Розслідування топкорупції без впливу міністерств: чому керівник САП вимагає створити окрему експертну установу

Розслідування корупційних злочинів за участю високопосадовців часто залежить від результатів складних експертних досліджень, які встановлюють розмір збитків, перевіряють документи, аналізують цифрові дані, фінансові операції та інші докази. За умов, коли такі дослідження виконують установи, адміністративно пов’язані з органами виконавчої влади, виникає ризик впливу на строки, зміст і неупередженість висновків. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко вважає, що справи про корупцію топпосадовців потребують окремої експертної установи, захищеної від бюджетної, кадрової та управлінської залежності.

Закон замість відомчих правил

Запропонована очільником САП модель передбачає створення нової структури, яка працюватиме окремо від чинної системи державних експертних установ і матиме максимально можливу дистанцію від Міністерства юстиції.

«Установа має бути новою й організаційно відокремленою від чинної системи державних експертних установ, а також, наскільки це можливо, від Міністерства юстиції. Навіть формальна самостійність не виключає залежності через бюджетні та адміністративні механізми, тому відокремлення має бути максимально дієвим», – вважає Клименко.

Принципи створення та роботи майбутньої установи, за позицією керівника САП, повинні закріплюватися на законодавчому рівні. Закон має визначати процедуру добору керівництва, повноваження органів управління, порядок фінансування та гарантії професійної незалежності експертів.

Відомчий документ Міністерства юстиції не забезпечує достатньої стабільності таких правил, оскільки його можна змінити без складної парламентської процедури. Законодавче регулювання ускладнює одноосібне коригування умов роботи установи та обмежує можливість втручання посадовців у її діяльність.

«Підзаконний акт можна змінити рішенням окремого органу або посадової особи. Зміни до закону потребують рішення парламенту і підпису президента, що значно ускладнює свавільне втручання у правила роботи установи», – наголосив очільник САП.

Конфлікт інтересів у чинній системі

Потребу в організаційному відокремленні Клименко пояснює особливим колом осіб, щодо яких працюють антикорупційні органи. До фігурантів таких проваджень можуть належати члени Кабінету Міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади та посадовці міністерств.

За наявної системи експертне дослідження у справі проти міністра або іншого представника уряду можуть доручити структурі, яка адміністративно входить до сфери управління відповідного відомства. Навіть без зафіксованого втручання така залежність створює сумніви щодо неупередженості процедури та послаблює довіру до експертного висновку.

«Якщо міністр юстиції або інший високопосадовець стане фігурантом корупційної справи, за нинішньої моделі експертне дослідження можуть проводити установи, адміністративно підпорядковані органу, який він очолює. Сам факт такої залежності створює конфлікт і ставить під сумнів довіру до результату експертизи», – зазначає Клименко.

Вузька спеціалізація без стороннього навантаження

На переконання керівника САП, майбутня установа повинна зосередитися виключно на провадженнях щодо високопосадової корупції. Розширення її компетенції на інші категорії кримінальних справ може швидко призвести до перевантаження, збільшення черг і затягування досліджень, від яких залежать строки розслідування резонансних проваджень.

Вузька спеціалізація дасть змогу сформувати команду експертів із досвідом роботи зі складними фінансовими схемами, державними контрактами, цифровими доказами, оцінкою збитків та іншими матеріалами, характерними для справ проти посадовців найвищого рівня. Така модель також дозволить планувати кадрові й технічні ресурси відповідно до потреб антикорупційних розслідувань.

Керівництво через прозорий конкурс

Окремим елементом незалежності Клименко називає процедуру призначення керівника установи. Добір має відбуватися відкрито, із залученням міжнародних експертів, які зможуть оцінити професійність кандидатів і зменшити ризик політичного впливу на результати конкурсу.

«Досвід антикорупційних інституцій показує, що інституційна незалежність починається із прозорого добору керівника за участю міжнародних експертів. Для експертної установи, яка може діяти у формі державного підприємства, одним із можливих рішень є незалежна наглядова рада з міжнародною участю», – вважає він.

Наглядова рада, за запропонованою моделлю, повинна мати реальні управлінські повноваження. До її функцій можуть належати проведення конкурсу на посаду керівника, оцінювання результатів роботи установи, контроль за дотриманням гарантій незалежності та реагування на випадки тиску на працівників.

Такий орган має стати запобіжником проти кадрових рішень, спрямованих на підпорядкування експертів інтересам посадовців або учасників конкретного кримінального провадження.

Рівний доступ для обвинувачення і захисту

Клименко також вважає, що звертатися до незалежної установи повинні мати право всі сторони кримінального провадження. Доступ до експертних досліджень має отримати сторона обвинувачення разом з адвокатами, які захищають підозрюваних або обвинувачених у справах про високопосадову корупцію.

Такий порядок дозволить учасникам процесу користуватися послугами однієї професійної установи, яка працює за визначеними законом правилами та не залежить від інтересів окремого правоохоронного органу. Водночас рівність доступу має посилити змагальність кримінального процесу й довіру до результатів досліджень.

Захист експертів від переслідування

Незалежність установи неможливо забезпечити лише через її юридичний статус або особливий порядок призначення керівника. Експерти, які працюватимуть з резонансними матеріалами, повинні мати достатні професійні та соціальні гарантії, оскільки їхні висновки можуть впливати на перебіг справ проти впливових посадовців.

Очільник САП пропонує встановити конкурентну оплату праці та передбачити захист від безпідставного кримінального, адміністративного і дисциплінарного переслідування. Такі гарантії мають обмежити можливість помсти за професійний висновок або спроб змусити фахівця змінити результати дослідження.

«Гарантії мають дозволяти експерту відстоювати професійний висновок навіть у разі тиску з боку керівництва установи, представників органів влади або учасників кримінального провадження», – наголосив Клименко.

Без належного захисту та гідної винагороди установа не зможе залучити фахівців, які мають достатню кваліфікацію для роботи зі складними матеріалами й готові брати відповідальність за висновки у резонансних кримінальних справах.

Обладнання, бази даних і програмне забезпечення

Повноцінна робота експертів залежить від технічного оснащення установи. Дослідження у справах про високопосадову корупцію можуть вимагати аналізу великих масивів цифрової інформації, фінансових документів, електронного листування, бухгалтерських систем, мобільних пристроїв та інших джерел доказів.

Застаріле обладнання або відсутність доступу до професійних баз даних збільшує строки виконання експертиз і може впливати на точність результатів. Використання сертифікованого програмного забезпечення також має значення для доказової цінності висновку, оскільки методи дослідження повинні відповідати процесуальним і професійним вимогам.

«Не менш важливим є матеріальне забезпечення. Сучасне обладнання, доступ до професійних баз даних і сертифікованого програмного забезпечення безпосередньо впливають на точність, доказову цінність і строки проведення експертиз», – зазначив Клименко.

Законодавчі гарантії не здатні повністю виключити спроби впливу, однак вони можуть істотно обмежити можливості тиску через призначення та звільнення працівників, дисциплінарні процедури, розподіл фінансування або зміну внутрішніх правил.

Експертиза як частина доказової системи

Створення окремої установи, за позицією очільника САП, має забезпечити залежність результатів кримінальних проваджень від якості доказів і професійних висновків. Чинна модель залишає можливості для затягування досліджень, адміністративного впливу на експертів або отримання бажаного результату через неофіційне втручання.

«Незалежна експертна установа потрібна не для зручності окремих правоохоронних органів. Вона потрібна для того, щоб доля топкорупційного кримінального провадження залежала від доказів, а не від можливості вплинути на експерта, затягнути дослідження або отримати висновок «по дзвінку», – наголосив очільник САП.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі раніше повідомляли, що відсутність незалежних експертиз у справах про топкорупцію створює умови, за яких особи, підозрювані у корупційних злочинах, можуть уникати кримінальної відповідальності. Запропонована модель передбачає окремий правовий статус установи, прозорий добір керівництва, міжнародну участь у нагляді, вузьку спеціалізацію, рівний доступ сторін провадження, захист експертів і належне технічне забезпечення.