Діти війни

МОН планує збільшити кількість україномовних освітніх осередків за кордоном

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, мільйони українців були змушені покинути свої домівки, опинившись у різних куточках світу. Серед них – величезна кількість дітей шкільного віку, які разом із батьками шукали безпеки за кордоном. У цих умовах постало питання: як забезпечити їм якісну освіту рідною мовою та підтримати зв’язок із українською культурою?

Саме на вирішення цієї проблеми спрямована реформа Міжнародної української школи (МУШ), яку Міністерство освіти і науки України оголосило нещодавно. МУШ, створена ще у 2007 році, до цього часу була здебільшого дистанційною формою навчання, орієнтованою на дітей українських дипломатів і працівників закордонних компаній. Проте сьогоднішні реалії вимагають нових підходів і можливостей.

У планах реформи – суттєве розширення мережі україномовних освітніх закладів за кордоном. Якщо зараз у системі МУШ функціонує 42 осередки, то вже до 2026 року їх кількість планують збільшити до 100. Це дозволить охопити більшу кількість українських дітей, що перебувають за межами батьківщини, і допомогти їм отримати освіту рідною мовою, зберігаючи зв’язок із культурними цінностями та національною ідентичністю.

Новим завданням для Міжнародної української школи стане координація діяльності не лише власних центрів, але й суботніх та недільних шкіл, культурно-освітніх центрів, які існують у різних країнах світу. Це включає і підтримку навчальних закладів на тимчасово окупованих територіях України, де забезпечення доступу до україномовної освіти є особливо важливим у контексті збереження національної ідентичності.

Реформа передбачає не тільки кількісне розширення мережі закладів, а й значне підвищення якості освіти. Зокрема, першим кроком стане інвентаризація існуючої мережі шкіл та освітніх осередків. Протягом найближчих шести місяців буде проведено детальний аналіз потреб цих закладів, а також кількості учнів, що навчаються за програмою МУШ. Планується, що держава надаватиме таким закладам необхідні підручники, дидактичні матеріали, а також організовуватиме консультації для педагогів і батьків.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  У парламенті пропонують дозволити позбавляти батьківських прав після досягнення дитиною повноліття

З 1 вересня 2025 року буде визначено першу пілотну групу освітніх осередків, які візьмуть участь у новій програмі розвитку Міжнародної української школи. До цієї групи увійдуть заклади, що мають найбільші потреби та потенціал для розширення своєї діяльності. Вони стануть своєрідними «центрами передового досвіду», які поширюватимуть напрацювання і методики на інші школи та освітні осередки.

Особливо важливим є те, що реформа МУШ відбувається в контексті глобального збільшення числа українських дітей за кордоном. За даними Міністерства освіти, наразі близько 850 тисяч українських дітей перебувають у різних країнах світу, проте лише третина з них зберігає зв’язок з українською освітньою системою. Розширення мережі українських шкіл і освітніх центрів за кордоном сприятиме тому, щоб діти не втрачали зв’язок із батьківщиною, не відчували себе відірваними від рідної культури та мови.

Реформа також передбачає створення нових можливостей для професійного розвитку вчителів. Педагоги, які працюють у закордонних школах, зможуть проходити спеціальні навчальні курси, що допоможуть їм ефективніше викладати українською мовою та адаптувати навчальні програми до потреб учнів у різних країнах.

Одним із важливих аспектів реформи є інтеграція нових технологій у навчальний процес. Це дозволить забезпечити доступ до освіти дітям, які не можуть фізично відвідувати освітні центри через віддалене місцезнаходження або інші обставини. Впровадження сучасних дистанційних навчальних платформ сприятиме тому, щоб кожна дитина, незалежно від місця проживання, мала можливість отримати якісну освіту.

Важливо підкреслити, що Міжнародна українська школа не обмежується тільки освітньою діяльністю. Вона виконує також культурно-просвітницьку місію, допомагаючи українським дітям і їхнім родинам зберігати зв’язок із національними традиціями, вивчати історію та культуру своєї країни, брати участь у різноманітних культурних заходах. Це є надзвичайно важливим у контексті формування національної ідентичності та почуття належності до своєї батьківщини.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Жительку Тернопільщини, підозрювану у вбивстві свого малолітнього сина з інвалідністю, взяли під варту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку