До українських судів почали надходити відео з TikTok з позначкою «згенеровано ШІ» як частина доказової бази у справах. У деяких випадках це ролики, які нібито відтворюють події, пов’язані з конфліктами, погрозами, інцидентами між учасниками процесу. В інших — змодельовані емоційні реакції, репліки чи навіть візуалізації подій, яких, за словами сторони, насправді не вдалося зафіксувати. Такі матеріали почали з’являтись і в кримінальних, і в цивільних провадженнях в якості способу «показати правду», коли бракує реального запису. Проте виникає питання: що з юридичного погляду є доказом, а що лише візуалізацією версії однієї зі сторін?
Чи може продукт нейромережі бути джерелом вірогідної інформації в суді? Наскільки можливо використання діяльності ШІ як доказів в судовому процесі? За відповідями на ці питання ІА «ФАКТ» звернулося до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери».
Штучний інтелект (ШІ) все більше інтегрується в життя пересічних громадян. Все те, про що писали в книжках фантасти ще п’ятдесят-тридцять років тому, наразі є нашою буденністю. ШІ пише, малює, генерує відео, передбачує, моделює. Стикаючись з цим явищем на практиці, можна казати про нові виклики: етичні, процесуальні, технологічні. І поки закон не дає однозначної відповіді, суди фактично опиняються на роздоріжжі між технічним прогресом і правовою визначеністю.
Згідно з визначенням, закріпленим у Законі ЄС про ШІ, система штучного інтелекту є машиною зі здатністю до навчання, яка розроблена для функціонування з різним рівнем автономності і може для явних чи прихованих цілей створювати результати. Зокрема, такі як прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на фізичне чи віртуальне середовище.
Існує три типи доказів, які можуть знадобитися в судовому процесі і які можна збирати за допомогою систем штучного інтелекту:
1) докази із загальнодоступних вебсайтів (публікації в блогах і зображення, завантажені на вебсайти соціальних мереж);
2) речові докази (електронні листи або документи в цифровому форматі, які не є загальнодоступними і зберігаються на якихось серверах);
3) передбачувані дані про особу користувача та метадані, які використовуються для ідентифікації особи шляхом з’ясування джерела комунікації, але не змісту.
Наявний перелік не містить безпосередньо доказів, створених за допомогою ШІ. Останній виступає лише як інструмент для їх збирання. Зазначене ще раз підтверджується свіжими рішеннями суду за 2025 рік. До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від патрульної поліції надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення від 24 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина за ст.122-5 КУпАП. Ця стаття передбачає порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Зазначимо, що під спеціальним світловим сигнальним пристроєм слід розуміти світловий пристрій, який має змінну частоту світлових імпульсів та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби.
Судом першої інстанції було встановлено, що громадянин о 21:30 год. 24 січня 2025 року по вул. Хмельницьке шосе, 11-В в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Е200 CDI», у якому було встановлено без дозволу та погодження з органами Національної поліції світловий сигнальний пристрій, який змінює частоту світлових імпульсів синього та червоного кольорів та дозволяється встановлювати тільки на оперативний або спеціальний транспортний засіб, чим порушив вимоги п.31.3 г, п.32.1 е ПДР України.
Простіше кажучи, ситуація розгорталась наступним чином – поліцейські побачили відео з «ТІК-ТОК» в якому громадянин їхав на власному автомобілі з встановленим спеціальним світловим пристроєм. Вирахувавши «порушника» поліція знайшла та зупинила автомобіль. Під час зустрічі з поліцією ніякого спеціального світлового пристрою на автомобілі встановлено не було, але щось схоже на нього знаходилось в салоні автомобіля біля пасажирського сидіння в неробочому стані. Саме виходячи з даних обставин, поліцією було складено адміністративний протокол, який скеровано до суду.
У судовому засіданні чоловік свою вину у скоєному не визнав та пояснив, що вказаного пристрою в його автомобілі не має, ніяких маячків не ставив. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-5 КУпАП. Суд, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, довідку з додатками стосовно громадянина про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 25 січня 2025 року, відеозапис та інші матеріали справи вирішив, що має достатньо доказів для доведення вини громадянина у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.122-5 КУпАП, а тому наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, що становить п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових пристроїв. Не погодившись з рішення суду громадянин оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
26 березня 2025 року по справі № 676/729/25 Хмельницький апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу чоловіка задовольнив, постанову районного суду скасував та прийняв нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянина закрив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП.Начало форми
У справах з адміністративних правопорушень постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, ось чому даний акт суду є цікавим в практичній площині.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Однак, визнаючи винним громадянина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, що призвело до ухвалення незаконного рішення, з огляду на наступне.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. При цьому, обов`язок доведення наявності в діях особи складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративне правопорушення. Об`єктивна сторона ст. 122-5 КУпАП полягає у встановлені та використанні на транспортному засобі спеціальних світлових пристроїв, що має змінну частоту світлових імпульсів та без відповідного дозволу.
У протоколі про адміністративне правопорушення наданому до суду не міститься відомостей про технічні характеристики виявленого пристрою в автомобілі марки Mercedes-Benz Е200 CDI, а також матеріали справи не містять доказів того, що пристрій був встановлений на транспортному засобі (пристрій було виявлено в салоні автомобіля, а саме: він валявся на килимку для ніг з боку пасажира) також відсутні докази про те, що пристрій є спеціально сигнальним із змінною частотою світлових імпульсів, перебуває в робочому стані та придатний до використання. Більше того, виявлений пристрій за вказівкою поліцейського було підключено до системи живлення у ТЗ, проте пристрій не запрацював. Непрацюючий пристрій спростовує можливість його використання у вказаний час.
Також до матеріалів справи було додано відео з бодікамери поліцейського, з якого не вбачається, що прилад який знайшли в автомобілі біля сидіння пасажира саме він був встановлений та використаний на транспортному засобі та він має змінну частоту світлових імпульсів. Зазначений пристрій при увімкнені поліцейським не працював.
Відео з «ТІК-ТОК», які додано до матеріалів справи, суд визнав неналежним та недопустимим доказом, оскільки його не було зазначено в протоколі та з нього неможливо встановити час, дату, місце, державний номерний знак ТЗ, водія. Крім того, й саме головне – на самому відео міститься відмітка про те, що відео згенеровано ШІ «штучним інтелектом».
Зазначимо, що стаття 122-5 КУпАП, передбачає відповідальність за встановлення і використання спеціальних приладів. Відтак, матеріалами справи «поза розумним сумнівом» повинно було бути доведено:
- Факт встановлення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.
- Факт використання на транспортному засобі спеціальних світлових сигнальних пристроїв.
- Факт того, що пристрої, які були встановлені на транспортному засобі та використовувалися особою, в дійсності є спеціальними світловими сигнальними пристроями, а не звичайними декоративними або допоміжними елементами салону автомобіля.
Відповідно, кожна із цих складових, є невід`ємною частиною від складу адміністративного правопорушення. В матеріалах справи відсутні дані проте, що чоловік керував авто з встановленими спеціальними світловими пристроями та використовував їх. Крім того, в протоколі не вказується про те, що чоловік використовував такі спеціальні пристрої, де така дія як «використання» є невід`ємною частиною складової складу адміністративного правопорушення за статтею 122-5 КУпАП.
Нагадаємо, що відповідно до ч.ч.2,3 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (як і правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд прийшов до висновку, що вина особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами.
Отже, згенеровані ШІ матеріали не є належними доказами в суді. Втім не виключаємо, що в майбутньому згенеровані ШІ передбачення та моделі поведінки стануть підставою для затримання та ухвалення вироку на кшталт фільму «Особлива думка» з Томом Крузом. Хоч,а як ми бачимо, навіть зараз фахівці не завжди можуть відрізнити реальне відео від згенерованого ШІ, що є підґрунтям для народження різних пліток та фейків.
