Особливості прийняття спадщини в умовах воєнного стану для тих, хто проживає в Україні та за кордоном. Ч. 1

Справді намітилася тенденція, за якої все більше людей зараз стикаються з питанням прийняття спадщини. Розглянемо з початку нормативну частину питання, а потім перейдемо до суто практичної. Для більш правильного розуміння термінології хочемо зазначити, що “спадкодавець” – це особа яка померла та залишила по собі майно у спадок, а “спадкоємець” – це особа яка має право на отримання спадщини. Відповідно до частини 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Як випливає з норми даної статті, спадщина не надається насильно та не є обов’язковою.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про бажання прийняття спадщини. Вона подається спадкоємцем особисто. Ось тут є головний нюанс. Під “проживанням” у такому випадку розуміється саме той факт, що особа, яка є спадкоємцем на час смерті, зареєстрована за місцем проживання разом зі спадкодавцем. Варіант, при якому спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем, але не був зареєстрований разом з ним, зустрічається на практиці дуже часто. Наприклад, донька останні пів року доглядала тяжко хвору матір та мешкала разом з нею постійно, у зв’язку з характером хвороби, хоча була зареєстрована за іншою адресою. Донька вважала що прийняла спадщину, а насправді – ні. Що саме робити в цьому випадку ми розглянемо трохи пізніше.

Згідно з частиною 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, що починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до вимог ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого законодавством, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв. І ось саме з цього моменту починається усе найцікавіше, те, що відбувається останні два роки в цьому питанні.

Після введення воєнного стану по всій території України Кабінет Міністрів України постановою “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р. визначив деякі особливості реалізації спадкоємцями свого права на спадкування. Пунктом 3 постанови було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.. Про цей факт є навіть інформація на сайті Нотаріальної палати України за посиланням – https://npu.ua/news/notar-vs/ Багато громадян, отримавши цю інформацію на початку 2022 року заспокоїлись та вирішили, що процедуру оформлення спадщини після смерті близької людини зможуть розпочати лише після завершення воєнного стану, але в нашій країні все так просто не буває. 29 червня 2022 року почали діяти нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану, запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану”. Тепер перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. При цьому свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. На практиці це означає, що зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття скасували, а до визначеного Цивільним кодексом України шестимісячного строку додали чотири місяці за умови, якщо воєнний стан не буде скасовано до того часу. Тобто, в практичній площині до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додалося ще 4 (чотири) місяці, і загалом стало 10 місяців. Однак Верховний Суд зазначив про незаконність додаткового чотирьох місячного строку на прийняття спадщини. Отже, з 19 червня 2023 року всі питання, пов’язані зі спадщиною, потрібно знову розв’язувати протягом шести місяців, як було до війни, а не десяти місяців.

Таким чином, хоча зараз в країні і продовжує діяти воєнний стан, але строк на прийняття спадщини залишається саме таким як і в мирний час – шість місяців!

Для чого ми так детально роз’яснюємо правила прийняття спадщини за минулі два роки? Саме тому, що від цієї інформації залежить той факт, чи прийняла особа спадщину у встановлені законом строки (6 або 10 місяців), чи не прийняла, бо менш ніж за півтора року правила спадкування змінились три рази. Якщо так сталося, що у зв’язку з необізнаністю або невірно отриманою інформацією ви все ж таки пропустили строк на прийняття спадщини, то необхідно буде обґрунтувати поважні причини пропуску строку та підтвердити це документально. Головне, що треба пам’ятати на даний час, це те що у разі якщо спадкоємець не був зареєстрований разом зі спадкодавцем на час смерті останнього, то йому потрібно у шестимісячний термін звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Текст самої заяви при цьому складає безпосередньо нотаріус.

Раніше місцем відкриття спадщини вважалось останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця було невідоме, місцем відкриття спадщини вважалось місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місце перебування основної частини рухомого майна. Саме за цим принципом громадяни йшли до відповідного нотаріуса. Батько мешкав та помер в Києві – йдемо до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, мати померла мешкаючи в Полтавському районі Полтавської області – йдемо до Полтавської районної нотаріальної контори. Однак 22 травня 2023 року набрав чинності Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”, який вніс суттєві зміни. Тепер місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, тепер якщо батько мешкав та помер в Києві, нічого не заважає донці, яка мешкає у Львові звернутись з відповідною заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу.

З прийняттям спадщини на території України все більш-менш зрозуміло, а ось що робити тим, хто у зв’язку з воєнними діями знаходиться поза межами України?

Найпростіший спосіб, який з’явився саме з 22 травня 2023 року у зв’язку зі змінами в законодавстві – це на день чи два заїхати до будь-якої західної частини нашої країни, вибрати місто де є найбільше нотаріусів та звернутись до першого нотаріуса, який сподобається, подавши йому заяву про прийняття спадщини. Але потрібно пам’ятати що, при собі обов’язково потрібно мати свідоцтво про смерть спадкодавця. Чому рекомендуємо міста з найбільшою кількістю нотаріусів? Бо нотаріуси теж люди, вони хворіють, ходять у відпустку, мають свій обсяг навантаженості, відвідують курси підвищення кваліфікації. Тому, якщо нотаріусів декілька і один у відпустці, а другий хворіє, то третій точно зможе вам допомогти.

Якщо з якихось причин це не можливо, тут є трохи більш складний механізм, але все одно дієвий, який допоможе уникнути пропуску строку на прийняття спадщини. Знаходячись за кордоном оформити заяву про прийняття спадщини можливо двома шляхами. Перший – в закордонній дипломатичній установі – консульстві або дипломатичній установі, другий – у місцевого нотаріуса.

Щодо заяви про прийняття спадщини консульством. Головне те що вона буде чинною на території України без жодних додаткових процедур, так як би ви її оформили у нотаріуса в Україні. Посвідчення заяви про прийняття спадщини консульством (або дипломатичним представництвом) за кордоном України відбувається в порядку та за правилами чинного законодавства України.

Щодо заяви про прийняття спадщини виданої місцевим іноземним нотаріусом, то такі заяви посвідчуються нотаріусами іноземної держави за законодавством саме іноземної держави. Згідно зі статтею 13 Закону України „Про міжнародне приватне право” документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

В цей час на території України можливі два способи легалізації документів: консульська легалізація та апостиль.
Апостиль – це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961 рік). Перелік країн, які визнають “Апостиль” містить в собі зараз 125 країн світу, наприклад такі як Канада, Норвегія, Румунія, Чехія, Словаччина, Франція, Хорватія, Чорногорія та багато інших європейських країн. Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції. Оформлену таким чином заяву про прийняття спадщини за кордоном можна направити поштовою службою нотаріусу в Україну.

Інший, найбільш вірний варіант, аби мати можливість оформити спадкування належним чином не в’їжджаючи на територію України – це оформити відразу разом із заявою про прийняття спадщини на когось із рідних або друзів довіреність на оформлення спадщини. Саме така довіреність допоможе довести процес отримання спадщини до логічного завершення та мати правовстановлюючі документи на спадкове майно на ваше ім’я, а от же і вільно розпоряджатись ним, що вкрай важливо в даний непростий час.
Річ у тому, що у Цивільному кодексі встановлений обов’язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Раніше, на практиці, це означало, що в принципі достатньо було подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а ось самі документи оформити коли-небудь, коли будуть час та натхнення. Іноді до громадян і час і натхнення не приходили не тільки роками, а й десятиріччями.

Все змінилось несподівано і як завжди – звідки не чекали. Постановою Верховного Суду було зроблено правовий висновок, суть якого коротко зводиться до того, що у випадку якщо спадкоємець довго не отримував свідоцтво про право на спадщину (кінцевий документ в процедурі спадкування) і в цей час так трапилось, що його права порушили і він вже не спадкоємець і не може отримати у власність спадкове майно, то і до суду вже може навіть не ходити – сам винен, потрібно було документи оформлювати завчасно.

Продовження читайте в нашому наступному матеріалі.