1 жовтня докери Східного узбережжя США вдарили по найвразливішій точці світової економіки — оголосили масовий страйк через незадовільні зарплати та автоматизацію. Він є першим за майже півстоліття страйком докерів, які є основою морських перевезень і міжнародної торгівлі. Один день зупинки роботи в портах може спричинити глобальний хаос, де відносно невелика група робітників однієї країни здатна похитнути економічну стабільність планети. Тривалий час стабільності у морських портах США дозволяв світовим ринкам функціонувати без суттєвих перешкод, але він закінчився. Наслідки цього страйку можуть вплинути на всі сектори світової економіки: від затримки товарів до здорожчання цін на продукцію та енергоносії. Мільйони людей по всьому світу можуть опинитися на межі дефіциту товарів першої необхідності, а країни з розвинутим імпортом та експортом – під загрозою сповільнення економічного розвитку.
Історія страйків докерів
Історія страйків докерів у США є не просто хронологією трудових конфліктів, а прикладом того, як група працівників однієї країни може вплинути на глобальну світову економіку. Докери є ключовими гравцями в системі міжнародної торгівлі, і їхні страйки призводять до ланцюгових реакцій у різних економічних секторах. Саме такою є реальність, коли американські докери, ці невидимі герої світової торгівлі, вирішують оголосити страйк. Історія докерських протестів у США сповнена драматизму, з глобальними наслідками, що розходяться хвилями далеко за межі американських портів.
У 1934 році докери вийшли на протести, вимагаючи гідних умов праці та права на створення єдиної профспілки. Це була справжня революція на портах Західного узбережжя США. Ситуація настільки загострилася, що на вулицях Сан-Франциско пролилася кров. “Кривавий четвер” був днем, коли під час зіткнень із поліцією загинули двоє докерів, став символом боротьби за права. Але цей страйк не був марним. Після 83 днів боротьби докери здобули перемогу: роботодавці змушені були визнати їхню профспілку та погодитися на покращення умов праці. Цей конфлікт став одним із найбільш значущих в історії робітничого руху в США.
Після Другої світової війни США опинилися на порозі економічного відновлення, але докери не хотіли миритися з низькими зарплатами, що залишалися на довоєнному рівні. У 1946 році вони оголосили масовий страйк на обох узбережжях — і на Східному, і на Західному. Вони вимагали підвищення зарплат, адже ціни зросли, а їхні кишені залишалися порожніми. Цей страйк, хоч і тривав лише кілька тижнів, був частиною загальної хвилі післявоєнних протестів у США, коли робітники різних галузей вийшли на вулиці, вимагаючи економічної справедливості. Докери перемогли й отримали підвищення зарплат, що стало символом їхньої боротьби за краще життя.
Через два роки, у 1948-му, докери знову піднялися на боротьбу, але цього разу їхнім ворогом стала не тільки адміністрація портів, а й машини. Питання автоматизації лякало тисячі робітників: нові технології загрожували знищити їхні робочі місця. Докери на Західному узбережжі вийшли на страйк, який тривав 95 днів — майже три місяці зупинки портів і глобальних затримок у постачанні товарів. Вони вимагали гарантій захисту своїх робочих місць у нову еру механізації. Після важких переговорів вдалося досягти компромісу: робочі місця були збережені, але автоматизація не зупинилася. Проте цей страйк закріпив за докерами право на справедливі умови праці навіть в умовах технологічного прогресу.
Згадаємо 1971 рік. Це був перший масштабний страйк за майже 50 років, коли докери Західного узбережжя США вирішили поставити все на карту в боротьбі за свої права, тому що автоматизація портів загрожувала позбавити їх роботи. Їхній протест тривав 134 дні, зупинивши порти та перетворивши безліч товарів на суднах у “плаваючі склади”. Сотні кораблів залишалися нерозвантаженими, і не лише американські компанії відчули удар. Затримки в постачанні товарів вдарили по всьому світу: від Європи до Азії. Виробники автомобілів зупиняли конвеєри, електронні пристрої не з’являлися на полицях, а ринки почали відчувати брак всього — від споживчих товарів до сировини. Цей страйк став попередженням для глобальної економіки: якщо зупиняються порти США, світ починає ламатися.
Масовий страйк докерів у 1977 році став одним із найбільш масштабних в історії морської торгівлі США. Він охопив порти на Східному узбережжі та в Мексиканській затоці, тривав 100 днів і мав серйозні наслідки для економіки країни та глобальної торгівлі. Його організувала Міжнародна асоціація докерів (ILA), яка представляла інтереси тисяч працівників. Основною причиною протесту були суперечки щодо умов праці, підвищення заробітної плати та пенсійного забезпечення. Докери вимагали кращих компенсацій за свою роботу, а також гарантій соціального захисту. Питання автоматизації вже тоді починало впливати на галузь, але основний акцент страйку був зосереджений на умовах праці та соціальних пільгах.
Наслідки страйку були значними для економіки США. Порти, що відігравали ключову роль у міжнародній торгівлі, зупинилися, що спричинило затримки в постачанні товарів. Виробники та імпортери по всій країні відчули вплив цього конфлікту, оскільки значна частина вантажів не могла бути оброблена вчасно. Страйк завершився підписанням нової колективної угоди, яка задовольнила вимоги докерів щодо заробітної плати та пенсійного забезпечення. Хоча автоматизація ще не була основною проблемою цього страйку, вона поступово стала викликом для цієї галузі у наступні десятиліття. Навіть після того, як конфлікт було вирішено, порти працювали на межі, а світова економіка ще довго відчувала наслідки.
Страйк докерів у 2024 році
1 жовтня 2024 року докери Східного узбережжя США знову опинилися в центрі уваги, оголосивши масовий страйк, який може стати однією з найбільших загроз для сучасної світової морської торгівлі за останні десятиліття. Через невирішене питання заробітної плати та автоматизації портів тисячі працівників вийшли на пікети, паралізуючи основні порти у Філадельфії, Х’юстоні та інших ключових торгових містах. Якщо страйк триватиме кілька тижнів, він загрожує серйозними збоями в ланцюгах постачання, що може спричинити дефіцит товарів у магазинах та затримки у постачанні найнеобхідніших продуктів по всьому світу.
Цей протест став першим масовим страйком Міжнародної асоціації морських суден (ILA) з 1977 року, який може паралізувати роботу близько 36 портів. Його наслідки можуть бути руйнівними для глобальної торгівлі. Тисячі контейнерів зі споживчими товарами, електронікою та іншими критично важливими продуктами залишаються на кораблях, замість того щоб потрапити до магазинів та складів. Близько 45 000 докерів, які входять до складу ILA, вимагають підвищення зарплат і гарантій збереження робочих місць у світлі автоматизації, яка загрожує замінити людську працю машинами.
Незважаючи на те, що переговори між профспілкою та портовими компаніями тривали до півночі, згоди так і не було досягнуто. Основні пункти розбіжностей включають підвищення заробітної плати та повна заборона автоматизації портів. Докери, які неодноразово ставали ключовою ланкою у світовій логістиці, вимагають справедливого контракту, який би компенсував зростання інфляції та роки невеликих підвищень.
Президент місцевого відділення ILA Бойс Батлер наголосив, що автоматизація ставить під загрозу тисячі родин:
“Це не просто про машини, які виконують нашу роботу. Це про сім’ї, які втрачають засоби до існування. Під час пандемії компанії заробили мільярди, і ми вимагаємо чесного ставлення до людей, які стояли на передовій”.
ILA спочатку вимагала підвищення заробітної плати на 77% протягом шести років, щоб компенсувати інфляцію і тривалий період мінімальних збільшень. Морський альянс США, який представляє інтереси портів, запропонував підвищення на 50%, але це не влаштувало профспілку. Основною вимогою залишився повний мораторій на автоматизацію, оскільки цей процес безпосередньо впливає на тисячі робочих місць докерів.
Негайного впливу страйку на споживачів, на думку експертів, поки що можна уникнути, адже більшість роздрібних торговців підготувалися заздалегідь і накопичили запаси товарів до святкового сезону. Але якщо страйк затягнеться на кілька тижнів, наслідки будуть серйозними, особливо в розпал новорічного ажіотажу. Затримки в доставці торкнуться не лише подарунків та електроніки, а й критично важливих продуктів харчування, таких як кавові зерна, фрукти та інші товари, що швидко псуються.
Особливо вразливими до таких збоїв є товари з коротким терміном зберігання, наприклад, банани. За даними Американської федерації фермерських бюро, через порти Східного узбережжя щорічно проходить 3,8 мільйона тонн бананів, що становить 75% від загального обсягу цих фруктів у США. Будь-які порушення у постачанні можуть спричинити нестачу на ринку і різке зростання цін на продукти харчування. Банани, як і багато інших товарів, стануть заручниками цієї ситуації, що неминуче вплине на гаманці американців, а також на глобальні продовольчі ринки.
Наслідки страйку докерів для української та світової економіки
Страйк докерів на Східному узбережжі США може стати справжньою бомбою уповільненої дії для глобальної економіки, здатною паралізувати морські перевезення та завдати удару по багатьом країнам, включаючи Україну. Якщо порти на Східному узбережжі та в Мексиканській затоці залишаться заблокованими, це спричинить ланцюгові затримки для суден, які перевозять вантажі на мільярди доларів. Морська торгівля, яка вже тріщить від наслідків пандемії та інших економічних потрясінь, опиниться під ще більшим тиском. Основний удар від страйку припаде на контейнерні перевезення, адже порти в Мексиканській затоці обробляють до половини всіх контейнерних вантажів, що надходять до США. Заблоковані порти означатимуть колосальні збої в логістиці і затримки у постачанні продукції не лише для американських споживачів, але й для глобальних ринків.
Якщо страйк триватиме довго, світові економічні втрати можуть виявитися катастрофічними, досягаючи десятків мільярдів доларів. Наприклад, за даними Mitre, порти Нью-Йорка та Нью-Джерсі можуть втрачати до 641 мільйона доларів щодня, а порт Вірджинія — до 600 мільйонів. Ці цифри лише підтверджують масштаб потенційних наслідків для економіки США, яка може отримати значний удар по ключових ланцюгах постачання.
Слід зазначити, що наслідки цього страйку будуть відчутні не лише в США, але й на всіх континентах. Кораблі, які курсують між США та Європою, не зможуть вчасно повернутися для рейсів до Азії, що заблокує імпорт та експорт на місяці вперед. За оцінками аналітиків платформи Xeneta, навіть тижнева зупинка портів може викликати затримки у розкладі суден з Азії до США аж до січня 2025 року. Якщо страйк затягнеться, це стане глобальним економічним землетрусом: зростатимуть ціни, товари зникатимуть з полиць, а компанії стискатимуть витрати, що вплине на мільйони робочих місць по всьому світу.
Україна, економіка якої й так страждає від війни, не уникне цих наслідків. Експорт української продукції до США через порти Європи та інші міжнародні вузли може значно уповільнитися. Це, у свою чергу, призведе до затримок надходження валюти в країну та знизить доходи аграрних і промислових підприємств, які вже стикаються з великими викликами через бойові дії. Багато українських компаній, що експортують товари, відчують подальший тиск, оскільки США є важливим торговельним партнером, і будь-які збої у логістиці погіршать ситуацію на внутрішньому ринку. Страйк може також ускладнити український імпорт важливих товарів, зокрема промислового обладнання, яке використовується для відновлення інфраструктури.
Водночас, за даними економічних аналітиків, збитки для економіки США можуть сягати від 3,8 до 4,5 мільярда доларів щодня, якщо порти залишатимуться закритими. Звісно, деякі з цих втрат будуть компенсовані після відновлення роботи, але тривалі зупинки призведуть до масових затримок постачань, що вдарить по виробниках і ритейлерах. Наприклад, імпортери електроніки, одягу та продовольства відчують дефіцит товарів, а споживачі — зростання цін.
Що ж до політичних наслідків, страйк відбувається за кілька тижнів до президентських виборів у США, і це може вплинути на виборчу кампанію. Деякі бізнес-групи сподівалися, що президент Джо Байден втрутиться і задіє закон Тафта-Хартлі для призупинення страйку на 80 днів, але Байден, маючи міцні зв’язки з профспілками, вирішив не поспішати з цим кроком. Він заявив, що очікує, що конфлікт буде вирішено без його втручання, хоча тиск на адміністрацію з боку великих бізнес-асоціацій зростає.
З кожним днем страйку ситуація лише може ускладнюватися, і глобальні наслідки не змусять себе довго чекати. Світ, який вже переживає економічні потрясіння, може опинитися на порозі ще однієї кризи, де українська економіка не зможе уникнути болючих ударів
Отже, кожен страйк докерів у США — це як удар по невидимій артерії глобальної торгівлі. Вони зупиняють не тільки порти, вони запускають ланцюгову реакцію: порушуються постачання, зростають ціни, починаються затримки в виробництві товарів. І це не стосується лише США. Коли зупиняються порти у Лос-Анджелесі чи Окленді, про це дізнаються і в Києві, і в Токіо, і в Лондоні. Світ став занадто взаємопов’язаним, і будь-який збій у його механізмах, такий як страйк докерів, викликає наслідки, відчутні на кожному континенті.
Оксана Іщенко
