Українці частіше йдуть до книгарень, ніж в бібліотеки: що показало нове дослідження культурного дозвілля

Культурні звички українців під час повномасштабної війни змінюються під тиском тривоги, фінансових обмежень, браку часу та нерівного доступу до подій у різних містах. Попри це, дослідження Research.ua показує, що читання, відвідування книгарень, походи в кіно, театри, на концерти й книжкові ярмарки залишаються частиною повсякденного життя для значної частини громадян. У цих практиках помітна важлива деталь: книгарні за останній рік відвідували частіше, ніж бібліотеки, а молодші українці загалом активніше долучалися до культурних подій.

Книгарні частіше стають місцем зустрічі з книжкою

За даними всеукраїнського дослідження Research.ua, протягом останнього року понад половина опитаних українців відвідували бібліотеку або книгарню. Найбільша частка респондентів, 30%, була лише в книгарні, тоді як 21% відвідували і бібліотеку, і книгарню. Ще 8% опитаних були тільки в бібліотеці.

Такі результати свідчать, що книгарня для багатьох читачів стала зручнішим і помітнішим простором доступу до книжок. Вона поєднує купівлю літератури, знайомство з новинками, можливість обрати видання на місці та атмосферу культурного дозвілля, яка особливо приваблює людей у великих містах.

Водночас 18% респондентів не відвідували ані бібліотеку, ані книгарню, проте читали книжки. Це означає, що частина аудиторії користується домашніми бібліотеками, електронними форматами, подарованими або позиченими книжками. Ще 17% не ходили до таких закладів і не читали книжок протягом року, а 6% не змогли пригадати або відповісти.

Жінки активніше відвідують книжкові простори

Результати дослідження показали помітну різницю між читацькими практиками жінок і чоловіків. Лише книгарню протягом року відвідали 36% жінок і 24% чоловіків. І бібліотеку, і книгарню відвідували 24% жінок та 19% чоловіків.

Серед чоловіків водночас виявилася вищою частка тих, хто не відвідував бібліотек чи книгарень і не прочитав жодної книжки: 21% проти 12% серед жінок. Така різниця вказує на те, що жінки частіше зберігають контакт із книжковим середовищем, тоді як чоловіча аудиторія частіше випадає з регулярного читання.

Молодь частіше поєднує бібліотеки й книгарні

Серед вікових груп найвищу частку відвідування і бібліотеки, і книгарні зафіксували серед респондентів 18–25 років — 29%. У групі 26–35 років цей показник становить 23%, серед 36–45-річних — 22%, а серед людей віком 46–55 років — 15%.

Лише книгарню найчастіше відвідували респонденти 46–55 років — 35%. Високі показники також мають групи 18–25 років і 26–35 років, де частка становить 32% і 31% відповідно. У групі 36–45 років лише книгарню відвідували 25%.

Наймолодші учасники опитування рідше за інших належать до групи читачів, які не ходили до бібліотек і книгарень, але читали книжки: таких серед них 9%. У віковій групі 26–35 років показник становить 16%, а серед респондентів 36–45 і 46–55 років — по 20%.

Культурні події залишаються частиною життя

Попри війну, більшість опитаних зберігає участь у культурному житті. За результатами дослідження, 30% респондентів відвідують культурні заходи раз на місяць або частіше, ще 26% роблять це раз на 2–3 місяці. Раз на пів року або рідше культурні події відвідують 37% опитаних.

Лише 7% респондентів зазначили, що взагалі не ходять на культурні заходи. Такий показник демонструє, що навіть за умов постійного стресу, економічної невизначеності та безпекових обмежень люди шукають події, які допомагають підтримувати зв’язок із культурним середовищем.

Після початку повномасштабної війни дві третини респондентів, які відвідують культурні події, почали робити це рідше. Значно рідше ходять на такі заходи 31%, дещо рідше — 35%.

Ще 19% опитаних зберегли попередню частоту відвідування, а 15% стали ходити на культурні події частіше. Така картина показує, що культурне життя не зникло, хоча для багатьох людей воно стало менш регулярним через фінансові витрати, втому, зміну пріоритетів, безпекові ризики та складні життєві обставини.

Кіно, концерти й театр залишаються найпопулярнішими

Найпоширенішим форматом культурного дозвілля залишаються фільми в кінотеатрі. Протягом останнього року їх відвідали 66% респондентів, які брали участь у культурних подіях.

Музичні концерти відвідували 42%, театральні вистави — 40%. До найпопулярніших форматів також увійшли книжкові ярмарки, які відвідали 23% опитаних із культурно активної аудиторії.

Екскурсії місцями історичної спадщини обрали 22%, виставки картин, скульптур та інших творів — 20%, публічні святкування особливих дат — 20%, заходи з ушанування пам’яті людини або події — 18%.

Менш масовими залишаються літературні та поетичні вечори, які відвідували 9% респондентів. Публічні лекції зібрали 8%, опера та етнофестивалі — по 7%, балет — 5%.

Молодь активніше ходить на культурні події

Респонденти 18–25 років демонструють вищу за середню активність у кількох культурних форматах. Серед них 81% відвідували кінотеатри, 53% — театральні вистави, 29% — книжкові ярмарки, 30% — виставки.

Літературні або поетичні вечори відвідували 13% наймолодших учасників опитування, публічні лекції — 15%, оперу — 16%. Такі дані показують, що молодша аудиторія поєднує масові формати дозвілля з інтересом до подій, які потребують більшої залученості та тематичного інтересу.

Найчастіше респонденти пояснювали відвідування культурних подій потребою відпочити від роботи, буденності й напруження. Такий мотив назвали 62% опитаних.

Ще 56% ходять на культурні заходи заради натхнення або задоволення, 51% — щоб відволіктися від важких новин і сумних подій. Для 47% важливим мотивом є особистий розвиток або самовдосконалення.

Ці відповіді добре передають роль культури під час війни: для частини людей вона стає способом відновити внутрішню рівновагу, переключитися з новинного тиску, провести час із близькими або повернути собі відчуття нормального ритму життя.

Головними умовами, які могли б збільшити культурну активність, респонденти назвали гроші й час. Більше відвідувати події хотіли б 54% опитаних, якби мали достатньо коштів, а 48% — якби мали більше вільного часу.

Для 26% важливо, щоб культурні події проходили ближче до місця проживання або роботи. Це особливо суттєво для людей із невеликих населених пунктів, де доступ до театрів, виставок, лекцій, концертів або книжкових подій обмежений.

Серед тих, хто протягом року взагалі не відвідував культурних заходів, найпоширенішими причинами стали недовіра до подій, які відбуваються в Україні, нестача грошей, мала кількість культурних закладів чи заходів у населеному пункті та складні життєві обставини. Кожну з цих причин назвали по 23% респондентів із цієї групи.

Опитування тривало з 22 грудня 2025 року до 7 січня 2026 року методом онлайн-інтерв’ю. У ньому взяли участь 2000 респондентів віком від 18 до 55 років з усіх областей України, крім тимчасово окупованих територій Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Вибірка відповідала характеристикам міського населення України за статтю, віком та областю проживання станом до початку повномасштабного вторгнення. Дослідження мало на меті з’ясувати ставлення громадян до сфери культури, участь українців у культурному житті, а також побутові й культурні мовні практики.