Державний бюджет України стоїть перед серйозними викликами, особливо в умовах війни та відновлення економіки. Проте, навіть за таких умов, існують сфери, де держава свідомо обмежує свої доходи, що викликає питання щодо реальної мети таких рішень. Однією з таких сфер є пільгове оподаткування ТВЕНів (тютюнові вироби електронного нагрівання), що, на перший погляд, здається непомітним, але насправді має суттєвий вплив на бюджет. Скільки мільйонів гривень недоотримає бюджет України через ці пільги? Хто є основним лобістом цього “турботливого” рішення? Відповіді на ці питання розкривають складну картину, де інтереси держави та бізнесу не завжди збігаються.
Збереження податкових пільг для ТВЕНи
В Україні тютюнова індустрія тривалий час функціонувала в умовах нестабільного бізнес-середовища, де акцизні ставки змінювалися майже кожні півроку. Держава опинилася в ситуації, коли кожна гривня в бюджеті може стати вирішальною для економічної стабільності під час війни. Але замість того, щоб максимально наповнити державну скарбницю, законодавці вирішують грати в інтересах великих тютюнових корпорацій. У червні 2024 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на традиційні цигарки.
Крім того, у 2025 році на українців чекає черговий удар по гаманцю — суттєве подорожчання цигарок. Це не просто наслідок економічних коливань, а свідоме рішення уряду, спрямоване на підвищення акцизів на тютюнові вироби. Такий крок є частиною загальної стратегії гармонізації податкової політики з нормами ЄС, але він має й інші важливі наслідки. З 1 жовтня 2024 року акцизні ставки почали розраховуватися в євро, що, за задумом, повинно захистити надходження від впливу інфляції. Однак, це також означає, що будь-яка девальвація гривні збільшить навантаження на споживачів — зростання цін на цигарки стане неминучим.
Однією з найбільших змін стане зростання специфічної ставки акцизу на цигарки з фільтром і без — на цілих 23,4%. Це призведе до подорожчання однієї тисячі цигарок з 47 до 58 євро, а мінімальне податкове зобов’язання збільшиться до 78 євро. Такі зміни не залишаться непоміченими для споживачів: за оцінками експертів, ціни на цигарки зростуть на 20-25%, що означає підвищення вартості кожної пачки на кілька десятків гривень.
Таке підвищення акцизів є частиною зобов’язань України щодо гармонізації своєї податкової політики з нормами Європейського Союзу. Водночас уряд розраховує, що ці зміни принесуть додаткові надходження до бюджету, які, за попередніми розрахунками, складуть близько 27,1 млрд грн. Хоча цей крок є необхідним для виконання європейських зобов’язань та підтримки бюджету, споживачам доведеться відчути суттєвий удар по своїй кишені. Однак увагу громадськості привернуло інше: законопроєкт передбачає збереження податкових пільг для ТВЕНів, зокрема IQOS та glo. Це вже не просто питання акцизів, а справжня “димова завіса”, що приховує багатомільярдні втрати бюджету та вигоду для тютюнових гігантів.
Чому ТВЕНи, які ще кілька років тому прирівнювались до звичайних цигарок, раптом стали “менш шкідливими” для здоров’я і державної каси? Це рішення виглядає особливо підозрілим, враховуючи, що у 2021 році, коли акцизи на ТВЕНи були прирівняні до традиційних тютюнових виробів, бюджет отримав шокуючий приріст доходів у шість разів за один рік. Після цього Всесвітня організація охорони здоров’я визнала українське рішення як найкращу міжнародну практику, а тепер ми спостерігаємо дивну лібералізацію.
Однак, якщо проаналізувати динаміку цього ринку, стає зрозуміло, хто стоїть за лобіюванням таких змін. “Філіп Моріс Україна” — найбільший гравець на ринку ТВЕНів в Україні — активно просуває ідею, що ці пристрої є “менш шкідливими”, підкріплюючи свої заяви посиланнями на європейську практику та наукові дослідження, що викликають сумнів через зв’язки з тютюновою індустрією. Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я та численні незалежні дослідження вказують на те, що ТВЕНи можуть спричиняти подібні ризики для здоров’я, як і звичайні цигарки. Більше того, довгострокові наслідки вживання цих виробів досі недостатньо вивчені, що робить будь-які заяви про їхню “безпеку” передчасними.
Крім того, аргументи щодо соціального впливу ТВЕНів в Україні теж звучать доволі суперечливо. За статистикою, 18,3% курців в Україні обирають ТВЕНи — це значно більше, ніж в ЄС, де цей показник становить близько 5%. Виникає питання: хто виграє від зниження акцизів на ТВЕНи? Вочевидь, не держава, яка втрачає величезні податкові надходження, а тютюнові корпорації, які отримують унікальні умови для нарощування своїх прибутків на тлі війни.
Повернення податкових пільг для ТВЕНів у 2024 році виглядає як крок назад не лише у сфері охорони здоров’я, але й у наповненні бюджету. Ті самі законодавці, які аргументують своє рішення “європейською практикою”, забувають про рекомендації ВООЗ щодо однакового оподаткування всіх тютюнових виробів. У результаті держава не лише втрачає гроші, але й стимулює подальше зростання кількості курців ТВЕНів, замість того щоб скорочувати кількість тютюнових залежних. Чи це європейський шлях, до якого прагне Україна?
Вплив на Дербюджет податкових пільг на ТВЕНи
У серпні 2024 року дискусії щодо податкових пільг на ТВЕНи в Україні набули нового звучання після дослідження Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (wiiw). Це питання стало ключовим як для політиків, так і для суспільства, оскільки йдеться не лише про податкові надходження, але й про здоров’я нації та вплив великих корпорацій на рішення держави. Моделювання інституту показало цікаву, хоча й тривожну тенденцію: збереження податкових пільг на ТВЕНи може уповільнити зростання бюджетних надходжень, а також не призвести до зменшення поширеності куріння серед населення.
Чому це так важливо? Уряд планував, що підвищення акцизів на тютюнові вироби сприятиме зростанню бюджетних надходжень, одночасно знижуючи кількість курців. Однак, за прогнозами аналітиків, ці плани можуть зазнати невдачі, особливо через нерівномірне оподаткування різних тютюнових виробів. Тютюнові вироби для електронних пристроїв нагрівання (ТВЕНи) мають суттєво нижчі податкові ставки порівняно зі звичайними сигаретами. Якщо акциз на ТВЕНи залишиться на 20% нижчим, це може коштувати бюджету України приблизно 7 млрд грн щороку після 2025 року.
За підрахунками громадських організацій, наприклад, ГО “Життя”, цей розрив призведе до того, що держава недоотримає близько 18,6 млрд грн лише у 2025-2028 роках. При цьому очікувати значного зниження куріння теж не варто: споживання ТВЕНів почне зростати вже з 2026 року, що підірве здоров’я населення і потенційно збільшить витрати на медицину.
Ситуація ускладнюється впливом основного гравця на ринку ТВЕНів – компанії “Філіп Морріс”, яка контролює 80% українського ринку ТВЕНів. Попри те, що вона є одним із найбільших платників податків в Україні (30,3 млрд грн у 2023 році), є серйозні сумніви щодо її справжніх намірів. Адже одночасно “Філіп Морріс” сплатив $220 млн податків до бюджету Росії, підтримуючи державу, яка веде війну проти України. Така подвійна гра ставить українських політиків перед моральною дилемою: чи варто сприяти розвитку бізнесу, який, хоча й платить податки в Україні, продовжує інвестувати у Росію? Особливо це питання стає актуальним на тлі того, що інші тютюнові компанії намагаються уникати співпраці з державою-агресором.
Окрім бюджетних втрат, варто звернути увагу на соціальні та медичні аспекти. Згідно з даними Світової організації охорони здоров’я (ВООЗ), у країнах, де ТВЕНи продаються за нижчими цінами через податкові пільги, поширеність куріння серед молоді зростає вдвічі швидше. Наприклад, у Японії, де ТВЕНи були на ринку вже кілька років, спостерігається тенденція до збільшення кількості молодих людей, які починають палити саме через ці пристрої. Україна може повторити цей негативний досвід, що призведе до збільшення витрат на медицину та зростання смертності від захворювань, пов’язаних із курінням.
Дослідження ВООЗ також показує, що в країнах з високими податками на тютюнові вироби поширеність куріння зменшується швидше. Наприклад, у Франції, де акцизи на тютюн дуже високі, рівень куріння серед населення зменшився на 17% за останні п’ять років. Україна може використати цей досвід, збільшуючи податкове навантаження на всі тютюнові вироби, включаючи ТВЕНи.
Слід зазначити, що структура оподаткування тютюнових виробів в Україні є складною і включає кілька складових, зокрема специфічний та адвалорний акцизи. Специфічна ставка в 907,2 грн за тисячу сигарет і адвалорна ставка в розмірі 12% від роздрібної вартості є основними елементами акцизного податку. Адвалорний податок розраховується як відсоток від ціни товару, і саме тому він важко передбачуваний для бюджету, оскільки його надходження залежить від цінових коливань на ринку.
Щоб стабілізувати надходження до бюджету, держава встановила мінімальну ставку оподаткування. У випадках, коли ціна сигарет перевищує 51,07 грн, виробники сплачують як специфічний акциз, так і адвалорний податок. При цьому мінімальний акциз, попри свою назву, не зменшує податкових надходжень, а навпаки, захищає бюджет від втрат, забезпечуючи стійке оподаткування. План підвищення акцизів передбачає, що до 2025 року специфічна та мінімальна ставки зростатимуть на 20% щорічно. Однак адвалорна ставка залишається на рівні 12%, оскільки її підвищення не є доцільним з кількох причин:
- Адвалорний податок непередбачуваний через його залежність від ціни преміум-сигарет, які становлять лише 16% ринку. Пандемія, економічні кризи та зростання тіньової торгівлі погіршують ситуацію, не дозволяючи прогнозувати зростання цього сегмента.
- Адвалорний акциз створює нерівні умови для конкуренції на ринку. Більшість сигарет не обкладаються цим податком, що дає конкурентні переваги виробникам, які спеціалізуються на більш дешевих марках. Це також стимулює компанії виробляти більш дешеві сигарети, що негативно впливає на доходи бюджету.
- Збільшення адвалорної ставки поглиблює ціновий розрив між дешевими і дорогими сигаретами, що призводить до зменшення попиту на преміальні бренди та зростання попиту на дешеві. Відповідно, надходження від цього акцизу скорочуються.
Зважаючи на це, уряди багатьох країн ЄС вже знизили адвалорний податок на сигарети, щоб зменшити ціновий дисбаланс і стабілізувати ринок. Український уряд теж прийняв рішення не підвищувати цей податок до 2025 року, намагаючись зберегти стабільність в бюджетних надходженнях, однак іноді законодавчі ініціативи не відповідають реальним потребам економіки.
Чи є вихід?
Наразі вирішення проблеми пільгового оподаткування ТВЕНів значною мірою залежить від рішень Верховної Ради України. Депутати мають можливість внести важливі правки до законопроєкту перед другим читанням, які можуть кардинально змінити ситуацію. Одним із ключових варіантів є підвищення акцизу на ТВЕНи до рівня звичайних сигарет. Це дозволить уникнути значних фінансових втрат для державного бюджету, адже ТВЕНи поступово займають все більшу частку ринку, а їх поточне пільгове оподаткування призводить до недоотримання значних сум. Більше того, такі зміни можуть зменшити шкоду для здоров’я населення, оскільки підвищення цін на тютюнові вироби може знизити рівень їх споживання.
Однак не все так просто. На шляху до таких рішень стоять потужні тютюнові лобісти, які чинять серйозний тиск на уряд та депутатів. Їхній головний аргумент полягає в тому, що компанії-гіганти вже вклали значні інвестиції у виробництво під час війни, створюючи робочі місця та забезпечуючи надходження податків. Вони стверджують, що підвищення акцизів може призвести до скорочення інвестицій та вплинути на економіку в період, коли країна й так перебуває в скрутному становищі.
Таким чином, перед державними органами постає складне питання: що є важливішим – короткострокові податкові надходження від кількох тютюнових компаній чи довгострокове здоров’я нації та стабільний бюджет? Відповідь на нього може мати суттєві наслідки не лише для економічної політики країни, але й для майбутнього здоров’я українців.
Оксана Іщенко
