Стягнення заборгованості за комунальні послуги, якщо «власність зобов’язує»: поради юристів

У Вас є у власності житлова нерухомість? Поздоровляємо! Але перше, про що необхідно пам’ятати у зв’язку з цим, закріплено в статті 13 Конституції України «Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству». Саме цю фразу – «власність зобов’язує»  кожного разу проголошують судді, коли розглядають справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. І жодним чином не допомагають вмовляння про відсутність коштів, не проживання за даною адресою тощо.

За допомогою юристів адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” розглянемо питання стягнення заборгованості за комунальні послуги, до складу яких входить: опалення, гаряча, холодна вода, водовідведення, побутовий газ, енергопостачання та інші. Перше, що слід мати на увазі відносно заборгованості щодо комунальних послуг, це строк позовної давності, тобто строк,  упродовж якого з вас можуть стягнути заборгованість. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України строк загальний строк позовної давності складає три роки. Це означає, що стягнути заборгованість по комунальним послугам можливо тільки за останні 36 місяців. Стягнення за більш тривалий термін можливо тільки при умові вагомого обґрунтування пропуску строку позовної давності зі сторони комунальних служб. Посилання на те, що юрист був у відпустці або його взагалі не було на підприємстві не є поважним. Але зазвичай, крім основної заборгованості по комунальним послугам відповідні служби стягують інфляційні нарахування, пеню, штрафи. Головне, що потрібно знати, це існування скороченої позовної давності. Скорочена позовна давність в один рік застосовується до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Тобто зазначені нарахування можливі тільки за останні 12 місяців.

Наступне, що шокує громадян під час стягнення боргів за комунальні послуги – це несподіваність. Сидять собі громадяни та чекають, що їх викличуть до суду по боргах за спожиті послуги, а вже там вони розкажуть й про гарячу воду, яка зовсім не гаряча, й про те, як зовсім не прибирають прибудинкову територію та інше. І раптом отримують …судовий наказ, де чорним по білому написано, що суд вже все розглянув, з вас чимала така сума заборгованості належить до стягнення, отримайте та сплатить! Ось тут виникає безліч питань: що це за наказ, чому мене не викликали до суду, що тепер робити та інші.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Відповідно до статті 161 Цивільно-процесуального кодексу УкраїниСудовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Отже, відповідно до чинного законодавства комунальні підприємства можуть звернутись до суду за спрощеною процедурою. Це можливо, якщо заявлені вимоги стосуються заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення. Підставою видачі судового наказу на розмір заборгованості будуть відповідні договори про надання таких послуг, інших письмові докази що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник, подаючи пакет документів до суду, повинен довести свої вимоги та надати відповідні розрахунки про виникнення заборгованості, в тому числі помісячні, а також застосування тарифів на відповідні послуги. При цьому, судовий наказ видається не тільки на суму заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості.

Ще один нюанс, який дуже суттєво впливає на суми заборгованості по комунальним послугам – особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку, квартирі). Деякі комунальні послуги за відсутності лічильників нараховуються саме за кількістю зареєстрованих осіб. Дані комунальні служби беруть з реєстру територіальної громади, тому важливе зауваження – у разі, якщо в житловому приміщенні залишились зареєстрованими родичі, які давно померли – зніміть їх з реєстрації. Якщо члени родини не мешкають в приміщенні вже дуже багато часу, не збираються до нього повертатись та не надають коштів на сплату комунальних послуг, їх можливо зняти з реєстрації в зазначеному приміщенні.

Статтею 405 Цивільного кодексу України передбачено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Зверніть увагу: дана норма не діє для власників та співвласників житлових приміщень, бо завтра вони згідно з законом знову можуть отримати реєстрацію проживання у своїй власній оселі. Для приміщень, які досі знаходяться у власності територіальних громад (не приватизовані) цей строк відповідно до Житлового кодексу складає шість місяців. Тому не лінуйтесь деякі речі робити своєчасно, аби потім не сплачувати як то кажуть за «мертві душі».

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, – протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статтею 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Крім того, сам по собі судовий наказ є виконавчим документом, який передається до відповідної виконавчої служби на примусове стягнення.

Також потрібно обов’язково пам’ятати – судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований місцевим судом, який його виніс (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу). Отже, після отримання особою боржником копії судового наказу є всього п’ятнадцять днів на подання заяви про  його скасування. Це вкрай важливо, бо саме в цей термін до суду потрібно подати заяву та відповідні документи які обґрунтовують той факт, що насправді з вас належить до стягнення менша сума: квитанції по сплату які чомусь не врахували представники комунальних служб, власні розрахунки, заяву про застосування строку позовної давності тощо.

Хочемо зауважити, що зазвичай, комунальні служби заявляють до стягнення всю суму заборгованості яка обліковується у них по базі даних. Це робиться тому, що заборгованість існує і з нею потрібно щось робити. Своєю чергою, за звичай, суд повність задовольняє заву з зазначеною сумою боргу. І вже саме за заявою громадянина – боржника про скасування судового наказу та застосування строків позовної давності, суд зменшує суму заборгованості, що своєю чергою дає повне право комунальному підприємству списати її як безнадійну та не стягувати з боржника, бо суд в її задоволенні відмовив.

Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, який  ухвалив судовий наказ. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 Цивільно-процесуального кодексу України, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (стаття 171  Цивільно-процесуального кодексу України ).

Якщо не має підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника розв’язує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 ЦПК.

Комунальні підприємства активно користуються цією спрощеною системою отримання судового рішення, тому позовні заяви про стягнення заборгованості за комунальні послуги останнім часом стають екзотикою.

Ще один важливий момент відносно реалій сьогоденного життя в умовах воєнного стану. Кабінет Міністрів України постановою від 5 березня 2022 року  «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»  заборонив:

• нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річні, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
• припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Це розповсюджується виключно щодо територіальних громад, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Даний перелік наразі затверджений наказом від 22.12.2022  № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.Така заборона діятиме до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації.

У свою чергу воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за комунальні послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться. Також у випадку несплати або оплати не в повному обсязі відключати комунальні послуги відповідні служби громадянам не будуть та послуга буде продовжувати надаватись надалі. Як буде при цьому розв’язано питання після закінчення воєнного стану поки не відомо, але точно відповідно до законодавства яке буде діяти на той час.

Що робити у разі якщо житлове приміщення пошкоджено, зруйноване, не може використовуватись для проживання у зв’язку з воєнними діями? Хочемо зауважити, що автоматично зазначену інформацію до відповідних комунальних служб ніхто не подає, крім випадків, коли увесь будинок відключають від надання послуги у зв’язку з аварійною ситуацією. Тому у разі виникнення зазначеної події з житлом, наполегливо радимо зробити копії відповідних актів про пошкодження, довідок про внесення в єдиний реєстр досудових розслідувань про факти влучання ворожих ракет тощо, та подати з відповідною заявою до кожної комунальної служби, при чому або з відміткою на другому екземплярі заяви про прийняття, або поштовим оператором зі зворотнім повідомленням.

І на останнє. Що робити тим, хто переймаючись за своє життя, виїхав з власних житлових приміщень на значний термін, в тому числі в якості внутрішньо переміщеної особи та не бажає отримувати нескінченні рахунки? На жаль питання тут може стосуватись саме тих комунальних послуг, які залежать від фактичного проживання людини в приміщенні за відсутності лічильника. Це може бути водопостачання, водовідведення, газопостачання, послуги кабельного телебачення, інтернет. Найбільш коштовна послуга – надання опалення під дану ситуацію не підпадає. Головне, що потрібно зробити – повідомити відповідні комунальні служби про те, що ви не проживаєте зараз в помешканні, при цьому надати відповідні документи, які б підтверджували даний факт. Наприклад, довідку про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи в іншому населеному пункті, або акт складений депутатом відповідної громади про ваше проживання в іншій області.

Хочемо нагадати, якщо у помешканні на деякі послуги встановлені лічильники, передача даних з зазначених облікових приладів є обов’язковою. В іншому випадку комунальні служби нарахують за «середнім споживанням» по району і ви отримаєте рахунок  не залежно від того, чи спожили якусь кількість, чи взагалі ні.

І пам’ятайте головне – власність зобов’язує!