Виїзд за кордон під час мобілізації і оскарження висновку ВЛК: що радять юристи у світлі останніх роз’яснень Мін’юсту

Попри те, що останні місяці військове законодавство України залишалося формально стабільним, на практиці правозастосування продовжує породжувати нові запитання, колізії та тлумачення. Ситуація, коли законодавчі норми уже існують, але їхня імплементація на практиці вимагає постійного уточнення, стала звичною у сфері військового права під час війни. Кожен новий випадок, правова прогалина чи невідповідність адміністративних рішень призводить до необхідності додаткових роз’яснень з боку органів державної влади. Саме тому навіть за відсутності нових законодавчих ініціатив Мін’юст України продовжує давати офіційні роз’яснення щодо нюансів мобілізації, проходження військової служби, відстрочок, звільнень, питань статусу, строків, документального оформлення та багатьох інших аспектів. Частина з цих роз’яснень вже стала орієнтиром для органів соцзахисту, військкоматів, роботодавців, адвокатів і самих військовозобов’язаних.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували окремі актуальні роз’яснення Міністерства юстиції України щодо виїзду військовозобов’язаних за кордон і оскарження висновку ВЛК, а також те, з якими ризиками вони можуть зіткнутися.

Виїзд за кордон у відпустку заброньованих працівників

Як відомо, за загальним правилом під час дії воєнного стану виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років обмежено. Виняток становлять окремі категорії осіб, серед яких значаться  заброньовані працівники. Правилами перетину державного кордону громадянами України передбачено, що військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право перетинати державний кордон.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та у воєнний час, не підлягають призову на військову службу. Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку.

Своєю чергою даними Правилами передбачений лише порядок перетину державного кордону заброньованого працівника з метою відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки, то чіткого нормативно-правового регулювання зазначеного питання немає. Не те щоб прямо заборонено, але й не те, щоб дозволено. Міністерство юстиції наполягає на тому, що дізнатися про порядок перетину кордону для зазначеної категорії чоловіків можна виключно з роз’яснень Державної прикордонної служби України.

Згідно з роз’ясненнями Державної прикордонної служби України, заброньовані працівники підприємств, установ та організацій можуть виїжджати за межі України під час дії воєнного стану лише за наявності повного пакету документів. Насамперед йдеться про документи, передбачені статтею 2 Закону України від 21.01.1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України». При цьому необхідно документально підтвердити факт бронювання відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76.

Окрім цього, обов’язковою умовою є наявність військово-облікового документа, де вказано інформацію про бронювання із зазначенням конкретної дати («Бронювання до»). Ця інформація повинна бути внесена до електронної системи Міністерства оборони України «Оберіг».

Додатково чоловік зобов’язаний мати при собі:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• службове посвідчення або довідку з місця роботи;
• паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку Резерв+ (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи “Оберіг”);
• витяг з наказу про відпустку або його копія (вона має містити інформацію про країну виїзду, термін перебування, посаду працівника тощо);
• інші документи для підтвердження мети поїздки.

При цьому Держприкордонслужба окремо радить перед виїздом звертатися до керівника підприємства для уточнення, чи не передавали ваші дані до Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до постанови Кабміну від 27.01.2023 № 69. Адже в окремих випадках перетин кордону для заброньованих осіб можливий лише з метою службового відрядження, що теж відображається в офіційних реєстрах.

Остаточне рішення про дозвіл на перетин державного кордону ухвалюють уповноважені службові особи, які здійснюють прикордонний контроль безпосередньо у пунктах пропуску. Вони перевіряють повноту та коректність всіх поданих документів і лише після цього приймають рішення.

Зазначимо, що деякі державні службовці, наприклад, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, судді, прокурори, керівники державних органів, депутати місцевих рад, а також інші особи, визначені у ст. 2-14 Правил  взагалі не можуть перетинати державний кордон з метою відпустки ні в якому випадку.

Звертаємо особливу увагу на те, що працівник, який планує поїхати у відпустку за кордон, не повинен мати заборон, які б перешкоджали виїзду за межі країни чи порушувати правила військового обліку.

Мін’юст зазначає, що оскільки Правила часто змінюються і наразі не передбачають чіткої процедури виїзду за кордон у відпустку для заброньованих працівників, остаточне рішення приймається індивідуально — на розсуд працівника прикордонної служби під час проходження контролю. Також серед його рекомендацій – напередодні подорожі уточнювати порядок перетинання у працівників Держприкордонслужби  за телефоном: 1598 або через інші канали комунікації.

Ми вважаємо, що зазначений порядок виїзду досить ризикований, адже придбавши квитки та забронювавши готель можливо нікуди так й не виїхати. Тому наполегливо радимо отримати заздалегідь у Держприкордонслужбі письмове роз’яснення щодо конкретно вашої ситуації з урахуванням саме ваших документів.

Відносно документів, які необхідно надати при перетині державного кордону. Зазначимо, що законодавством не передбачено зобов’язання працівника повідомляти роботодавця про те, де саме він планує проводити свою відпустку. Як і жоден нормативно-правовий акт не передбачає зазначення в наказі підприємства про відпустку працівника країну виїзду та термін перебування там у відпустці. Втім, якщо саме ці умови допоможуть виїхати за кордон у відпустку, проконтролюйте наявність зазначеної інформації в документах.

 Оскарження висновку ВЛК

5 червня сплив термін, який був відведений для повторного проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) військовозобов’язаними, які раніше були визнані обмежено придатними. За інформацією речника Міноборони, після повторного проходження ВЛК непридатними до військової служби наразі визнані приблизно 7% осіб. З його слів близько 7% людей визнані повністю придатними, близько 7–8% людей визначаються непридатними до служби у війську. Інші – придатні до служби в підрозділах забезпечення ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, в медичних підрозділах і так далі. Тому досить актуальним є питання, як діяти особі, статус якої після проходження ВЛК змінився, але чоловік категорично не згоден з висновком ВЛК.

Важливо знати, що висновок ВЛК можливо оскаржити двома шляхами:

• у досудовому порядку;
• у судовому порядку.

Досудовий порядок оскарження є ефективним способом захисту в тому випадку, коли ВЛК не врахувала певні діагнози (неповнота освідчення).

Перед усім необхідно звернутися до вищої за рівнем військово-лікарської комісії з письмовою заявою. Залежно від рівня комісії, яка ухвалила висновок з яким ви не згодні, оскаржити його можна у вищій за підпорядкуванням ВЛК за наступною ієрархією:

• постанови ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної (ТЦК та СП) оскаржуються в обласних ВЛК або ВЛК м. Києва;
• постанови обласних ВЛК (Київського міського) ТЦК та СП, оскаржуються в штатних ВЛК (Центральна ВЛК або ВЛК регіону);
• постанови ВЛК регіонів оскаржуються у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК оскаржуються у судовому порядку.

За результатами такого розгляду вища інстанція ВЛК може вчинити наступні дії:

• залишити заяву без задоволення;
• прийняти рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного розв’язання питання щодо придатності до військової служби.

Для того, щоб оскаржити постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно надати наступні документи:

• заяву про перегляд постанови з чітким викладенням підстав незгоди (наприклад, неврахований діагноз, помилка в діагнозі тощо);
• додати до неї усі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією;
• за наявності додати інші документи, які підтверджують вашу незгоду з висновком ВЛК (медичні довідки, висновки фахівців, протоколи досліджень тощо).

Судовий порядок оскарження має сенс лише тоді, коли допущені процедурні порушення, адже суд в жодному разі не перевіряє встановлені діагнози та їх вірогідність та відповідність. Суд розглядає тільки те на скільки порядок проведення ВЛК відповідав законодавству, жодним чином не торкаючись медичної частини питання.

Зауважимо, що оскарження в судовому порядку відбувається в порядку адміністративного судочинства через окружні адміністративні суди, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Законом встановлені чітки строки для подання адміністративного позову до суду:

• 3 місяці — якщо вже  мало місце звернення до вищої інстанції ВЛК: даний строк відліковується з дня вручення рішення.
• 6 місяців — якщо не було звернення в досудовому порядку: відлік даного строку ведеться з моменту, коли стало відомо про порушення ваших прав (тобто з дати висновку ВЛК).

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Зокрема, позовна заява має обов’язково містити наступне:

• найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
• повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);
• зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);
• виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;
• вимоги позивача і їх обґрунтування;
• перелік документів, що додаються до заяви.

Крім того, до заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Головне, про що обов’язково потрібно пам’ятати, це те, що подання позову з оскарження висновку не зупиняє дію висновку ВЛК. Тому важливо діяти як найшвидше та оформлювати усі документи належним чином згідно з пред’явленими вимогами. Своєю чергою офіційні органи зазначають, що громадяни, які встигли отримати направлення на військово-лікарську комісію до 5 червня 2025 року, зможуть завершити медичний огляд і отримати новий статус без проблем.

Щодо тих обмежено придатних, які не пройшли повторну ВЛК до 5 червня 2025 року, то вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності як особи, які порушили військовий облік з усіма наслідками:

• штраф у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень
• автоматичне об’явлення у розшук.

Військово-обліковий документ та виїзд за кордон

Окремо хочемо звернути вашу увагу на наступне питання. Чи потрібно при виїзді за кордон повнолітній дитині з інвалідністю з батьком, який має відстрочку мати свій документ про військовий облік?

Питання перетину державного кордону під час воєнного стану стало однією з найбільш регламентованих та водночас складних сфер для чоловіків призовного віку в Україні. Особливо багато нюансів виникає у випадках, коли кордон намагаються перетнути кілька родичів одночасно — зокрема, батько та його повнолітній син з інвалідністю. Навіть попри те, що обидва належать до категорій, які мають право на відстрочку, процедури для них залишаються чітко врегульованими і доволі формальними.

Ситуація виглядає так: якщо батько має відстрочку від мобілізації у зв’язку з наявністю на утриманні повнолітньої дитини з інвалідністю, а сама дитина — це повнолітній чоловік з встановленою інвалідністю, — обидва при перетині державного кордону повинні мати оформлені належним чином військово-облікові документи з внесеними актуальними даними про надання відстрочки. Це вимагається для кожного з них окремо.

Закон України прямо зобов’язує всіх громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років при перетині кордону подавати, серед іншого, військово-обліковий документ. Ця вимога є універсальною і не містить жодних винятків для осіб із інвалідністю. Тобто навіть у разі наявності посвідчення інваліда, медичних довідок чи інших документів соціального характеру, сам по собі факт інвалідності не звільняє людину від обов’язку мати військово-обліковий документ з належно оформленою інформацією щодо відстрочки.

Державна прикордонна служба під час проходження контролю має повноваження перевіряти повний комплект документів кожного чоловіка, який виїжджає за межі України. Якщо хоча б у одного з них відсутній військово-обліковий документ або в ньому відсутня актуальна інформація про відстрочку, прикордонники мають законне право відмовити в перетині державного кордону. Жодна інша довідка в цьому випадку не замінює військово-облікового документа.

Ключовим моментом тут є формальна повнота документів у кожного з тих, хто виїжджає, окремо. Пільга батька не «прикриває» автоматично його сина, а пільга сина — не поширюється на батька без окремо оформлених підстав. Кожен з них має пройти власну процедуру отримання відстрочки, отримати відповідне підтвердження у військкоматі та оновити свої військово-облікові дані. Всі ці відомості мають бути внесені у центральну систему обліку Міноборони та відображені в електронних документах або у паперовій формі. Отже, виключень для осіб з інвалідністю закон не містить.