Українці досить часто стикаються з рішеннями, діями або бездіяльністю органів влади, які впливають на їхні права та законні інтереси. При цьому багато хто помилково вважає, що строки для звернення до суду завжди становлять три роки, однак у випадку адміністративних спорів правила зовсім інші. Адміністративний суд працює за чітко визначеними строками, і пропуск навіть невеликого терміну може зробити захист прав практично неможливим. Тому важливо розуміти, які категорії справ потрапляють до адміністративної юрисдикції, які дії можна оскаржувати, і як правильно обчислюється строк для звернення.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», до яких звернулася наша редакція, прокоментували питання строків звернення до адміністративного суду. Вони пояснили, на що варто звертати увагу, щоб не втратити можливість захисту своїх прав у суді.
Зазвичай всі звикли до того, що строк звернення до суду складає три роки. Це не зовсім так, точніше так, але тільки для цивільно-правових відносин. Якщо справу належить розглядати в адміністративному суді, то це все змінює, адже тут зовсім інші строки звернення до суду із захистом своїх прав. В цьому випадку діє чітке правило: хто не встиг, той спізнився. Тому по-перше потрібно для початку визначити, які саме справи розглядаються адміністративними судами з точки зору захисту прав пересічного громадянина.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
Ми навели неповний перелік справ, проте саме вони можуть торкатися кожного громадянина. При цьому кожна особа має право звернутися до адміністративного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства, якщо вважає, що рішення, дія або бездіяльність суб’єкта владних повноважень порушують її права, свободи або законні інтереси. У такому випадку можна просити суд про захист своїх прав шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4, та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Проте Кодекс адміністративного судочинства чітко встановлює, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ось тут зверніть особливу увагу – загальний строк звернення до адміністративного суду становить всього шість місяців.
Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Кодексом адміністративного судочинства та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.
Зазначимо, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також зверніть увагу, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Як бачимо, шестимісячний термін скорочується вдвоє.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Тобто особа звернулася зі скаргою 1 січня до державного органу, але нічого не отримала у відповідь. У такому випадку строк звернення до суду становить 6 місяців та рахується він з 1 січня.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому проведення медіації не впливає на перебіг строку звернення до адміністративного суду. Розуміючи, що є випадки, коли не всі можуть втигнути зі зверненням до суду, КАС України має статтю 123, яка передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, яка зазначає наступне.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Водночас, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, в разі пропуску строку на звернення до суду головним є подати заяву про поновлення пропущеного строку. Крім цього, слід обґрунтувати поважність пропуску строку, в ідеалі підкріпивши це відповідними доказами.
Нам часто задають питання: що може слугувати доказами поважних причин пропуску строку на звернення до суду? Доказами можуть бути будь-які документи, які це доводять, а саме:
- довідка про хворобу чи лікарняний;
- виписка про знаходження на стаціонарному лікуванні;
- наказ про відрядження у зв’язку із необхідністю по роботі;
- квитки, які підтверджують необхідність поїздки;
- акт або довідка про здійснення постійного нагляду за особою яка цього потребує;
- інші документи.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин – вони повинні бути поважними, реальними або непереборними, і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У зв’язку з цим наполегливо радимо уважно стежити за строками звернення до суду та при необхідності консультуватися з адвокатом, щоб уникнути проблем у майбутньому. Не варто відкладати подачу позову на останній момент, сподіваючись, що часу достатньо. Несподівані обставини можуть ускладнити процес і призвести до ситуацій, коли суд може поновити пропущений строк, але не зобов’язаний робити це, якщо надані докази виявляться недостатніми або будуть розцінені як «сльозний лист» — прохання без вагомого обґрунтування та документального підтвердження.
Звертатися до адміністративного суду слід без зволікань, точно визначаючи категорію справи та дотримуючись строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства. У разі пропуску терміну необхідно одразу подавати заяву про поновлення строку і додавати реальні докази, що підтверджують поважність причин, таких як лікарняні, відрядження, догляд за близькими або інші об’єктивні обставини.
