Покликання чи самопожертва: чому освітяни завжди залишаються за бортом економічного прогресу

В Україні освітянське покликання дедалі більше нагадує самопожертву. У той час як IT-спеціалісти та працівники торгівлі стають головними вигодоотримувачами бодай від помірного економічного зростання, вчителі та викладачі залишаються на узбіччі. Реальні зарплати в освітній сфері впали майже на 20% за три роки, перетворюючи тих, хто навчає майбутнє покоління, на заручників системи, яка їх не цінує. Чому країна, що декларує прагнення до європейських стандартів, відвертається від тих, хто творить її інтелектуальний фундамент? Це питання дедалі більше хвилює освітян, які змушені відповідати зростаючим вимогам МОН і одночасно шукати додаткові джерела заробітку, щоб забезпечити свої сім’ї.

У мінусах освіта та мистецтво

Оприлюднений НБУ аналіз змін реальної зарплати за видами економічної діяльності лише підкреслює цю проблему. Гістограма наочно демонструє, що освітяни постраждали найбільше, адже їхні доходи скоротилися майже на 20%. Для порівняння, зарплати в ІТ-сфері зросли майже на 50%, у торгівлі та фінансах також зафіксовано суттєве підвищення. В середньому ж зарплати зросли на 7,2%, але нерівномірність цього зростання очевидна.

Про що свідчить така ситуація? Про те, що держава пріоритезує галузі, які приносять швидкий економічний ефект, залишаючи соціально важливі сфери, зокрема й освіту, без належної підтримки. Це не лише підриває мотивацію вчителів, а й створює ризики для якості освіти, яка є основою довгострокового розвитку країни.

Зарплати в Україні продовжують зростати швидкими темпами, головним чином через нестачу працівників у багатьох сферах. За даними Держстату, у третьому кварталі 2024 року середні номінальні зарплати піднялися на 22,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а реальні зарплати (з урахуванням інфляції) зросли на 14,2%.

Цікаво, що в більшості галузей, окрім освіти та мистецтва, рівень реальних зарплат перевищив показники третього кварталу 2021 року, тобто часів до повномасштабного вторгнення. Це свідчить про те, що попит на працівників у ключових сферах економіки стимулює підвищення зарплат, навіть попри складну економічну ситуацію.

Більш того, непрямі дані свідчать, що ця тенденція продовжилася й у четвертому кварталі 2024 року. Це вказує на те, що дефіцит робочої сили залишається сильним драйвером для подальшого зростання доходів українців у багатьох секторах. Але при цьому сфери освіти та культури продовжують відставати, що підкреслює нерівномірність економічного розвитку та уваги до соціально важливих галузей.

Як коливаються доходи українців під впливом інфляції

Таким чином, аналіз реальних змін у доходах населення вказує на серйозну нерівномірність у підході до розвитку різних галузей економіки. У цьому контексті важливо звернути увагу на динаміку доходів населення в реальному вимірі, яку ілюструє представлений графік.

Він показує, як змінилися доходи населення в реальному вимірі, тобто з урахуванням інфляції. На ньому можна побачити кілька ключових показників:

• Середня пенсія коливається досить стабільно, з невеликими змінами. Це свідчить про відносну стабільність виплат пенсіонерам, хоча помітні деякі зниження в окремі періоди.
• Зарплата ПФУ (фонду соціального страхування) має значні коливання. Це може бути пов’язано зі змінами в зайнятості та економічних умовах.
• ЄСВ (єдиний соціальний внесок) відображає надходження від роботодавців. Загальний ЄСВ і його частина від приватного сектору показують значні падіння під час кризових періодів, але згодом демонструють відновлення.
• ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) також має схожий тренд, але його коливання більш виражені. Це може бути наслідком змін у рівні доходів населення.

Загалом, графік показує, як доходи населення реагували на економічні виклики, зокрема кризи, що спостерігалися у 2022-2024 роках. Важливо відзначити, що, незважаючи на труднощі, є тенденції до стабілізації в окремих періодах.

Середня зарплата зростає, але не у всіх

Графік за даними платформи Work.ua також підтверджує стабільне зростання середньої зарплати в Україні протягом року, із приростом +18%. Тренд свідчить про покращення економічної ситуації та зростання попиту на робочу силу. Однак це підвищення, як ми вже переконалися, є нерівномірним між секторами, і важливо враховувати, що реальний вплив на купівельну спроможність залежить від рівня інфляції.

На Work.ua ми також можемо побачити і середню зарплату в категорії “Освіта, наука”. За останні три місяці вона складає 19 тисяч грн. Щоправда, не всі вакансії, віднесені платформою до цієї категорії є, дійсно, освітянськими. Тут можна побачити і автора студентських робіт із зарплатою у 20 тисяч грн і менеджера вступних занять за ту ж суму, тож загальна картина щодо зарплати є дещо викривленою.

Скільки отримує типовий освітянин

Якщо ж взяти об’єктивні цифри зарплат за Єдиною тарифною сіткою, то зарплата типового освітянина, – візьмемо доцента вишу, – формується так.

У 2024 році оклад доцента за 19-й тарифний розряд відповідно до ЄТС складає 10 927 грн. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36, заробітна плата підвищилася на 11%, отже сума окладу склала 12 128,97 грн (10 927 грн × 1,11).

Якщо доцент має науковий ступінь кандидата наук, то до його заробітної плати додається доплата у розмірі 15% від окладу. У цьому випадку доплата за науковий ступінь складає 1 819,35 грн (12 128,97 грн × 0,15).

Крім того, за вчене звання доцента передбачена доплата в розмірі 25% від окладу, що становить 3 032,24 грн (12 128,97 грн × 0,25). Також до зарплати додається доплата за стаж роботи (хай це буде 14 років) у розмірі 20% від окладу, що становить 2 425,79 грн (12 128,97 грн × 0,20).

Загальна сума нарахованої заробітної плати доцента з науковим ступенем кандидата наук після всіх доплат складає 19 406,35 грн (12 128,97 грн + 1 819,35 грн + 3 032,24 грн + 2 425,79 грн).

Після вирахування податків — ПДФО (18%) та військового збору (5%) — загальна сума до виплати становить 14 945,89 грн. Це, безумовно, не та сума, яка може забезпечити гідний рівень життя в умовах постійної інфляції та економічних труднощів. Хочеться уникнути перерахунку цієї мізерної суми у валюту Євросоюзу, але за актуальним курсом отримуємо лише 343,03 євро. Така цифра яскраво свідчить про недооціненість праці освітян, про те, як зарплати в цій сфері значно відстають від реальних потреб, а також про те, наскільки держава ігнорує важливість їхньої праці для розвитку суспільства в майбутньому.