Закінчити війну одним дзвінком: у Китаї та Росії зреагували на меседж Стубба

Заяви президента Фінляндії Олександра Стубба про завершення війни по дзвінку Сі Цзіньпіна викликали неабиякий резонанс в російському і китайському інфополі. Росія надзвичайно залежна від Китаю! – з такими заголовками вийшли китайські газети. Про російську супердержавність нагадали росЗМІ, ображені роллю маріонеткової країни, яку відвів їм фінський лідер.
Про інтерв’ю Стубба виданню Bloomberg детальніше читайте у нашому матеріалі.
Що стало тригером?
Сі Цзіньпін міг би покласти край війні в Україні одним телефонним дзвінком, – заявив президент Фінляндії Олександр Стубб у резонансному інтерв’ю.
За словами Стубба, Росія зараз настільки залежна від Китаю, що у президента Володимира Путіна не залишається іншого вибору, як прислухатися до свого китайського колеги.
“Якби він (Сі) сказав, що необхідно розпочати мирні переговори, Росія повинна була б це виконати. У них не було б іншого вибору”, – зазначив Стубб.
На його думку, припинення війни в Україні було б наочною демонстрацією лідерства Китаю і було б позитивно сприйняте як у західному світі, так і на так званому Глобальному Півдні.
“Росія розуміє тільки силу”
В інтерв’ю Стубб висловив незгоду з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном щодо того, як діяти у ситуації, що склалася в Україні. Нагадаємо, що під час свого візиту до Києва Орбан закликав Україну швидко погодитися на припинення вогню, щоб уможливити мирні переговори з Росією.
“На даний момент про припинення вогню не може бути й мови, оскільки потрібні справжні мирні переговори”, – заперечив позицію угорського прем’єра фінський лідер.
“Єдине, що розуміє Росія, – це сила. Чим більше ми зможемо допомогти Україні, тим швидше ми зможемо закінчити війну”, – продовжив Стубб і закликав європейські країни збільшити підтримку України, одночасно покращуючи свої військові оборонні можливості та здатність протистояти російському гібридному впливу.
За словами Стубба, Європа повинна перейти до військової економіки, а в довгостроковій перспективі оборонна промисловість континенту повинна поєднати свої замовлення на боєприпаси та зброю.
Стубб закликає Європейський інвестиційний банк, в якому він раніше обіймав посаду керуючого директора, «перетнути червоні лінії» і стати «більш активними» у фінансуванні військової промисловості.
Стубб також розповідає Bloomberg про гібридні операції Росії: Те, що Росія намагається зробити гібридними атаками, – це змусити нас надмірно реагувати. Викриття гібридних операцій також може допомогти зупинити їх, вважає фінський президент.
За його словами, Фінляндія зараз є геополітично та геостратегічно однією з найважливіших країн Європи. Ми щойно подвоїли довжину кордону НАТО проти Росії. Нам довіряють багато людей, вважає фінський лідер.

Як відреагували Китай і Росія
Речник МЗС Китаю Мао Нін відреагував на заяву Стубба, заявивши, що Китай і Росія – незалежні супердержави. “Ми продовжуємо завжди залишатися на стороні миру та діалогу і підтримувати контакти з усіма сторонами, включаючи Росію”, – сказав Мао на прес-конференції. Він також нагадав, що Китай не брав участі в розв’язанні війни в Україні і не братиме участь у цій війні. «Ми продовжуватимемо нашу конструктивну роль у просуванні політичного вирішення кризи», підкреслив на завершення Мао. Про реакцію Китаю повідомило російське державне інформаційне агентство ТАСС.
Показово, що у китайській пресі зазначили, що МЗС Китаю не зреагувало на заяви фінського президента. Натомість висловили надію на продуктивний діалог Путіна і Сі під час зустрічі Шанхайської організації співробітництва в Астані, Казахстан.
Обережні китайські медіа знову наголосили на нейтральній позиції Пекіна щодо війни в Україні, нагадали, що Китай “навіть критикував Росію за напад на мирне населення та погрози застосування ядерної зброї”.
Вкотре повторили, що Китай принципово виступає проти міжнародних санкцій, поважає лише каральні заходи, які підтримує ООН, і звинувачує Сполучені Штати та їхніх союзників у розпалюванні війни шляхом постачання зброї Україні.
Заклик Стубба перейти до військової економіки та заява про можливість закінчити війну одним дзвінком стали головними новинами в Росії. У росЗМІ обурилися відведеною Росії роллю задвірок Китаю і заявили про самодостатність кожної з країн цього тандему, де Росія “відповідає за безпеку в регіону, а Китай – за розвиток”.
Чи є підстави у заяв Стубба?
Підхід Китаю до війни в Україні завжди був обережним, через наголошування на важливості суверенітету та територіальної цілісності, формами досягнення яких є діалог і переговори.
Потенціал Сі Цзіньпіна впливати на Путіна грунтується на міцних двосторонніх зв’язках і геополітичних важелях впливу, які має Китай. Однак небажання Китаю брати більш активну роль у посередництві в конфлікті зумовлене його прагненням підтримувати стабільні відносини з Росією, уникаючи при цьому прямої конфронтації із Заходом.
Економічно залежність Росії від Китаю посилилася, особливо після санкцій Заходу, запроваджених через війну в Україні. Китай став найбільшим торговельним партнером Росії, і обсяги торгівлі неухильно зростають. Росія експортує енергетичні ресурси, такі як нафта і газ, до Китаю, одночасно імпортуючи широкий спектр товарів, включно з технологіями та обладнанням. Хоча це приносить економічні вигоди Росії, водночас збільшує й економічну залежність Росії від Китаю.
Загалом економічні відносини між Китаєм і Росією є асиметричними, оскільки Китай є набагато більшою економікою. Такі великі проєкти, як газопровід “Сила Сибіру” та інші енергетичні угоди, показують, що Китай забезпечує довгострокові постачання енергії з Росії. Подібні проєкти часто супроводжуються значними китайськими інвестиціями, які можуть ще більше інтегрувати Росію в економічну орбіту Китаю.
Китай є ключовим постачальником технологій та інфраструктури до Росії. Ці відносини допомагають РФ, особливо в умовах західних санкцій, але це також означає, що Росія все більше покладається на китайські технології.
У Центральній Азії, регіоні стратегічного значення як для Росії, так і для Китаю, китайський економічний вплив зростає завдяки таким ініціативам, як “Пояс, один шлях” (BRI). Іноді це створює конкурентну напругу між двома країнами.
Очевидно, що економічна потужність Китаю дає йому значні дипломатичні важелі. Це означає, що Китай потенційно може мати більший вплив на Росію в майбутньому.
Твердження Олександра Стубба про те, що Сі Цзіньпін міг би покласти край війні в Україні телефонним дзвінком, підкреслює суттєвий вплив Китаю на Росію. Цей вплив ґрунтується на поглибленні стратегічного партнерства та економічної взаємозалежності між двома державами. Оскільки війна в Україні триває, міжнародне співтовариство буде уважно стежити за тим, як Китай керує своїми складними відносинами з Росією і чи вирішить він застосувати свій значний вплив для досягнення миру.