В умовах війни, яка вимагає колосальних витрат і ставить під загрозу стабільність бюджету, українці змушені спостерігати, як їхні гроші витрачаються на ініціативи, що здаються вкрай неактуальними. Поки витрати державного бюджету обчислюються трильйонами, а дефіцит з кожним днем зростає, в країні продовжуються реалізовувати рішення, які виглядають як глузування з реальних потреб: перейменування вулиць, підвищення зарплат та пенсій для чиновників і суддів, створення нових зайвих комісій і структур. І ось чергова ініціатива – Національний банк України вирішив змінити назви розмінних монет з “копійка” на “шаг”. На тлі такої кризи, чи не виглядає це як демонстрація відриву від реальності і неповаги до ресурсів країни?
Причини зміни назви монети з “копійка” на “шаг”
Для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з “копійка” на “шаг”.
Голова Національного банку України Андрій Пишний аргументує, що ця зміна є важливим кроком у відновленні історичної справедливості, сприянні дерусифікації та відродженню національних традицій в українському грошовому обігу. За його словами, “копійка” є символом московської окупації, і сьогодні український народ має можливість повернути собі те, що було несправедливо відібрано. Він вважає, що назва “шаг” має глибоке коріння в українській історії і є частиною національної традиції, що була втрачена в період російського впливу.
Назва “шаг” має давнє українське походження і вже використовувалася в грошовій системі України з XVI століття. Вона активно згадувалася в українській класичній літературі, зокрема в творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших видатних письменників. Під час Української революції 1917–1921 років “шаги” були введені в реальний грошовий обіг, що підтверджує історичну обґрунтованість цієї назви.
У НБУ наголошують:
“Назва “копійка” має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав.
Декомунізація, дерусифікація та деколонізація України – процеси, що розпочалися з розпадом срср та пік яких припав на початок війни росії проти України у 2014 році й активно триває нині. Безкомпромісне очищення від столітніх нашарувань русифікації є обов’язком кожної державної інституції“.
Крім того, у НБУ стверджують, що сучасні соціологічні дослідження свідчать про зростання інтересу українців до своєї історії та культури. Переважна більшість громадян пишається національними символами, і гроші є важливим елементом державності, що кожен українець щодня тримає в руках. Тому відновлення назви монет, яка має глибоке коріння в українській культурі, є особливо актуальним і символічним.
Слід зазначити, що можливість перейменування українських монет з “копійка” на “шаг” досліджувалася істориками Національного банку, які працюють у Музеї грошей НБУ.
“Ми докладно вивчали побутування назв монет та монетно-лічильних найменувань, особливості грошової лічби, традиції накопичення багатства в Україні. Отримані свідчення дають нам підстави сміливо стверджувати, що суто українською назвою для дрібних монет є “шаг”. Тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване. Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького”, – наголосив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін.
Заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко, підкреслює, що назва “шаг” є глибинно українською лексичною одиницею. повернення цієї назви сучасним розмінним монетам не лише відновить національні традиції в грошовій номінації, а й назавжди порве зв’язок між українською валютною системою та колоніальною російською лінгвокультурою.
Старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько вважає, що з середини XVII століття у козацькій Україні слово “шаг” широко використовувалося в діловодстві. Це коротке і зручне слово відзначалося своєю економічністю в мовному використанні, що сприяло його популярності як основного терміна для дрібних монет. Вивчення творчості Тараса Шевченка показало 11 випадків використання слів “шаг” і “шажок” у значенні старовинної монети. Це свідчить про те, що термін “шаг” був частиною лексичного складу української мови другої половини XIX століття і підтверджує існування цієї грошової одиниці в тогочасних економічних відносинах.
Війна і бюджет України
На тлі триваючого військового конфлікту, який вимагає величезних витрат, український державний бюджет опинився під значним тиском. Витрати держбюджету на 2024 рік склали колосальні 3,11 трлн грн, в той час як доходи – лише 1,56 трлн грн. Це створює дефіцит у розмірі 1,6 трлн грн, що ставить уряд перед надзвичайно складним вибором: куди направити обмежені ресурси для забезпечення критичних потреб та підтримки суспільства.
Безпека країни залишається пріоритетом номер один. Витрати на оборону, включаючи закупівлю сучасного озброєння, підготовку військових та забезпечення військових частин, є критично важливими для захисту територіальної цілісності України. Крім того, війна завдала колосальної шкоди українській інфраструктурі. Дороги, мости, залізниці, водопровідні та електричні системи – всі ці елементи критично важливі для нормального функціонування країни і потребують термінового ремонту та відновлення. Зруйновані транспортні шляхи перешкоджають переміщенню товарів і людей, що в свою чергу уповільнює економічне відновлення і підвищує витрати на логістику.
Мільйони українців були змушені покинути свої домівки через бойові дії. Відновлення зруйнованого житла є надзвичайно важливим завданням. Проблеми з наявністю житла для внутрішньо переміщених осіб, а також реконструкція зруйнованих багатоквартирних будинків і приватних будинків потребують значних фінансових вкладень.
Також під неймовірним навантаженням перебуває медична система країни. Необхідні кошти для забезпечення медичних установ сучасним обладнанням, лікарськими засобами і медичним персоналом. Важливо не лише лікувати поранених, але і забезпечувати безперебійний доступ до медичних послуг для цивільних осіб. Лікування і реабілітація постраждалих від бойових дій є критично важливими для відновлення їхнього здоров’я. Лікування і реабілітація ветеранів є також важливим аспектом, який не можна ігнорувати. Наші герої, які повертаються з фронту, потребують не тільки медичної допомоги, але й психологічної підтримки та адаптації до мирного життя. Витрати на реабілітацію, включаючи психотерапію, фізичну реабілітацію та соціальну інтеграцію, є значними, але критично важливими для забезпечення їхньої гідності та якості життя.
Однією з основних складових суспільного розвитку є освітня система. Війна не повинна ставити під загрозу якість освіти. Зарплати вчителям та іншим освітнім працівникам повинні бути адекватними для забезпечення їхньої мотивації та стабільності. Без належної підтримки педагогів система освіти може опинитися під загрозою.
Вкрай важливо забезпечити також і своєчасні соціальні виплати, включаючи пенсії, допомогу багатодітним сім’ям та соціальну підтримку малозабезпеченим і інвалідам. Ці виплати є критично важливими для забезпечення соціальної стабільності та підтримки найбільш вразливих верств населення.
Війна має негативний вплив і на навколишнє середовище. Витрати на екологічні проекти, включаючи відновлення постраждалих природних територій та боротьбу з забрудненням, є важливими для збереження природних ресурсів і підтримки здоров’я громадян.
Економічна стабільність країни також залежить від підтримки малого та середнього бізнесу. Фінансова допомога та податкові пільги для цих підприємств можуть сприяти відновленню економіки, створенню нових робочих місць і забезпеченню економічного зростання.
Витрати держбюджету на нову ініціативу
Перейменування “копійок” на “шаг” у національній валюті є значним фінансовим навантаженням для державного бюджету. Зміна назви розмінної монети може виглядати як символічний жест, але за цим стоїть цілий ряд фінансових та адміністративних витрат, які вкрай неприємно б’ють по бюджету країни.
Перший і найбільш очевидний витратний аспект – це виробництво нових монет. Процес виготовлення нових монет потребує значних ресурсів: від закупівлі металів до налаштування обладнання. Уявіть собі, що кожна монета повинна бути перероблена, а нові монети – виготовлені, що потребує додаткових витрат на виробництво. Крім того, необхідно буде також витратити кошти на розробку нового дизайну, що також не є дешевим процесом.
Щоб уникнути плутанини та проблем з обліком, потрібно буде вилучити старі копійки з обігу. Це включає витрати на організацію процесу збору та утилізації старих монет. Організація такого процесу вимагатиме коштів для транспортування, обробки та знищення старих монет. Цей етап також вимагає залучення спеціалізованих компаній та додаткових адміністративних витрат.
Зміна назви монет також вимагає суттєвих витрат на оновлення всіх документів, юридичних актів, комп’ютерних систем і програмного забезпечення, які взаємодіють з грошовим обігом. Банки, бухгалтерії та всі державні установи, що працюють з грошовими операціями, повинні адаптувати свої системи до нових стандартів. Це потребує не лише витрат на технічні оновлення, але й на перепідготовку персоналу.
Зміна назви монет може також вплинути на бізнес-середовище та звичайних громадян. Бізнеси можуть зустрітися з додатковими витратами, пов’язаними з оновленням касових апаратів, систем обліку та цінників. Це також може спричинити тимчасову плутанину та збільшити витрати на обслуговування клієнтів. Для звичайних громадян це означає потребу адаптуватися до нових умов, що також має певні витрати і може створити додаткові труднощі. Нарешті, необхідно враховувати довгострокові витрати, пов’язані з адаптацією до нової валюти. Це включає витрати на інформаційні кампанії для роз’яснення змін громадянам, а також витрати на підтримку та обслуговування нових систем у майбутньому.
Безумовно, відновлення історичної справедливості та відродження національних традицій є важливими завданнями для будь-якої країни, особливо в умовах війни. Україна, як і будь-яка нація, має право і обов’язок зберігати і популяризувати свою культурну спадщину, історичні цінності та національні символи. Відновлення історичної справедливості допомагає укріпити національну ідентичність і об’єднати суспільство навколо спільних цінностей.
Однак у контексті війни і величезного дефіциту державного бюджету, важливо підходити до цих питань з особливою обережністю і розумом. Державні рішення повинні бути не лише патріотичними, але й економічно обґрунтованими, вони мають ґрунтуватися на реальних даних і пріоритетах, а не лише на символічних жестах. Нехтування цими питаннями може призвести до подальшого погіршення економічної ситуації, соціальної напруженості і втрати підтримки населення.
Оксана Іщенко
