Субсидія в умовах дефіциту: як виживають переселенці між КЕПом, фіктивними договорами й скороченням допомоги

ІА”ФАКТ” вже писало, що Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) оголосило про скорочення допомоги українським переселенцям через припинення фінансування з боку США та зменшення внесків інших донорів. Це призвело до зупинки програм грошової, матеріальної й психосоціальної підтримки, життєво необхідних вразливим категоріям населення.

Із запланованих $3,32 млрд зібрано лише чверть. За останні місяці понад 200 тисяч осіб були змушені евакуюватися, а потреба в допомозі лише зростає. УВКБ ООН закликає міжнародних донорів терміново надати фінансування, щоб уникнути гуманітарної катастрофи.

На цьому тлі залишається критичним для внутрішньо переміщених осіб в Україні житлове питання. Тимчасові рішення на кшталт місць тимчасового проживання (МТП), не здатні забезпечити гідне життя. ІА Факт, посилаючись на керівницю програми “Карітас України” Ірину Ногу, наголошувало, що МТП не можна вважати сталим варіантом: вони часто демотивують працездатних людей до самостійності. Натомість потрібні комплексні рішення: грошова допомога, працевлаштування, психологічна підтримка та розвиток соціального житла.

Зрушення в цьому напрямі вже є: ухвалено закон про створення реєстру доступного житла для ВПО. Це дозволить ідентифікувати об’єкти, які можна відремонтувати та передати людям. Частину МТП доцільно перепрофілювати під інші соціальні послуги, а органи місцевого самоврядування мають співпрацювати з гуманітарними організаціями для реалізації житлових проєктів. Довгострокове соціальне житло — єдина системна відповідь на кризу, яка зачіпає майже 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

На цьому тлі додаткове навантаження лягає й на державні механізми підтримки, зокрема на урядову програму субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, запущену в січні. Однак і ця ініціатива стикається з серйозними викликами: за словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, більшість орендодавців не укладають офіційні договори й не сплачують податків, що унеможливлює переселенцям отримання компенсацій. Якщо ситуація не зміниться, фінансування програми можуть перенаправити на інші, ефективніші напрями.

Допомогу надають тим, у кого витрати на житло перевищують 20% сукупного доходу, але обов’язковою умовою участі є наявність офіційного договору оренди. Програма також передбачає покриття податків, які мали б сплачувати орендодавці. Подати заявку можна як офлайн — у ЦНАПах і сервісних центрах Пенсійного фонду, так і онлайн. Із липня планується ще одне нововведення: установи, що надають переселенцям безкоштовне житло, зможуть отримувати відшкодування напряму через ПФ.

Вийди з тіні — отримаєш компенсацію: нова гра за правилами на ринку оренди

За даними директорки ГО “Інститут житла” Аліни Москаленко, 9 з 10 орендних угод в Україні укладаються неофіційно, що призводить до значних втрат для бюджету через несплату податків. Причина очевидна: бажання уникнути сплати податків, що становлять 18% податку на доходи фізосіб та 5% військового збору. Крім того, деякі власники житла покладаються на довіру до орендарів, особливо якщо це знайомі або колеги, і не бачать потреби в офіційному оформленні угоди. Проте така практика не забезпечує правового захисту ні для орендодавця, ні для орендаря.

Держава запустила програму субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, але не передбачила головного: як переконатися, що за ці гроші хтось справді живе в орендованій квартирі. Формально все красиво: є договір — є субсидія. Але насправді частина з цих договорів — фікція, підписана на кухні з родичем або знайомим лише для того, аби “вибити допомогу”. Люди отримують бюджетні гроші, не живучи у “знятих” квартирах. І поки одні справді орендують житло й платять по повній, інші користуються дірками в системі.

Щоб ця історія не перетворилася на чергову схему, а державна підтримка не стала кишеньковою доплатою до зарплати псевдоорендодавців, потрібно діяти жорстко і розумно. Легалізуй оренду — отримаєш вигоду. Механізм має працювати саме так. Податкова амністія для тих, хто укладає офіційні договори, реальні податкові пільги, інформаційні кампанії, які простою мовою пояснюють, чому неофіційна оренда — пастка і для власника, і для орендаря.

А ще реальні перевірки. Не показушні, а вибіркові, технічно оснащені: електронні реєстри, реальна співпраця з громадами, цифрові інструменти фіксації фактичного проживання. Не для того, щоб усіх контролювати, а щоб захистити бюджет і тих, хто справді потребує допомоги.

Механізм компенсації податків орендодавцям, які надають житло ВПО, — крок у вірному напрямку. Але працюватиме він лише тоді, коли буде чесна гра. Коли держава не просто скаже: “Оформлюй договір і платитимеш менше”, а покаже, що це справді вигідно. Що замість біганини по інстанціях і страху перед податковою — прозорий, простий шлях до компенсації. І що “чорна” оренда більше не в моді.

Це вже не просто пільга, а спроба змусити орендодавців вийти з тіні. Якщо ви ФОП на єдиному податку 2-ї чи 3-ї групи і маєте КВЕД 68.20 (“Надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна”), держава теоретично готова вам компенсувати витрати. Але тільки якщо ви більше не “в кеш” і не “по-дружньому”, а офіційно, з договором, поданим до Пенсійного фонду.

Для цього орендодавець і орендар радом мають подати спільну заяву. І ще додати офіційний договір оренди. Все це можна зробити онлайн або принести особисто до ПФУ. Документи будуть розглянуті протягом 10 робочих днів. Якщо щось не так: недостовірна інформація, якісь махінації чи порушення, виплати припиняються.

І поки конкретних прикладів таких “легальних” договорів публічно ще не видно, Мінсоцполітики сигналить: хочеш компенсацію — виводь свої орендні відносини з “сірої” зони. І, здається, стимул для цього достатньо серйозний, адже йдеться не просто про бонус, а про реальні податкові преференції.

Папери, КЕП і десятиденний термін: чому допомога ВПО не для всіх

Оформлення субсидії на оренду житла для переселенців в Україні має виглядати просто: є алгоритм, форма заяви та чіткий перелік документів. Але на практиці все складніше, особливо коли йдеться про літніх людей, людей з інвалідністю чи тих, хто не має доступу до інтернету.

Щоб отримати субсидію, переселенець і орендодавець мають разом подати заяву та договір оренди — типовий або власний, головне, щоб він був оформлений за всіма правилами. До цього додаються копії документів, які підтверджують особливі обставини, зокрема, інвалідність чи довіреність.

Подати ці документи можна двома шляхами: особисто — у сервісному центрі Пенсійного фонду чи ЦНАПі, або онлайн — через портал електронних послуг ПФУ чи мобільний застосунок. Але є нюанс: і ВПО, і орендодавець повинні мати КЕП — кваліфікований електронний підпис. І тут починаються проблеми.

Для багатьох це бар’єр. Пенсіонери часто не мають ні підпису, ні смартфона. У когось немає інтернету, у когось техніки. А якщо орендодавець узагалі за кордоном, без довіреності ніхто нічого не оформить. І навіть якщо є довірена особа, то ще треба розібратись, як правильно заповнити форму, зібрати всі папери, подати їх у правильне місце — і все це бажано встигнути за 10 робочих днів.

Так, програма враховує вразливі категорії: передбачена подача документів через законного представника чи опікуна, соціальні працівники можуть допомогти літнім, а офлайн-звернення ніхто не скасовував. Але в реальності кожен такий крок для багатьох — справжній квест. А для тих, хто щойно втік від обстрілів, хто втратив дім і зв’язок зі звичним життям — це ще одне випробування, яке не кожен подолає.

Тетяна  Вікторова