Новий міграційний пакт від ЄС і рішуче “ні” від Польщі

Пакт передбачає комплексне регулювання питань міграції в Європейському Союзі, зокрема й питання допомоги тим країнам, що перебувають під особливим міграційним тиском.

Проти пакту проголосували три країни – Польща, Словаччина та Угорщина.

На сайті Ради ЄС повідомляється, що ця знакова реформа встановить низку правил, які допоможуть впорядковано керувати потоком біженців, створять уніфіковані процедури їх прийняття та забезпечать справедливий розподіл міграційного тягаря між державами-членами.

Європейська солідарність?

Основним концептом реформи є солідарність країн у розподілі міграційних потоків.

За задумом вона має посилити відповідальність держав, які досі майже не приймали біженців. Такий підхід, перш за все, повинен полегшити навантаження на країни, які традиційно приймають багато шукачів притулку з Середземного моря, –  Італію, Грецію та Іспанію.

Країна ЄС, на території якої вперше зареєстрована особа, може передавати біженців, які мають хороші шанси на отримання притулку, до інших держав-членів ЄС. Очікується, що найменше 30 тисяч осіб щорічно розподілятимуть по інших країнах. Міграційна реформа також передбачає, що країни ЄС у майбутньому зможуть обирати між прийомом шукачів притулку та наданням фінансової компенсації. Якщо держава, наприклад, Угорщина, відмовляється приймати біженців, вона має виплатити компенсацію або надіслати обладнання та персонал до країн-реципієнтів. Компенсація має становити 20 000 злотих євро на мігранта, якому відмовлено. Система компенсації наразі чітко не визначена законом і обговорюватиметься державами-членами в кожному окремому випадку. Якщо ж країна відчуває себе “перевантаженою”, вона може вимагати більшої підтримки і солідарності. Усі 27 країн спільно вирішують, чи є ситуація дійсно “кризовою”. Тож простору для політичних суперечок і спекуляцій тут достатньо.

Ідентифікація стане жорсткішою

Нові міграційні правила передбачають, що усі біженці після прибуття наземним, морським або повітряним шляхом будуть ідентифіковані протягом семи днів і зареєстровані в розширеній біометричній базі даних Eurodac. Сенс полягає в тому, щоб визначити, чи мігрант, якому було відмовлено, скажімо, в Греції, повторно подає заяву про надання притулку в Австрії, чи подорожує через кілька інших країн. Тоді такого шукача притулку буде легше депортувати до країни в’їзду, а звідти до країни походження.

Мігранти з країн, де відсоток успішних звернень за захистом становить менше 20 відсотків, будуть утримуватися на кордоні до дванадцяти тижнів. Їх планується розміщувати в приймальних таборах, які мають бути створені в Греції,  Італії, Мальті, Іспанії, Хорватії та на Кіпрі. Критики вже зазначають, що умови перебування в таких таборах будуть наближені до тюремних. Частина новоприбулих може бути відправлена назад до країни походження без подальших дій.

“Безпечні” небезпечні країни

З новими міграційними законами ЄС набуває більше простору у класифікації безпечних країн походження, куди можна депортувати біженців. У майбутньому навіть окремі частини країни можуть бути класифіковані як безпечні. Спостерігачі очікують, що частина Сирії підпаде під цю постанову і туди зможуть повертати більше людей.

Критика “солідарності”

Критики вважають пакт із питань притулку та міграції “розпродажем” європейських цінностей. Вони зазначають, що право на притулок знаходиться під загрозою, і мають побоювання, що саме найбільш вразливі люди будуть позбавлені захисту.

Найбільшими опонентами нового міграційного пакту є Польща та Угорщина, які виступають проти заходів “обов’язкової солідарності”.

Міністр фінансів польського уряду Анджей Доманський перед голосуванням заявив журналістам, що положення пакту недостатньо враховують співвідношення між відповідальністю та солідарністю. Зокрема й ігнорують специфіку країн, які межують, наприклад, з Білоруссю, та країн, які стикаються зі зростаючим тиском т.зв. гібридної війни.

Ще більш жорстко і категорично висловився з цього приводу прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск:

“Польща не прийматиме жодних мігрантів за міграційним пактом ЄС, Польща прийняла сотні тисяч мігрантів у зв’язку з російсько-українською війною, а також мігрантів з Білорусі. Польща стане бенефіціаром міграційного пакту”.

Як пише якісне польське видання “Газета Виборча”,  “пакт не зменшить кількість людей, які намагаються дістатися Європи. Це лише пропагандистська поступка європарламентської більшості радикальним правим перед червневими виборами до Європарламенту”.

Що далі?

Країни-члени ЄС відтепер мають два роки, щоб запровадити нові закони і побудувати центри притулку на кордонах. Країни, які прийняли найбільше біженців в Європі, зокрема Німеччина, зможуть відчути полегшення в майбутньому. Однак наразі багато питань залишаються відкритими й обговорюються в робочих групах. Серед них питання про те, що відбуватиметься з людьми, яких “відхилили” на зовнішніх кордонах ЄС, хто керуватиме приймальними таборами і якими механізмами можна буде забезпечити пропорційну участь усіх держав.

Більшість норм почне діяти лише з 2026 року.