З початком війни в Україні значна кількість українських родин була змушена шукати притулку в інших країнах, зокрема й в Естонії. На травень 2024 року в естонських школах навчалося близько 9 тисяч українських дітей. Із них 24% здобували освіту в початковій школі, а 64% – в загальній середній.
Важливим питанням залишається те, якою мовою ці діти продовжують своє навчання. Проте, згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ, зокрема естонського мовника ERR, кількість класів, де навчання проводиться українською та естонською мовами, буде поступово зменшуватись.
У Міністерстві освіти Естонії вважають, що українські діти вже достатньо адаптовані для навчання разом з естонськими ровесниками. Батьки також висловлюють бажання, щоб їхні діти отримували місцеву освіту, що сприяє інтеграції в естонське суспільство. Це думка офіційних представників Міністерства, яке оприлюднило свої плани 25 серпня 2024 року.
Доля українських класів у Таллінні
На цей час в Естонії діють дві школи в Таллінні – Ряегу та “Свободи”, де частина навчання для українських дітей проходить українською мовою, а інша частина – естонською. Однак, з нового навчального року школа Ряегу вже не відкриє перший клас для українських дітей, а через кілька років її планують закрити повністю. За попередніми прогнозами, українські діти зможуть навчатися в цій школі до шостого класу, після чого мова навчання зміниться на естонську з четвертого класу.
У державній школі “Свободи” навчається близько 530 учнів, серед яких значна частина – українські діти. У цій школі 40% уроків проводяться українською мовою, а решта 60% – естонською. Проте майбутнє цієї школи поки що залишається невизначеним. Однією з можливих ідей є перетворення її на міжнародну школу, де могли б навчатися не лише українці, а й діти з інших країн.
За словами Хеле Лієв-Тельманн, головного експерта відділу загальної освіти Міністерства освіти і науки Естонії, раніше в багатьох великих містах також існували школи, де для українських учнів створювали окремі класи. Проте з початком нового навчального року таких класів ставатиме дедалі менше. Це пов’язано з тим, що школи вважають, що українські діти вже готові до навчання разом з естонськими або російськомовними учнями.
Лієв-Тельманн також зазначила, що раніше і батьки, і керівництво шкіл вважали, що перебування українських біженців в Естонії буде тимчасовим. Однак, із часом ця думка змінилася, і українські сім’ї все частіше прагнуть, щоб їхні діти здобували місцеву освіту. Це свідчить про поступову інтеграцію українців в естонське суспільство, але також ставить нові виклики перед освітньою системою країни.
Таким чином, кількість класів, де українські діти можуть навчатися рідною мовою, поступово зменшуватиметься, що відображає зміну підходу естонської освіти до інтеграції українських дітей у місцеву освітню систему. Це рішення є відображенням прагнень батьків, які хочуть, щоб їхні діти якомога швидше адаптувалися до життя в Естонії. Однак, залишається відкритим питання, як це вплине на збереження української культурної ідентичності серед дітей, які тимчасово перебувають за межами рідної країни.
