Коли війна забирає мирне життя, вона залишає після себе не лише руїни будинків, а й зламані долі. Для багатьох війна означає втрату не тільки безпеки, а й роботи, яка була джерелом стабільності та сенсу життя. Серед вибухів і сирен з’являється ще один ворог — безробіття, яке руйнує психіку тих, хто вже і так пережив занадто багато. Люди, які звикли працювати і будувати майбутнє, опиняються в стані невизначеності, відчуваючи страх і розгубленість.
Як повернути собі віру в себе, коли все навколо руйнується? Як жити далі, коли втрата роботи здається ще одним ударом по вже зраненій душі?
Уявіть ранок, коли вам більше не потрібно поспішати на роботу. Немає зустрічей, жодних завдань, календар порожній, а телефон мовчить. Всі ми звикли дратуватися, коли нас викликають на позачергове виконання обов’язків. Тому спочатку раптове затишшя може здатися перепочинком, але день за днем порожнеча стає нестерпною. Коли робота більше не частина вашого життя, світ ніби розпадається на шматки. Здавалося б, це лише тимчасова незручність, однак для мільйонів людей по всьому світу безробіття перетворюється на психологічну пастку, яка повільно і безжально руйнує їхню психіку. Втрата роботи може стати початком психологічної кризи, що руйнує самооцінку, стосунки та віру в майбутнє.
Коли людина втрачає роботу, вона втрачає не лише стабільний дохід, а й відчуття важливості. Робота — це не просто спосіб заробити гроші, це частина нашої ідентичності. Саме через неї ми відчуваємо свою корисність, потрібність суспільству. Без роботи людина може почати сумніватися у власній цінності. Її день заповнюють сумніви, відчуття безвиході та невпевненості в майбутньому.
Самотність — це тиша, яка кричить усередині кожної людини, яка втратила роботу. Адже вимогливе та безжальне суспільство, як правило, цінує активних і успішних. Безробітні відчувають себе ніби за межами суспільного життя. Вони поступово відчужуються від друзів, родини та колег, відчуваючи себе тягарем. Це ізоляція, яка руйнує їхній внутрішній світ, залишаючи тільки порожнечу.
Масштаби безробіття в цифрах
Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не оголошує даних щодо рівня безробіття в країні. Але завдяки дослідницькій агенції Info Sapiens було встановлено, що станом на серпень 2024 року рівень безробіття в Україні сягає 13,9%.
За даними Мінфіну кількість офіційно зареєстрованих безробітних становить 106,7 тис осіб (без урахування окупованих територій Криму, Севастополя та частини Донбасу). Звісно, що реальний рівень безробіття в Україні набагато вищий в умовах економічної кризи та нестабільності внаслідок воєнних дій.
Невтішною залишається статистика молодіжного сегмента ринку праці. Серед офіційно зареєстрованих безробітних 23 % – це особи віком до 35 років. Звісно, що втрата роботи важко сприймається кожною людиною. Але молодь зазвичай ще не накопичила достатнього досвіду роботи і не має заощаджень, що виступають певною “подушкою безпеки”, що допомагає пережити період негараздів. А отже молоді люди стають особливо вразливою групою населення, яка зазнає негативного впливу безробіття.
Як зазначають експерти, перехід від навчання до роботи є важливим етапом дорослішання людини з точки зору вікової психології і для багатьох є кроком до фінансової незалежності. Як правило, у молоді менше ресурсів, щоб впоратися з наслідками безробіття: у них ще немає професійного досвіду, немає належних рекомендацій та знайомств. Тому молодь, яка потрапила під прес безробіття, ризикує не знайти роботу в подальшому житті.
Наукове підтвердження руйнівних наслідків безробіття
Польські вчені разом з британськими колегами провели дослідження і встановили прямий зв’язок негативного впливу довготривалого безробіття на стан здоров’я людини. Поділивши 748 учасників експерименту на три категорії в залежності від тривалості періоду втрати роботи, було виявлено, що тривале безробіття має прямий зв’язок з погіршенням добробуту і самооцінки і, навіть, з підвищеним сприйняттям втрати контролю над своїм життям. Чим довше учасники не могли працевлаштуватися, тим частіше вони відчували страх, пригніченість та інші негативні емоції. Виявилося, що тривале безробіття також заважає людям відчувати позитивні почуття, розвивається самоусунення і апатія, що знижує готовність людей боротися зі стресом і прагнути будь-яких особистих цілей. Крім того, безробіття сприяє виникненню почуття вивченої безпорадності. Зазначається, що тривала відсутність роботи знижує шанси людини на участь у будь-якій соціальній та іншій колективній діяльності, включаючи громадські протести.
Дійсно, майже всі дослідження впливу безробіття на здоров’я населення показують, що безробіття шкодить здоров’ю. Існує безліч паралелей між поточною економічною кризою, зростанням безробіття та його руйнівним впливом на здоров’я, як у реальній ситуації, так і в майбутньому.
Вчені пояснюють зв’язок між безробіттям і поганим здоров’ям двома взаємозалежними факторами:
- матеріальні наслідки безробіття (втрата заробітної плати, що призводить до змін у доступі до основних товарів і послуг);
- психосоціальні наслідки безробіття (стигма, ізоляція, втрата самооцінки).
Основні наслідки впливу безробіття на здоров’я можна розділити на дві категорії:
- поведінкові, що пов’язані зі змінами в особистій поведінці безробітних;
- соціально-економічні, які залежать від добробуту людини та її соціальної ролі.
Втрата доходу призводить до погіршення умов життя, а, отже, стоїть на заваді інвестування у власне здоров’я. Людина має обмежений доступ до важливих товарів, продуктів , що забезпечують повноцінне харчування та до ліків і багатьох медичних послуг.
Цілком природно, що зростання безробіття збільшує потребу у використанні медичних послуг. Однак рівень доступності медичних товарів і послуг не завжди однаковий, що залежить, головним чином, від структури системи охорони здоров’я країни. Система охорони здоров’я в Україні досі має цілу купу інституційних, організаційних, фінансових, технічних та інформаційних проблем. Серед основних недоліків варто виділити відсутність обов’язкового медичного страхування, що значно знижує доступність медичних товарів та послуг для всіх громадян, а особливо, безробітних.
Крім цього, часто у безробітних знижується якість і режим харчування, скорочується фізична активність, можуть виникати або поглиблюватись також негативні форми девіантної поведінки, зокрема вживання алкоголю, тютюну, наркотиків тощо. Статистика засвідчує, що серед опитаних безробітних виявилось значно більше тих, хто палить (49,3 %), порівняно із зайнятими (37,4 %), а також тих, хто вживає міцні алкогольні напої.
За словами дослідників, безробіття має більш негативний вплив на здоров’я чоловіків, ніж жінок. І переважно це стосується саме психічного здоров’я. Це можна пояснити тим, що жінки є менш вразливими до безробіття, оскільки переважно саме чоловіки є основними годувальниками в сім’ї. А тому жінки мають очікування, що їм не доведеться працювати самим. Варто зазначити також, що чоловіки частіше, ніж жінки, схильні до девіантної поведінки.
Вік – це ще один фактор, який відіграє свою роль у впливі безробіття на здоров’я. Логічно припустити, що безробіття з фізіологічних причин має менший вплив на фізичне здоров’я у молодих людей, ніж у людей старшого (передпенсійного) віку. Працівники, які наближаються до пенсійного віку, як правило, частіше, ніж усі інші, мають проблеми зі здоров’ям, а отже, більш схильні до негативного впливу безробіття. Їм може бути складніше знайти нову роботу, особливо на роботах, що вимагають спеціальної підготовки на сучасному ринку праці. Часто роботодавці списують з рахунків людей передпенсійного віку, не бажаючи займатися їх перекваліфікацією та оформленням на пенсію у найближчому майбутньому. Як наслідок, залежно від віку людини та обставин, вона може пережити тривалий період безробіття або навіть бути змушеною піти на пенсію.
Дорога до депресії
Кожен день безробіття – це не лише фінансовий виклик, але й постійний психологічний тиск. Чим довше триває цей стан, тим більше людина занурюється у відчай. Дослідження показують, що довготривала втрата роботи значно збільшує ризик розвитку депресії. Щоранку прокидатися і не мати чіткої мети — це тягар, який важить більше, ніж будь-яка фінансова криза.
Постійне почуття провини за нездатність знайти нову роботу гнітить. Люди починають відчувати, що їхні зусилля марні. Кожне відхилення їхніх резюме, кожна невдала співбесіда підживлюють це відчуття. З часом приходить емоційне вигорання, відчуття, що зусилля даремні, а майбутнє безнадійне.
Фінансовий стрес — це ще одна страшна складова безробіття, яка має прямий вплив на психіку. Постійна думка про неоплачені рахунки, кредити і неможливість забезпечити сім’ю відправляє мозок у режим постійної тривоги. Як наслідок — підвищений рівень стресу, панічні атаки, безсоння і навіть психосоматичні захворювання. Фінансова нестабільність змушує людину жити в постійному страху, що будь-який день може стати останнім стабільним днем у її житті. Безробітні часто знаходяться в ситуації, коли навіть звичні покупки здаються розкішшю, що призводить до подальшого відчуття приниження та втрати контролю над власним життям.
Руйнівна хвиля стресу ставить під удар цілу родину. Постійні суперечки через фінансові труднощі, зростання напруги в стосунках, зниження самооцінки — усе це відбивається на сімейних відносинах. Партнери часто не можуть зрозуміти переживання одне одного, що призводить до емоційного розриву, а іноді й до розлучень. Особливо страждають від негараздів у сім’ї діти. Вони відчувають емоційну нестабільність батьків, живуть у постійному стресі через фінансові труднощі у родині, що часто призводить до проблем із навчанням, соціальною адаптацією та поведінкою.
Перш за все, важливо усвідомити, що втрата роботи — це не провина. Це життєва ситуація, яка може трапитися з кожним. Психологічна підтримка, консультації та групи взаємодопомоги можуть стати першими кроками до стабілізації емоційного стану. Фінансові труднощі можуть тимчасово зламати комфорт, але ніколи не повинні зламати людину як особистість. Варто пам’ятати, що хоча робота — це важлива складова нашого життя, але ментальне здоров’я важливіше.
Безробіття — це важкий виклик, але це не вирок. Воно не повинно руйнувати життя і психіку. Визнання проблеми — це перший крок до її вирішення. Варто не зачинятися за тяжкими дверима страхів та віддаватися у обійми депресії, а шукати вихід. Адже він завжди є, і навіть у найтемніші моменти є надія на краще. Психічне здоров’я — це наше головне багатство і його потрібно берегти, незважаючи на виклики долі.
