Українські біженці

Повернення українських біженців може завдати суттєвої шкоди економіці Східної Європи

Українські біженці зробили вагомий внесок у розвиток економік європейських країн, які прийняли їх у період війни. Ця хвиля міграції не лише стала викликом, але й принесла численні вигоди для країн, таких як Польща, Чехія, Угорщина та інших. Завдяки українським працівникам ці економіки змогли подолати дефіцит робочої сили, підтримати економічне зростання та навіть знизити рівень безробіття до історичних мінімумів. Проте перспективи повернення українців до своєї країни після завершення війни ставлять нові проблеми для економіки Східної Європи, які стали значною мірою залежними від цієї робочої сили.

Внесок українських біженців в економіку Європи

“Країни Східної Європи постійно стикаються з різними економічними викликами. Для цих держав може додатися ще одна проблема, якщо в Україні буде досягнуто миру, – жорсткий ринок праці та збільшення інфляції через повернення біженців додому”, – пише Reuters.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад 4,3 мільйона українців знайшли притулок у країнах Європейського Союзу. За даними Євростату, найбільша частка біженців припала на Польщу (22%) та Чехію (9%).

“Частина економічного успіху в багатьох країнах пов’язана з українцями, які переїхали туди за останні два роки. Зараз, коли війна, сподіваюся, закінчиться, звичайно, є велика ймовірність, що ці люди повернуться в Україну і залишать прогалину на ринках праці, таких як у Празі, Братиславі та Варшаві, і це буде викликом для заміщення”, – зазначив Крістіан Петтер, керівник напрямку Австрії та Центральної та Східної Європи у J. Safra Sarasin.

Українці працюють у багатьох галузях, зокрема у будівництві, виробництві, агропромисловості та сфері послуг. Їхній внесок став вирішальним у підтримці темпів економічного зростання. Наприклад, за даними Райффайзен Банк Інтернешнл, економічне зростання в Центральній та Східній Європі у 2024 році становило 2,2%, що значно перевищує середній показник у єврозоні (0,8%). Рівень безробіття у Польщі досяг найнижчого рівня за весь час, а заробітні плати зросли на 10% у відповідь на попит на робочу силу.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Вимоги щодо технічного огляду та "Зелена карта" для українців в Болгарії

Потенційні наслідки повернення біженців в Україну

Після підписання мирної угоди з Росією, багато українців планують повернутися додому. Опитування, проведене центральним банком Польщі, показало, що 59% біженців готові повернутися в Україну після завершення війни. Це може створити значні виклики для економік країн Східної Європи:

  1. Дефіцит робочої сили. Відтік працівників з України створить прогалину на ринках праці, особливо в секторах, що залежали від мігрантів.
  2. Зростання інфляції. Зниження пропозиції робочої сили може підвищити вартість праці, що призведе до зростання цін на товари та послуги.
  3. Демографічні виклики. Центральна та Східна Європа вже стикаються з проблемами старіння населення та скороченням робочої сили. Втрата українських працівників лише поглибить ці проблеми.

Можливі торгові війни, спричинені обіцянками Дональда Трампа щодо тарифів, ускладнюють цю модель, особливо на тлі високих державних боргів. Згідно з даними Erste Group, співвідношення боргу до ВВП у Польщі, Румунії та Словаччині може продовжувати зростати. Дефіцит бюджету Польщі минулого року, збільшений через витрати на оборону, становив приблизно 5% ВВП, що перевищує цільовий показник ЄС у 3%.

Втрата робітників посилить тиск. У листопаді центральний банк Польщі опублікував опитування українських мігрантів, яке показало, що лише 2% біженців і 1% довоєнних мігрантів хотіли б повернутися в Україну менш ніж за рік. Однак ці показники зростають до 59% і 34% відповідно у разі закінчення війни.

Рівень безробіття у Польщі перебуває на рекордно низькому рівні, що сприяло зростанню зарплат на 10% минулого року. Уряд Чехії попередив, що майбутній дефіцит робочої сили загрожує економіці, і така тенденція спостерігається й в інших країнах регіону.

Ризики і нові можливості

Зростання зарплат і інфляція ускладнюють центральним банкам зниження відсоткових ставок, а “жорстка” інфляція та зміцнення долара вже стали викликами для поточного циклу зниження ставок у Східній Європі.

Утримання ставок на високому рівні тисне на економіки та робить місцеві борги дорожчими для урядів. За словами Гюнтера Дойбера, керівника досліджень у Raiffeisen Bank International, зниження інфляції не є гарантованим, і її темпи, ймовірно, залишатимуться стабільними в Угорщині та Румунії, тоді як у Чехії вони можуть зрости.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Українські біженці та Блакитна карта: як Швеція спрощує інтеграцію фахівців

“Це означає, що ми не очікуємо значного зниження ставок у нашому регіоні”, – сказав він.

Водночас Дойбер скептично ставиться до того, що українські працівники, які вже влаштувалися в Європі, масово повернуться додому, зокрема через невизначеність щодо можливого мирного договору. Водночас Директорка Європейського банку реконструкції та розвитку Шарлотта Руе наголосила, що компанії можуть використати відтік працівників як можливість для інвестицій у заходи з автоматизації праці. Вона зауважила, що демографічна ситуація в регіоні значно погіршиться після повернення українців до своєї країни. За її словами, демографія є одним із головних ризиків для економічного майбутнього цих країн.

Крістіан Петтер, голова напрямку Австрії та Центральної та Східної Європи у компанії J. Safra Sarasin, зазначив, що відсутність українських працівників створить нові виклики для міст, таких як Варшава, Прага та Братислава, які стали залежними від міграційної робочої сили.

Банкіри та інвестори зазначили, що післявоєнна відбудова України може стати значним стимулом для сусідніх країн, особливо Польщі.

Проте повернення Дональда Трампа до Білого дому, а також зміцнення долара, загрози тарифів і невизначеність щодо зниження ставок у США створюють складну ситуацію для політиків у регіоні.

Держсекретар Міністерства фінансів Сербії Ана Трипович на саміті зазначила, що збільшення боргу в період COVID і енергетична криза, викликана вторгненням Росії в Україну, тепер ускладнюються через сильний долар, що робить міжнародні борги дорожчими для таких країн, як її.

“Робота на ринку стає все складнішою. Сьогодні ми стикаємося з усіма тими загрозами та викликами, які колись виникали поодинці”, – додала вона.

Українські біженці не лише змогли знайти безпеку в Європі, але й стали важливим ресурсом для економік багатьох країн. Їхній внесок у ринки праці та економічне зростання є беззаперечним. Проте повернення українців додому після завершення війни може завдати серйозного удару по економіках Східної Європи. Це вимагає від урядів цих країн розробки нових стратегій для подолання викликів, пов’язаних із дефіцитом робочої сили та демографічними проблемами. Водночас для України повернення громадян стане можливістю відновити свою економіку, збагачуючи її досвідом та навичками, здобутими за кордоном.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку