Останнім часом чеські школи зіткнулися з небаченим викликом – інтеграцією десятків тисяч українських дітей, які вимушено переїхали до Чехії. Попри загальну підтримку українців серед чеського населення, реальність шкільного життя виявилася значно складнішою. Ситуація, яка склалася в деяких містах, стала критичною: місця у школах не вистачає, класи переповнені, вчителі працюють на межі своїх можливостей, а самі діти, часто не володіючи мовою, не можуть належним чином адаптуватися до нового середовища.
Чеські школи на межі перевантаження
Одним із міст, що відчуло найсильніший тиск через приплив українських біженців, є Млада-Болеслав. Це промислове місто вже давно було відомим серед іноземних робітників завдяки підприємствам, що тут розташовані. Але з початком війни кількість новоприбулих значно зросла. За офіційними даними, в місцевих школах навчається близько 5500 учнів, з яких понад 700 – українські діти. Ще більш тривожні цифри стосуються кількості іноземців загалом: майже кожен четвертий мешканець міста – іноземець, зокрема й українці.
За літо 2024 року до Млада-Болеслава приїхало ще дві сотні іноземців, серед яких 140 – діти з України. Через брак місць і неможливість розширення класів для українців, місцеві адміністрації прийняли рішення про їх інтеграцію в звичайні класи. Однак такий підхід породжує низку нових викликів для вчителів та чеських дітей.
Освітні виклики для вчителів та учнів
Інтеграція українських дітей у чеські школи стикається з численними проблемами, головна з яких – мовний бар’єр. Хоча деякі учні здатні швидко адаптуватися, розуміючи чеську мову або володіючи англійською, значна частина дітей не має таких можливостей. Це створює додаткове навантаження на вчителів, які змушені одночасно працювати з дітьми, що розмовляють різними мовами та мають різний рівень знань.
Одна з учительок у Млада-Болеславі поділилася своїм досвідом: «У моєму класі тридцять дітей, серед яких декілька українських учнів. Деякі діти розуміють чеську або можуть спілкуватися англійською, але є й ті, хто відмовляється долучатися до навчального процесу через мовний бар’єр. Нам часто доводиться просто доглядати за ними, доки їхні батьки на роботі. Приділяти увагу кожній дитині індивідуально, коли в класі так багато учнів, просто неможливо». Відсутність індивідуального підходу до кожної дитини стає однією з головних проблем, яка посилюється через переповнені класи.
Окремі класи для українців: тимчасове рішення або потреба?
На початку хвилі біженців, в 2022-2023 навчальних роках, у багатьох містах Чехії, зокрема в Млада-Болеславі та Коліні, дозволяли створювати окремі класи для українських дітей. Такі класи дозволяли зосередити ресурси на навчанні саме українських дітей, адаптуючи їх до чеської системи освіти. Однак у 2024-2025 навчальному році цю практику почали скасовувати, і в більшості шкіл українські діти тепер інтегровані у звичайні класи. Винятком стали лише деякі міста, як-от Плзень, де досі діють окремі класи, оскільки кожен дванадцятий учень тут – українець.
У Млада-Болеславі також діє філія однієї зі шкіл, яка працює як «українська школа». Тут навчається близько 200 учнів, але цього недостатньо, щоб покрити потреби всіх українських дітей у місті. Заступник мера Даніел Марек підкреслює: «Ми не можемо інтегрувати стільки дітей без шкоди для якості освіти. Якщо в класі буде по 35 учнів, це негативно вплине на всіх». Місто намагається знайти рішення для цієї проблеми, але для цього потрібні додаткові ресурси та час.
План розвитку інфраструктури освіти
Зрозумівши, що поточна ситуація не може тривати довго, влада Млада-Болеслава планує будівництво нової школи, яка зможе вмістити 540 дітей. Однак цей амбітний проєкт поки що лише на стадії планування, і навіть за найсприятливіших умов будівництво розпочнеться не раніше 2026 року, а перших учнів нова школа прийме лише у вересні 2028 року. До цього часу навантаження на чинні школи продовжуватиме зростати, особливо з урахуванням можливого прибуття нових хвиль біженців.
Соціальна інтеграція через освітню систему
Окрім суто освітніх проблем, є ще й соціальні аспекти інтеграції українських дітей. Багато з них зазнали психологічних травм через війну, що ускладнює їхню адаптацію в новому середовищі. Вчителі часто зазначають, що діти, які прибули з районів бойових дій, потребують додаткової психологічної підтримки, але через брак ресурсів школи не можуть надати належну допомогу.
Місцеві громади теж відчувають певний тиск через постійне прибуття нових біженців. Наприклад, багато українців оселяються в Млада-Болеславі через наявність родичів або знайомих, які вже проживають у місті. Це ще більше підсилює міграційний потік та збільшує кількість дітей, які потребують шкільного навчання.
Перспективи та виклики на майбутнє
Чеська освітня система, попри всі зусилля, перебуває на межі перевантаження. Інтеграція українських дітей вимагає не лише додаткових ресурсів, але й нових підходів до навчання. Мовні бар’єри, психологічні проблеми та обмежені можливості шкіл створюють умови, за яких забезпечити якісну освіту стає дедалі важче.
Нині чеський уряд розглядає варіанти збільшення фінансування шкільної інфраструктури та підготовки вчителів для роботи з дітьми, які не володіють чеською мовою. Проте вирішення цієї проблеми потребує часу, і в найближчі роки чеські школи продовжуватимуть працювати в умовах перевантаження.
Переповненість класів у чеських школах через масовий приплив українських дітей-біженців піднімає питання не лише про стан освіти, але й про ширші соціальні та економічні виклики, з якими стикається Чехія. Для того, щоб інтеграція українців у чеське суспільство пройшла успішно, необхідні зусилля як з боку освітніх установ, так і з боку державних органів, які мають забезпечити належну підтримку цій категорії дітей. Тільки через комплексний підхід можна знайти рішення, яке допоможе полегшити кризу в освітній системі Чехії і забезпечити якісне навчання для всіх учнів.
