таки мають пройти ВЛК.

Нагадаємо, що відстрочку від призову згідно з законом мають наступні категорії жінок:

  • жінки на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,
  • жінки які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
  • жінки на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • опікун особи, визнаної судом недієздатною;
  • які мають чоловіка з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
  • які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи

Перелік  значно більший, але ми зазначили найбільш актуальні випадки.

Зараз йде багато пропозицій та закликів від чиновників, депутатів та військових про те, що мобілізувати необхідно всіх жінок з 18 до 60 років. Будемо сподіватися, що державним органам вистачить здорового глузду цього не робити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку