Судовий збір залишається однією зі складових доступу до правосуддя в Україні. Його сплата є обов’язковою для більшості заяв і позовів, поданих до судів, і саме завдяки цьому механізму держава фінансує діяльність судової системи. У 2026 році розмір судового збору змінився відповідно до нового прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що впливає на вартість як майнових, так і немайнових позовів, апеляційних та касаційних скарг. Водночас законодавець передбачив низку виключень, коли сплата збору не потрібна, зокрема у справах соціального захисту, сімейних спорах, надання психіатричної допомоги та у справах, пов’язаних із захистом прав потерпілих від збройної агресії.
У зв’язку з цими змінами ІА «ФАКТ» звернулося до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», аби зрозуміти, яку суму складає судовий збір у 2026 році та чому про це важливо знати.
Чому важливо знати про нові суми судового збору? Тому що завжди доступ до правосуддя є оплачуваним з боку особи, яка звертається до суду, за винятком декількох пільгових категорій та випадків справ, про що буде зазначено пізніше. Кожна позовна заява чи заява окремого провадження, заява, а також окремі процесуальні клопотання не приймаються судом без розгляду без сплати судового збору.
Судовий збір представляє собою збір, який сплачується на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів. Необхідно зазначити, що він прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а даний розмір встановлюється окремо на кожний рік Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Якщо зазначена сума впродовж року змінюється, судовий збір все одно рахується з суми, встановленої станом на 1 січня відповідного року.
Станом на 1 січня 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн, тому на даний час змінили свій розмір й деякі ставки судового збору.
Однак перед тим, як розповісти про нову суму судового збору, зазначимо, що він не сплачується за подання:
- заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
- заяви про поворот виконання судового рішення;
- заяви про винесення додаткового судового рішення;
- заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;
- заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;
- заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
- заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
- заяви про видачу обмежувального припису;
- позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
- заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;
- клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
- заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
- позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України;
- апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Судовий збір в 2026 році дещо збільшився та складає наступні суми:
У 2026 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 гривень, і саме від цієї суми розраховується судовий збір за різні документи та дії, подані до суду. Судовий збір сплачують фізичні особи та фізичні особи-підприємці, залежно від типу позову або заяви.
Якщо мова йде про подання позовної заяви майнового характеру, тобто коли позивач вимагає відшкодування певної суми грошей або майна, судовий збір становить один відсоток від ціни позову. При цьому мінімальна сума збору не може бути меншою за 0,4 розміру прожиткового мінімуму, а максимальна — не перевищує п’яти розмірів прожиткового мінімуму. Для 2026 року це означає, що мінімальний платіж складає 1331,20 гривень, а максимальний — 16 640 гривень.
Для позовних заяв немайнового характеру, коли предметом позову є, наприклад, визнання права, захист честі чи гідності, сплата судового збору встановлена у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму, тобто 1331,20 гривень. Те ж саме стосується заяв про розірвання шлюбу — збір також складає 1331,20 гривень.
Якщо ж справа пов’язана з поділом майна після розлучення, судовий збір визначається як один відсоток від вартості майна, але не менше ніж 1331,20 гривень і не більше ніж 9984 гривень, що відповідає трьом розмірам прожиткового мінімуму.
Для заяв у справах окремого провадження, заяв про забезпечення доказів або позову, перегляду заочного рішення, скасування рішень третейського суду, видачі виконавчого документа або роз’яснення судового рішення встановлена ставка у 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що на 2026 рік становить 665,60 гривень.
Менші ставки застосовуються до деяких специфічних документів: за видачу судового наказу збір складає 0,1 прожиткового мінімуму, тобто 332,80 гривень; за скасування судового наказу — 0,05 прожиткового мінімуму або 166,40 гривень. Також за скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України збір становить 0,2 прожиткового мінімуму, тобто 665,60 гривень.
Якщо справа стосується захисту честі та гідності фізичної особи або ділової репутації фізичної чи юридичної особи, ставки судового збору відрізняються залежно від характеру позову. Позовні заяви немайнового характеру, які не передбачають відшкодування грошової суми, сплачуються у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 гривень. Якщо ж позивач вимагає відшкодування моральної шкоди грошима, ставка становить 1,5% від ціни позову, але не менше одного прожиткового мінімуму, що на 2026 рік становить 3328 гривень. Максимальна межа у таких випадках законом не обмежується.
Апеляційні скарги на рішення суду, а також заяви про приєднання до апеляційної скарги або перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами розраховуються як 150 відсотків від ставки, сплаченої під час подання первинної позовної заяви чи іншої заяви, але при цьому максимальна сума збору не перевищує восьми прожиткових мінімумів для позовів майнового характеру, що складає від 1996,80 гривень до 26 624 гривень.
Касаційні скарги на рішення суду або заяви про приєднання до касаційної скарги сплачуються у розмірі 200 відсотків від ставки первинного позову, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму, тобто від 2662,40 гривень до 33 280 гривень.
Апеляційні та касаційні скарги на ухвалу суду, а також заяви про приєднання до таких скарг, що подані фізичною особою, мають фіксовану ставку 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто 665,60 гривень.
Що стосується подання документів до адміністративного суду, ставки майнових позовів співпадають з правилами для загальної юрисдикції: один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму і не більше п’яти його розмірів, тобто від 1331,20 до 16 640 гривень. Немайнові адміністративні позови сплачуються в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму, тобто 1331,20 гривень.
Апеляційні скарги на рішення адміністративного суду та заяви про приєднання до таких скарг або перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами сплачуються у розмірі 150% від ставки первинної заяви, але не більше п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, що на 2026 рік складає від 4992 до 49 920 гривень. Касаційні скарги сплачуються у розмірі 200 відсотків від ставки первинної заяви, але не більше двадцяти прожиткових мінімумів — від 6656 до 66 560 гривень.
Апеляційні та касаційні скарги на ухвалу адміністративного суду або заяви про приєднання до таких скарг мають фіксовану ставку у розмірі одного прожиткового мінімуму, тобто 3328 гривень.
Для заяв про забезпечення доказів, видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду або про зміну, встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір становить 0,3 прожиткового мінімуму, тобто 998,40 гривень.
Таким чином, ставки судового збору залежать від типу документа, характеру позову та інстанції суду, а розмір збору може варіюватися від 665,60 гривень до десятків тисяч гривень.
Водночас за видачу судами документів необхідно буде сплатити:
1) за повторну видачу копії судового рішення – 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу, що становить 9,98 грн;
2) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання – 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99,84 грн;
3) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України «Про доступ до судових» рішень 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії становить 9,98 грн;
4) за виготовлення копій документів, долучених до справи – 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії, що становить 9,98 грн.
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення необхідно буд сплатити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Варто знати, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі статті 6 Закону України «Про судовий збір» звільняються:
1) позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі – у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі – у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники – у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі – у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі – у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) – кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, – після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом;
16) позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
21) заявники – у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі – у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Ця добірка інформації стосується саме фізичних осіб — громадян, і всі наведені дані відповідають положенням закону щодо цього кола осіб.
