Митна активність Дональда Трампа не збавляє обертів, і черговим його “доробком” у напрямку національного протекціонізму стало відновлення 25% мита на імпорт української сталі. Цей крок набуде чинності З 12 березня, загрожуючи серйозними наслідками для української економіки. Особливо постраждають прифронтові регіони, де металургія залишається ключовою галуззю та джерелом роботи для тисяч людей.
Металургія є ключовою галуззю української економіки. За підсумками минулого року, її внесок у ВВП країни склав 6%. Експорт металургійної продукції становив майже 16% від загального обсягу експорту, а чотири найбільші металургійні компанії сплатили до бюджетів усіх рівнів 32,4 млрд гривень податків. Галузь забезпечує роботою 70 тисяч людей, а з урахуванням суміжних галузей – понад 280 тисяч.
Експорт металургійної продукції до США становить 57,9% від загального обсягу українського експорту до цієї країни, що дорівнює $503,3 млн з $869,1 млн. Основні статті експорту – чавун – 940 тис. тонн ($363,4 млн); труби – 92 тис. тонн ($112,9 млн); прутки – 3,3 тис. тонн ($15,2 млн); дріт – 3,9 тис. тонн ($4 млн) та металоконструкції – 182 тонни ($1,3 млн).
Найбільшими експортерами металу є “АрселорМіттал Кривий Ріг” та “Інтерпайп”. Ці компанії дуже постраждали від війни, як і вся металургійна галузь.
Фінансові втрати для металургійної галузі та економіки України
Відновлення США 25% мит на імпорт української сталевої продукції матиме значний негативний вплив на українську металургійну галузь та економіку в цілому.
Повернення 25% мита на українську сталь – не просто торговельний спір – це удар по українській економіці, який відчують підприємства, працівники, бюджет і навіть курс гривні.
Найбільші втрати понесуть “Метінвест” та “Інтерпайп”. Перший втратить $58 млн у валютній виручці, отримає скорочення виробництва сталі на 120 000 тонн, втрати перевалки руди та сталі на 400 000 тонн. Удар по залізничних перевезеннях – мінус 200 000 тонн вантажу. Податкові втрати – 1 млрд грн у рік.
Завод “Інтерпайп Ніко Тьюб” у Нікополі скорочує виробництво на 36%, що ставить під загрозу сотні робочих місць.
Українські металурги вже працюють над диверсифікацією ринків збуту. За словами гендиректора “Метінвесту” Юрія Риженкова, компанія заново вибудувала логістику, реалізуючи продукцію в Україні та Східній Європі. З відновленням роботи морського коридору в серпні 2023 року “Метінвест” збільшив потужність гірничо-збагачувальних комбінатів та металургійних підприємств.
Курс гривні прямо залежить від валютних надходжень, і експорт сталі приносив Україні мільярди доларів. Зменшення припливу валюти від експорту може призвести до додаткового навантаження на курс. Вже зараз аналітики попереджають – зменшення надходжень може підштовхнути гривню до падіння. Зниження експортних доходів – це менше валюти на ринку, більше тиску на гривню, більше шансів на девальвацію.
Чи можна це змінити?
Тиск на Конгрес, медійні кампанії, лобізм – це єдині можливі варіанти. Але поки що український уряд діє занадто м’яко, а Вашингтон не бачить серйозних причин для поступок. Україна має можливість звернутися до СОТ для оскарження рішення США. Однак такі процеси можуть бути тривалими та не гарантують швидкого результату. Крім того, США можуть обґрунтовувати свої дії міркуваннями національної безпеки, що ускладнює оскарження.
Мінекономіки намагається домовитися з Вашингтоном, але без конкретних результатів. Вашингтон дав чітко зрозуміти: Трамп повертається до протекціонізму, і українська сталь більше не є винятком.
Головна проблема тут у тому, що український уряд не має важелів впливу. У нас немає торгової угоди зі США, немає механізму арбітражу. Нам можуть пообіцяти перегляд – але жодних гарантій немає.
Що буде далі? Ймовірний такий розвиток подій. Підприємства, які експортували до США – зокрема, “АрселорМіттал Кривий Ріг” та “Інтерпайп”, – втратять доступ до ринку з високою маржинальністю. Минулого року США були другим найбільшим споживачем української сталі, а тепер цей потік припиняється.
Реакція США та аргументація рішення
США вирішили повернути мита на українську металургійну продукцію. Чому? Офіційне пояснення просте – “національна безпека та захист внутрішнього виробника”. Але якщо копнути глибше, то насправді все складніше.
Україна отримала звільнення від тарифів ще у 2022 році – це був жест підтримки після повномасштабного вторгнення Росії. Але два роки потому американці, схоже, вирішили, що цей аргумент більше не актуальний. Відновлення мит у 2025-му – це не просто економічне рішення, це сигнал, що війна більше не є визначальним фактором у двосторонніх відносинах.
Адміністрація Трампа повертає мита під тиском американських металургійних компаній. Профспілки та виробники стали вимагали відновити тарифи ще минулого року, посилаючись на “демпінгові схеми” з боку ЄС та України.
Україна в цьому питанні – радше побічна жертва, бо в американських медіа ключовим конкурентом для США називають ЄС та Китай. Український метал становить лише 0,5% від загального імпорту США, і його повернення під тарифи має радше символічний характер.
Головний аргумент Вашингтона – “українське звільнення від мит використовували європейські компанії”. Зокрема, імпорт сталі з України до США майже не зріс, натомість частка ЄС на американському ринку зросла з 11,2% до 14,8%.
Реакція американських споживачів та бізнесу на відновлення мит на сталь є змішаною. З одного боку, металургійні компанії США можуть вітати це рішення, оскільки воно зменшує конкуренцію з боку імпорту та підтримує внутрішнє виробництво. З іншого боку, галузі, які залежать від сталі як сировини, зокрема, автомобілебудування та будівництво, можуть зіткнутися зі зростанням витрат.
Крім того, існує ризик введення відповідних мит з боку інших країн на американські товари. Наприклад, Євросоюз може запровадити мита на американський віскі, що негативно вплине на відповідну галузь у США.
Реакція інших постраждалих країн на введення “сталевих” мит
Нові мита США охоплюють весь імпорт сталі та алюмінію, незалежно від країни походження. Серед найбільших постачальників сталі до США – Канада, Бразилія, Мексика, Південна Корея та Німеччина. Основними експортерами алюмінію є Канада, Об’єднані Арабські Емірати, Росія та Китай.
Рішення Трампа викликало серед постраждалих країн різні реакції. Так, міністр інновацій, науки і промисловості Канади назвав мита “абсолютно невиправданими” та попередив про можливі заходи у відповідь. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила глибоке розчарування рішенням США та пообіцяла жорсткі заходи у відповідь.
Бразилія вирішила не вступати в торговельну війну з США, обравши шлях переговорів та дипломатії. Сеул висловив стурбованість та заявив про намір провести переговори з Вашингтоном для обговорення можливих винятків з мит. Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе після розмови з Трампом повідомив, що США можуть розглянути можливість звільнення Австралії від мит, враховуючи позитивний торговельний баланс між країнами.
… США відновлюють мита, і це рішення не підлягає перегляду – принаймні наразі. Це частина жорсткої торговельної політики, у якій Україна більше не має особливого статусу.
Чи можна це змінити? Теоретично – так. Тиск на Конгрес, активні медійні кампанії, лобізм – усе це інструменти впливу. Але чи використовує їх українська влада достатньо наполегливо? Поки що ні. А Вашингтон не бачить вагомих підстав для поступок.
І головне – це черговий сигнал Україні. Війна більше не є автоматичним аргументом у переговорах із союзниками. Чи готові ми до цього в інших сферах?
Тетяна Вікторова
