В сучасній Україні підприємці стикаються не лише з економічними труднощами, але й з постійним тиском з боку правоохоронних органів, що стає однією з головних перепон для розвитку бізнесу. Регулярні перевірки, обшуки, арешти майна, блокування банківських рахунків та їх відстеження, підвищення податкового тиску – ці дії, на перший погляд, спрямовані на захист економіки, але на практиці часто ведуть до повного паралічу підприємницької діяльності.
Правоохоронці використовують широкий арсенал методів для тиску на бізнес, змушуючи власників витрачати ресурси на боротьбу за виживання, замість розвитку своїх компаній. Відстеження фінансових операцій та рахунків, безкінечні допити, конфіскації обладнання та блокування оборотних коштів стають не винятками, а повсякденною реальністю для багатьох підприємців. Усе це призводить до масового закриття бізнесів, втрати робочих місць та серйозного погіршення інвестиційного клімату країни, що відштовхує як внутрішніх, так і міжнародних інвесторів.
Тиск правоохоронців залишається топовою скаргою бізнесу
Зараз підприємці стикаються з великими проблемами, що перешкоджають відновленню та зростанню бізнесу: нестабільність внутрішньої ситуації, непередбачувані дії уряду, які можуть негативно вплинути на бізнес-середовище, дефіцит кваліфікованої робочої сили та низький рівень платоспроможності споживачів на внутрішньому ринку. Ці фактори створюють серйозні виклики для бізнесменів, які прагнуть стабільності та передбачуваності для розвитку своїх компаній.
Однак надто болючим був і залишається надмірний тиск з боку правоохоронних органів, який здійснюється навіть у надзвичайно складний воєнний час, коли підприємці й так намагаються виживати в умовах економічної кризи. Замість того, щоб підтримувати бізнес у цей критичний момент, влада діє в протилежному напрямку. Такі дії лише ускладнюють функціонування підприємств, що відіграють ключову роль у збереженні робочих місць та підтримці економіки під час війни.
За даними останнього звіту Ради бізнес-омбудсмена, у першому кварталі 2024 року скарги на дії силовиків знову опинилися на перших місцях серед претензій підприємців. Згідно зі звітом, скарги на дії силових структур не тільки не зменшилися, але й зберігаються на стабільно високому рівні. 14% усіх скарг підприємців стосуються саме неправомірних дій із боку поліції, прокуратури та Бюро економічної безпеки (БЕБ). Понад 300 звернень до бізнес-омбудсмена — і майже кожне шосте з них стосується тиску на бізнес.
Тиск на бізнес у вигляді численних перевірок, затримань, блокування рахунків та рейдерських захоплень став системною проблемою. Підприємці стикаються з тим, що правоохоронці використовують свої повноваження для переслідування бізнесу, часто з порушенням законодавства. Показові випадки тиску на великі компанії та середні підприємства лише підтверджують тенденцію — чим більший і прибутковіший бізнес, тим більше ризиків для його діяльності.
У 2024 році, незважаючи на численні реформи та ініціативи, таких як нові параметри для поділу бізнесу на “білий” та “сірий”, вигаданих Данилою Гетманцевим, головна проблема полягає в тому, що правоохоронні органи не мають достатнього контролю та відповідальності за свої дії. Хоча Бюро економічної безпеки реформується, правоохоронці, зокрема СБУ та прокуратура, продовжують виконувати економічні справи, що створює дублювання функцій і додаткові можливості для зловживань.
Постійні перевірки та кримінальні справи змушують підприємців витрачати ресурси не на розвиток компанії, а на юридичну підтримку і захист своїх інтересів у судах. При цьому багато підприємств змушені діяти в умовах постійного стресу через можливі конфіскації майна, блокування рахунків та інші дії з боку силовиків. Це не лише погіршує роботу підприємств, але й руйнує довіру до системи. А головне — створює штучні бар’єри для залучення іноземних інвестицій, адже міжнародні партнери не бажають працювати у країні, де немає гарантій для бізнесу.
Зокрема, у першому кварталі 2024 року правопорушення з боку правоохоронців, як наприклад вимагання хабарів або рейдерські атаки, були частими причинами для звернень до бізнес-омбудсмена. Інвестори бояться втратити гроші, а українські підприємці — стабільність бізнесу.
Кримінальні справи проти бізнесу: статистика, що вражає
Правоохоронці в Україні знайшли для себе зручний інструмент тиску на підприємців — кримінальні провадження, які часто є безпідставними. Майже 20% справ проти бізнесу не мають жодної правової підстави. Це означає, що підприємці змушені витрачати величезні ресурси на боротьбу з неправомірними діями з боку правоохоронців, що блокує розвиток бізнесу, відлякує інвесторів і підриває довіру до системи.
У січні 2024 року Президент України намагався вирішити проблему своїм указом, затвердивши рішення Ради національної безпеки і оборони про невідкладні заходи щодо забезпечення економічної безпеки під час воєнного стану. Однією з головних ініціатив було запровадження мораторію на перевірки бізнесу правоохоронними органами. Однак, як показує практика, цей захід мав обмежений і тимчасовий ефект.
Згідно зі звітом Офісу Генерального прокурора після завершення тримісячного мораторію, 77% кримінальних проваджень, пов’язаних із господарською діяльністю, не доходять до суду. Це майже 5000 справ, які фактично залишаються без результату, але при цьому продовжують блокувати роботу бізнесу. Так, за 1218 проваджень було ухвалено рішення про їх закриття через відсутність доказів. Іншими словами, ці справи взагалі не мали під собою реальних підстав, що свідчить про глибоку системну проблему в правоохоронних органах.
Кримінальні провадження — це не просто цифри. Це реальні підприємства, які втрачають прибутки, не можуть розвиватися, змушені скорочувати персонал або навіть припиняти діяльність. Водночас правоохоронці продовжують використовувати весь арсенал інструментів тиску: обшуки, арешти банківських рахунків, вилучення майна. Часто це відбувається у справах, де взагалі не висунуто підозр. Таким чином, бізнес фактично паралізується без будь-яких надій на захист.
Законодавчі нововведення: шлях до безкарності
Наприкінці 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон, який скасовує часові обмеження на розслідування кримінальних проваджень. Раніше слідчі мали лише 12 місяців для розслідування нетяжких злочинів і 18 місяців для тяжких. Тепер це обмеження зняте, що дозволяє слідчим і далі розтягувати провадження на роки, проводячи безкінечні обшуки, вилучення майна та блокування рахунків.
Це створює ситуацію, коли бізнес перебуває у постійному стані невизначеності та страху перед майбутнім. Підприємці не можуть планувати свій розвиток, адже будь-якої миті правоохоронці можуть прийти з новими перевірками або викликами на допити. Більше того, процесуальні дії часто затягуються без будь-якого прогресу. Це призводить до того, що справи не передаються до суду, але і не закриваються, залишаючи бізнес у пастці постійних юридичних маніпуляцій.
Бюрократія та корупція
Окрім процесуальних проблем, український бізнес стикається ще й із корупцією серед правоохоронців. Як свідчить юридична практика, обшуки та арешти часто використовуються як інструмент для вимагання хабарів. Дозволи на обшук або арешт майна, як правило, надаються судами без належної перевірки, що робить підприємців вразливими до маніпуляцій з боку слідчих.
Більше того, підприємці скаржаться на незаконне вилучення майна, яке потім не повертається. Це стосується документів, техніки, транспорту та грошових коштів. Без цього майна бізнес не може працювати, що створює додатковий тиск на підприємців і змушує їх шукати «неконфліктні» рішення зі слідчими.
Як подолати проблему
Одним із можливих рішень проблем бізнесу є встановлення чітких законодавчих обмежень щодо дій правоохоронних органів у економічних справах. Зараз законодавство залишається занадто розмитим, що дозволяє силовикам використовувати свої повноваження на власний розсуд. Також необхідно забезпечити повноцінне реформування БЕБ, щоб цей орган отримав монополію на розслідування економічних злочинів, а інші силові структури втратили можливість втручатися у бізнес-середовище.
Іншою важливою складовою є захист прав підприємців у судовій системі. Наразі більшість підприємств не мають можливості оперативно захищати свої інтереси через затягування процесів. Це лише сприяє подальшому зловживанню правами з боку силовиків. У зв’язку з цим слід посилити судовий контроль – суди повинні ретельно перевіряти клопотання про обшуки та арешти майна, щоб уникати формальних і незаконних рішень.
Також необхідно запровадити реальний контроль за діями правоохоронних органів. Незалежні інституції мають отримати повноваження контролювати дії слідчих і прокурорів, щоб зменшити кількість безпідставних кримінальних проваджень.
Не менш важливим є повернення часових обмежень на розслідування. Необхідно відновити строки для розслідувань, щоб підприємці могли розуміти, скільки часу може тривати провадження, і мати визначеність щодо своєї діяльності.
Крім того, слід запровадити прозорість у взаємодії з правоохоронцями. Підприємці мають отримувати доступ до інформації про стан розслідувань, щоб уникати невизначеності та затягування процесів. Водночас дуже важливим кроком є підвищення відповідальності слідчих і прокурорів. За неправомірні дії співробітники правоохоронних органів мають нести реальну відповідальність, щоб уникнути зловживань владою.
На жаль, на поточному етапі ухвалені законодавчі зміни не матимуть суттєвого впливу на зменшення тиску на бізнес. Причина цього криється у відсутності у влади реальної політичної волі до ефективного реформування не лише Бюро економічної безпеки, а й усієї правоохоронної системи. Без фундаментальних змін у підходах до здійснення правоохоронної діяльності, нові закони та ініціативи ризикують залишитися лише на папері, не вплинувши на щоденне життя українських підприємців.
Отже, попри численні реформи та законодавчі зміни, ситуація з тиском на бізнес у 2024 році залишається критичною. Без реальних змін у діяльності правоохоронної системи, законодавчих змін і посилення контролю за діяльністю правоохоронців підприємці будуть і далі страждати від безпідставних кримінальних проваджень та корупції. Бізнес-клімат в Україні не покращиться без чіткої та прозорої правової системи, яка забезпечить захист прав підприємців. При цьому для справжньої зміни ситуації потрібні не лише законодавчі ініціативи, а й активні дії на всіх рівнях влади, спрямовані на зменшення свавілля та забезпечення захисту прав бізнесу. Тільки тоді можна буде сподіватися на покращення бізнес-клімату та відновлення довіри як з боку українських підприємців, так і з боку міжнародних інвесторів.
Якщо не застосувати необхідні заходи, українські бізнесмени продовжать масово закривати свої підприємства всередині країни та перевозити їх за кордон, що сприятиме розвитку економік інших держав. Без створення сприятливого бізнес-клімату та захисту від незаконного тиску з боку правоохоронних органів, підприємці шукатимуть безпечніші умови для ведення своєї діяльності в сусідніх країнах або на міжнародних ринках. Втрата підприємств, інвестицій і робочих місць всередині України призведе до подальшого ослаблення і так вже надто слабкої національної економіки, підриваючи її конкурентоспроможність і можливості для відновлення після війни.
Оксана Іщенко
